З 23 січня до 8 березня 2026 року в Музеї Ханенків триватиме проєкт «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця» — перша персональна виставка Анни Сапон, художниці та співзасновниці майстерні «ательєнормально» («ательєнормально» засновано у 2018 році після майстер-класів, ініційованих Гете-Інститутом в Україні у партнерстві з німецьким дослідницьким центром Touchdown21, фондом «ДаунСиндромУкраїна» та кураторським колективом Єлізавети Герман і Марії Ланько. Майстерня об’єднує художників з/без синдрому Дауна навколо роботи з текстом, перформансом та візуальним мистецтвом. — Прим. ред.) та мистецького центру «Прекарня» (мистецький центр «Прекарня» для спільної роботи нейротипових та нейровідмінних художників відкрито у 2025 році. — Прим. ред.).
Спеціально для цієї експозиції Сапон створила серію з 11 масштабних «килимів» на полотні, виконаних у техніці тафтингу, а також два артоб’єкти. Поряд із новими роботами глядачі побачать близько 30 попередніх творів художниці — малюнки, живопис і тексти, що формують цілісний і багатошаровий портрет її художнього мислення.
Кураторкою проєкту стала Катя Лібкінд — художниця, кураторка та співзасновниця «ательєнормально» і «Прекарні». Виставка поєднує візуальне мистецтво, поезію та особисту міфологію авторки, вибудовуючи простір, у якому жіноча творчість, пам’ять і віра в райську красу стають головними образами.
У своїх роздумах Анна Сапон послідовно наближається до образу райської краси — як внутрішнього стану і як художнього жесту. Її роботи, тексти й пісні населені образами золотих водоспадів, привідчинених воріт, сяйливого повітря та гранично інтенсивних почуттів. Кожен килим супроводжується віршем — тим, що, за задумом авторки, сам твір «говорить» глядачеві.
Окрема лінія проєкту — іконізація знайомих художниць і кураторок Анни Сапон. Під час роботи над виставкою художниця разом із кураторкою Катею Лібкінд відвідали Софію Київську. Образ Оранти став ключовою асоціацією для композицій. Саме тоді Сапон почала використовувати золоту поталь: нею вона вкриває шви на зворотному боці килимів, підкреслюючи приховану, але принципову структуру твору.
Назва виставки є цитатою з пісні Анни Сапон — «голосу килима», створеного для проєкту, пов’язаного з 60-ю Венеційською бієнале. У 2024 році художниця брала участь у національному павільйоні України «Щирі вітання», і цей досвід став важливим контекстом нинішньої персональної виставки.
Анна Сапон відверто говорить: вона не вірить у пекло і переконана, що після життя на нас чекає лише рай. «У мій перший день у раю буде відкриття моєї виставки — і все буде золотим», — каже художниця.
Кураторка виставки — Катя Лібкінд. Координатори проєкту — Катерина Барановська та Андрій Цикота.