Українські оператори дронів торік убили або завдали тяжких поранень більш ніж 240 тис. російських військових, а сили безпілотних систем країни планують суттєве розширення й значно кращі результати на полі бою у 2026 році, заявив у понеділок міністр оборони Михайло Федоров.
Результати Армії дронів 2025: 240 тисяч окупантів та 820 тисяч ударів
За його словами, українські FPV-дрони та ударні безпілотники у 2025 році здійснили майже 820 тис. (точніше — 819 737) успішних ударів, кожен із яких був підтверджений відеозаписом із дрона.
Про це Федоров повідомив під час заходу «Армія дронів — 2025», який відбувся за участі Президента України Володимира Зеленського.
Окрім ударів по окремих російських військових і їхніх групах, українські дрони знищили або серйозно пошкодили понад 29 тис. одиниць важкого озброєння — зокрема танки та артилерію, а також 62 тис. одиниць легшої бойової техніки, як-от автомобілі та склади боєприпасів.
Крім того, було збито понад 32 тис. російських розвідувальних або ударних дронів, повідомив Федоров. За його словами, кожне влучання було підтверджене відео з безпілотників.
«На сьогодні понад 80% ворожих цілей знищуються дронами. Абсолютна більшість — це дрони українських виробників», — заявив під час заходу президент Володимир Зеленський.
«Уперше ми, як армія, що воює, отримуємо реальні, верифіковані дані з поля бою, які можна використовувати для управлінських рішень», — сказав Михайло Федоров.
Президент України Володимир Зеленський під час заходу відзначив дронові підрозділи Збройних сил України та вручив нагороди командирам підрозділів безпілотників, які показали найкращі результати в операціях у 2025 році.
Федоров — наймолодший міністр в українському уряді — ще у 2022 році, після другого вторгнення Росії, став одним із перших прихильників розширеного використання дронів у ЗСУ. Його ініціатива 2023 року зі створення «системи обліку електронних балів», покликана мотивувати операторів БпЛА полювати на пріоритетні російські цілі та змагатися між собою за кращі результати, виявилася дуже успішною, заявив Зеленський.
Систему підрахунку результатів, яку часто називають бонусною програмою «Армії дронів» або системою «е-балів», передбачає нарахування балів дроновому підрозділу, зокрема, за такі цілі: 12 балів — за ліквідованого російського піхотинця, 8 балів — за пораненого військовослужбовця, 25 балів — за ліквідованого або пораненого оператора російських дронів, 40 балів — за знищений танк і 50 балів — за реактивну артилерійську систему.
Серед цілей із найвищою «вартістю» наразі — захоплений живим за допомогою дрона російський військовий (120 балів), а також збитий у повітрі або знищений на землі пілотований російський гелікоптер (100 балів).
Найрезультативнішим дроновим підрозділом року стала 414-та бригада Сил безпілотних систем «Птахи Мадяра». За звітами підрозділу, протягом останніх дванадцяти місяців він зафіксував 18 297 підтверджених уражень окремих російських військових, а також знищення або виведення з ладу 124 ворожих танків, 319 одиниць легшої бронетехніки, 257 артилерійських систем і 4 058 дронів противника.
Серед інших дронових підрозділів із високими показниками, відзначених під час церемонії, були ударний підрозділ «Альфа» Головного управління розвідки, елітна група «Ласар» Національної гвардії України, а також ударний дроновий підрозділ у складі 3-ї штурмової піхотної бригади — бойового з’єднання, сформованого в Києві.
«Саме ви перетворюєте технології на реальну силу та доводите, що сучасна війна виграється не масою, а розумом, швидкістю й точністю. Дякую кожному з вас за результат», — сказав Федоров.
У середині січня Федоров оголосив, що у 2026 році Сили безпілотних систем (СБС) буде розширено, а їхнім ключовим показником ефективності на рік стане завдання знищити або завдати тяжких поранень 50 тис. і більше російських військових протягом наступних дванадцяти місяців.
Виступаючи 22 січня в Польщі на конференції НАТО з розвитку оперативних спроможностей (Operational Force Development Framework, OFDEF), заступник міністра оборони Сергій Боєв заявив, що Україна підтримує інтенсифікацію дронових операцій за рахунок нарощування виробництва БпЛА — із, за наявними даними, 4 млн апаратів у 2025 році до цільових 7 млн у 2026-му.
Окрім пріоритетного завдання завдати максимальних втрат наступальним російським силам, програма розширення національних дронових спроможностей має на меті збільшити ефективну дальність ударів із нинішніх 20 км у тилу противника до 100 км, сказав Боєв. За його словами, нині близько 500 українських компаній виробляють безпілотники, а приблизно 95% усіх дронів, що застосовуються в бойових діях проти Росії, виготовлені в Україні.
Партнерство з європейськими державами, зокрема з Норвегією, у розробці технологічно складних літальних апаратів має з часом і з набуттям бойового досвіду допомогти Україні зміцнити позиції «дронової наддержави», здатної успішно конкурувати з Ізраїлем і Китаєм, додав Боєв.
Міністерство оборони України у вівторок повідомило, що вперше від початку війни всі ланцюги постачання дронів для ЗСУ стали повністю цифровими після впровадження міжвидової системи відстеження постачань під назвою DOT-Chain Arsenal.
Дронові підрозділи ЗСУ, під’єднані до централізованої системи управління, зможуть оформлювати замовлення на заміну безпілотників і запасних частин у міру вичерпання наявних запасів, а система автоматично зіставлятиме ці заявки з виробниками дронів і наявними резервами техніки.
Як зазначили в міністерстві, це має забезпечити «оперативний рівень підтримки для швидкого та прозорого розподілу ресурсів і контролю за їхнім переміщенням у режимі реального часу».
Наразі українські дронові підрозділи отримують нові безпілотники, боєприпаси до них і запасні частини через подекуди хаотичний процес: окремі частини конкурують між собою за державні дрони, шукають виробників серед місцевих компаній і оплачують замовлення самостійно.
Підрозділи також часто імпортують дрони або комплектуючі власними силами чи змагаються за донорське фінансування для їх закупівлі. За словами посадовця, централізовані й цифровізовані ланцюги постачання мають зменшити хаос і дублювання та забезпечити максимальну кількість безпілотників у руках потрібних операторів у потрібний момент.
«Завдяки цифровим інструментам держава в режимі реального часу бачить рух засобів – від виробника до логістичних складів. Це дозволяє краще контролювати процеси та ухвалювати рішення на основі достовірних даних. Там, де раніше були тисячі паперових документів, тепер працює система, яка за лічені секунди надає повну картину забезпечення. Це критично важливо для своєчасного постачання військових усім необхідним», — заявив директор Агенції оборонних закупівель Міністерства оборони Арсен Жумаділов.
З часом система охопить також постачання боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби, наземного обладнання, майна, а також паливно-мастильних матеріалів, йдеться в заяві ЗСУ.
У вівторок Боєв у Києві провів зустріч із заступницею міністра збройних сил Франції Аліс Руфо, під час якої сторони обговорили спільну розробку військових систем. Виступаючи на подальшій прес-конференції, Боєв заявив, що країни поглиблять співпрацю в аерокосмічних проєктах і розвитку аерокосмічних технологій.
Фінансування майбутніх спільних франко-українських проєктів у сфері військових технологій частково здійснюватиметься в межах ініціативи ЄС Security Action for Europe (SAFE), яка передбачає надання країнам-членам Євросоюзу довгострокових кредитів під низькі відсотки та підтримує партнерів, зокрема Україну, в інвестиціях у оборонно-промислове виробництво, повідомило у вівторок Міністерство оборони України.
Згідно з оголошеннями ЄС, загальний обсяг коштів, доступних через механізм SAFE для країн-членів Євросоюзу та союзників, становить 150 млрд євро (180 млрд доларів). У заяві Міністерства оборони не було наведено можливого обсягу інвестицій SAFE у франко-українське оборонне виробництво.
Наразі ключовими партнерами України у сфері оборонного виробництва є Велика Британія (повітряні та морські дрони), Німеччина (артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони та броньовані бойові машини), Норвегія (дрони та високоточні боєприпаси), Чехія (дрони-перехоплювачі та ППО) і Данія (артилерійські системи).