2025 рік став для української сфери інтелектуальної власності (IP) роком реальних змін. Законодавчі оновлення, цифровізація сервісів та процедур, відновлення атестації патентних повірених, зростання кількості заявок — ці та багато інших процесів засвідчили стійкість національної IP системи в умовах війни, що триває.
Ми поспілкувалися з очільницею Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офісу) Оленою Орлюк про підсумки минулого року та ключові зрушення, які мали найбільше практичне значення для бізнесу, інноваторів й IP фахівців.
2025 рік приніс низку важливих законодавчих рішень. Які з них мають найбільше практичне значення для стейкхолдерів IP сфери?
Серед найважливіших законів, ухвалених минулого року Верховною Радою України, можу назвати ті, що стосуються сфери національної безпеки й оборони, а також сфери охорони здоров’я. Тож окремо виділю:
- Закон №4362, який відновив стандартні строки для дій щодо охорони ІР прав.
- Закон №4563, в якому встановлено спеціальний режим економічної підтримки ветеранського підприємництва — іншими словами, йдеться про надання пільг.
- Закон №4585, яким унормовано ІР права на об’єкти, створені під час військової служби.
- Закон №4454, який прискорив доступ на ринок лікарських засобів після закінчення патентного захисту.
- Закони №4576 та №4577, в яких запроваджено захист чутливої інформації з державних реєстрів щодо ІР прав у сфері національної безпеки та оборони.
Фахівці УКРНОІВІ активно долучалися на всіх етапах розробки цих законопроєктів, як і багатьох інших.
Поза законами, активно оновлювалися й підзаконні акти та методики. Розкажіть, будь ласка, про вплив цих рішень на діяльність заявників та IP фахівців.
Підзаконні акти та методики мають часто не менш відчутний вплив, ніж закони, адже саме вони визначають щоденну практику. У 2025 році ми системно оновлювали ці інструменти, аби зробити процедури більш зрозумілими, прозорими та уніфікованими. Наше завдання — щоб національна IP система відповідала високим європейським стандартам та була зручною для всіх стейкхолдерів.
Серед ключових оновлень за цим напрямом:
- Наказом Мінекономіки від 19.03.2025 №1803 реалізовано європейську процедуру додаткової охорони винаходів щодо лікарських засобів.
- Постановою КМУ від 21.05.2025 №585 удосконалено порядок набуття та втрати статусу сирітських творів.
- Наказом Мінекономіки від 27.05.2025 №337 скорочено строки державної реєстрації авторського права.
- Наказом Мінекономіки від 05.11.2025 №1052 оновлено порядок проведення експертизи заявок на географічні зазначення: зокрема забезпечено швидші процедури, простішу взаємодію із заявниками, посилені гарантії.
- Наказом УКРНОІВІ від 06.05.2025 №102/2025 впроваджено Методичні рекомендації щодо проведення експертизи заявок на винаходи і корисні моделі.
- Наказом УКРНОІВІ від 17.10.2025 №249/2025 впроваджено Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявок на торговельні марки.
Якщо подивитися на 2025 рік у цифрах — то що ці статистичні показники свідчать про динаміку IP сфери?
У 2025 році наше відомство завершило 31 452 експертизи заявок на об’єкти промислової власності та зареєструвало 1 224 винаходи, 3 718 корисних моделей, 25 407 торговельних марок (20 281 — за національною процедурою та 5 126 — за Мадридською системою), 1 099 промислових зразків, одне географічне зазначення та 3 компонування напівпровідникових виробів. Крім того, ми зареєстрували 9103 авторських прав на твір та 319 договорів, що стосуються майнових прав на твір.
У порівнянні з 2024 роком динаміка позитивна: зокрема збільшилася кількість реєстрацій корисних моделей (3 174 у 2024 році), промислових зразків (911 у 2024 році) та особливо — торговельних марок (14 743 у 2024 році за національною процедурою). В цілому більше подається і заявок на реєстрацію ІР. Це свідчить про головне: попри всі виклики, українська IP система залишається стійкою, а українські заявники — активними.
Цифрові сервіси — це стандарт для сучасної IP системи. Які цифрові рішення, запущені або розвинені у 2025 році, ви вважаєте найбільш ефективними?
Насамперед йдеться про сервіси, які реально спрощують взаємодію заявників з IP системою — від подання заявок до доступу до корисної інформації та інструментів.
Відповідно, ми розробили, впровадили в дослідну експлуатацію та наразі наповнюємо інформаційно-довідковими даними програмне забезпечення «Веб-портал УКРНОІВІ», який невдовзі представимо широкій громадськості. У персоналізованому кабінеті користувача зокрема можна буде подати документи на реєстрацію об’єктів IP права, сплатити збори за дії, пов’язані з охороною прав на IP об’єкти, а також швидко та зручно зв’язатися з представниками УКРНОІВІ — все це, як і багато іншого, винятково онлайн.
Всі охоронні документи ІР офіс видає в електронному вигляді, як це передбачено чинним законодавством. За бажанням заявника йому надсилається паперова версія патенту чи свідоцтва.
Крім того, цьогоріч ми нарешті запустили процес атестації патентних повірених та використовуємо цифрові рішення для його вдосконалення. Йдеться про систему «Атестація кандидатів у патентні повірені та патентних повірених» та модуль «Реєстр патентних повірених», які були розроблені та впроваджені в промислову експлуатацію.
Продовжуючи розмову про атестацію патентних повірених, варто нагадати, що після тривалої паузи цей процес знову відновився у 2025 році. Чому запуск роботи Атестаційної комісії УКРНОІВІ став принципово важливим для оновлення всієї IP системи?
Справді, вперше починаючи з 2017 року, Атестаційна комісія успішно атестувала 76 представників у справах інтелектуальної власності за спеціалізаціями торговельні марки (74 особи), промислові зразки (60 осіб), винаходи та корисні моделі (27 осіб), компонування напівпровідникових виробів (16 осіб), географічні зазначення (37 осіб) та юридичні послуги (27 осіб).
Попри масштабність процесу, за період проведення атестації ми не отримали жодного зауваження щодо порушення законодавства, етичних чи антикорупційних норм. Це підтверджує, що процедура відбулася прозоро й у повній відповідності до вимог.
Для України цей крок надзвичайно важливий — адже якщо ми хочемо бачити країну, яка не просто відбудовується, а розвивається і робить прорив у сфері інновацій, нам потрібен професійний супровід цих процесів. Ми активно доносимо до бізнесу, що реєстрація інтелектуальної власності є необхідністю і що для цього варто звертатися до патентного повіреного: насамперед така співпраця допоможе уникнути помилок при подачі заявок. Зокрема ми поширюємо цей меседж через канали «Дія.Бізнес».
Крім того, УКРНОІВІ тісно співпрацює з Національною асоціацією патентних повірених України (НАПА) та Всеукраїнською асоціацією патентних повірених (ВАПП), з якими ми регулярно проводимо зустрічі та обговорюємо актуальні виклики в ІР сфері, реагуємо на зауваження щодо роботи наших сервісів, працюючи над їхнім покращенням. Серед нагальних питань, розв’язання яких заплановано на найближче майбутнє — проведення тренінгів для підвищення кваліфікації, запровадження в Україні Дня патентного повіреного, а також внесення змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» — з метою уточнення статусу патентного повіреного, посилення позиції професії та надання їй належної юридичної визначеності.
Інтелектуальна власність набирає все більших обертів як драйвер інноваційної екосистеми України. Як у 2025 році розвивалася інфраструктура підтримки інноваторів і стартапів?
За цей напрям в IP офісі відповідає National IP&Innovations Hub — потужний центр активізації інновацій, який підтримує дослідження, розробку, комерціалізацію об’єктів IP права і трансфер технологій. Команда IP&I Hub працює плідно та ефективно: зокрема протягом минулого року було проведено 125 заходів та надано понад 11500 консультацій з питань IP та інновацій.
Також мережа Центрів підтримки технологій та інновацій (TISCs), що функціонують на базі університетів, НДІ, стартапів, бізнес-акселераторів та інших стейкхолдерів в різних регіонах України, поповнилася 6 новими Центрами: наразі їхня кількість становить 48. Крім того, IP&I Hub розробив концепцію створення спільних центрів Дія.Бізнес-TISC та підтримує діяльність 4 регіональних інноваційних хабів, покликаних зміцнити позиції університетів як інноваційних і технологічних лідерів своїх регіонів. До прикладу, один із таких хабів успішно працює в Державному університеті «Житомирська політехніка».
Серед інших важливих здобутків IP&I Hub — проведення акселераційних програм Lab2Market Veterano (за участі 24 учасників) та Lab2Market MedTech (за участі 42 учасників), а також реалізація проєкту Neuro Impact Challenge «Інноваційні рішення для лікування неврологічних захворювань» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та компанією «Юрія-Фарм».
Окремо хочу відзначити співпрацю з Торгово-промисловою палатою (ТПП) України, з якою у нас підписаний Меморандум, та її регіональними осередками. Серед ключових напрямів нашого співробітництва — розбудова інноваційної інфраструктури, розвиток навичок інноваційного підприємництва, а також підвищення рівня обізнаності про IP та інновації, вихід на національний та міжнародні ринки, комерціалізацію інтелектуальної власності, захист IP прав тощо.
У світі все більше уваги приділяється альтернативним способам вирішення IP спорів, і Україна тут не виняток. Які кроки вдалося зробити задля розвитку IP медіації?
Для Центру медіації та посередництва IP офісу 2025 рік також став дуже продуктивним. Окремо хочу відзначити проведення першого в Україні спеціалізованого тренінгового курсу з підготовки IP медіаторів «Медіація спорів у сфері інтелектуальної власності» та першого «IP Mediation Talk», що став простором відкритого обговорення професійних викликів.
Також Центр реалізував два проєкти, покликані популяризувати культуру IP медіації — мультимедійний проєкт «Конфлікт без ескалації: мистецтво медіації» та відеопроєкт «Медіація для ІТ і креативних індустрій».
Поза тим, було проведено 10 просвітницьких та фахових заходів, 4-те засідання Дискусійного клубу, 16 навчальних сесій у межах реалізації тренінгового курсу «Ефективна комунікація та медіація», а також укладено три меморандуми про співпрацю — з SET University, ГО «АПЕРІО» та Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича.
Одним із важливих обов’язків цього Департаменту УКРНОІВІ є формування та ведення Реєстру IP медіаторів. Протягом минулого року цей список поповнився ще 6 фахівцями, і наразі Реєстр налічує 21 медіатора. Також двоє представників IP офісу увійшли до складу Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів при Кабінеті Міністрів України.
Високу ефективність продемонструвала й Апеляційна палата НОІВ (Національного органу інтелектуальної власності). Які підсумки її роботи найкраще це підтверджують?
Нагадаю, що йдеться про колегіальний орган для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на IP об’єкти, заяв про визнання прав на IP об’єкти недійсними повністю або частково, а також заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.
У 2025 році Апеляційна палата розглянула та прийняла рішення у 108 справах у сфері інтелектуальної власності, значна частина яких (81 справа) стосувалася оскарження рішень за заявками на торговельні марки. Підкреслю, що в судовому порядку було оскаржено лише 2 рішення Апеляційної палати, що свідчить про високу якість рішень, рівень довіри сторін та їхню правову стійкість.
Якщо говорити про ключові напрями діяльності Апеляційної палати минулого року, то це забезпечення ефективного досудового захисту IP прав, оптимізація процесів подання та розгляду справ шляхом впровадження електронних сервісів, забезпечення прозорості та відкритості цих процесів, надання гнучких механізмів врегулювання спорів (зокрема шляхом проведення медіації), а також наближення національної системи охорони IP прав до європейських та міжнародних стандартів.
Продовжуючи тему справ у IP сфері, які ключові рішення та результати ви можете відзначити?
Насамперед згадаю про ключові рішення в IP сфері, ухвалені Верховним Судом. Зокрема постановою Великої Палати ВС від 05.03.2025 у справі №910/8781/23 визначено, що строк невикористання ТМ для цілей дострокового припинення її дії не залежить від зміни особи власника, а у постанові ВС від 14.08.2025 у справі №910/12688/24 йдеться про те, що право на додаткову охорону виникло у правовласника до набрання чинності змінами, тому нові строки не могли бути застосовані.
Якщо говорити безпосередньо про роботу нашого відомства, то у 2025 році суди відкрили провадження за 67 позовними заявами до НОІВ. Станом на 1 січня 2026 року в роботі Департаменту захисту прав інтелектуальної власності перебуває 157 справ щодо захисту IP прав за участі УКРНОІВІ. Також протягом минулого року Департамент розглянув 884 запити — передусім йдеться про запити на публічну інформацію (504), запити суб’єктів державно-владних повноважень (266) та адвокатські запити (90).