Тривалі ракетні та дронові атаки Росії вивели з ладу значну частину української енергетичної й теплової інфраструктури, зокрема через брак боєприпасів у підрозділів протиповітряної оборони.
Найгостріше це позначилося на перехопленні крилатих ракет, які раніше вважалися відносно легкою ціллю. Про це свідчить аналіз Kyiv Post даних Повітряних сил України щодо перехоплень.
Ефективність ППО та енергетична криза: аналіз обстрілів за січень 2026
Аналіз оприлюднених Повітряними силами України зведень за січень 2026 року показав сукупні показники виявлених російських засобів повітряного нападу та кількість цілей, які ППО заявила як знищені або виведені з ладу.
Ці дані свідчать, що національна система протиповітряної оборони України здатна перехоплювати приблизно одну з трьох російських ракет, водночас демонструючи значно вищу ефективність проти ударних безпілотників.
1–31 січня 2026 року Повітряні сили України зафіксували такі показники російських атак і перехоплень:
- Балістичні ракети (наземного базування «Іскандер-М», KN-23, а також зенітні С-300/400): зафіксовано 54 пуски, перехоплено 21.
- Гіперзвукові ракети «Циркон» (повітряного базування): зафіксовано 3 пуски, жодну не перехоплено.
- Балістична ракета «Орєшнік» (важка, міжконтинентального класу, наземного базування): зафіксовано 1 пуск, не перехоплено.
- Крилаті ракети «Іскандер-К» (наземного базування): зафіксовано 7 пусків, перехоплено 5.
- Крилаті ракети Х-22 та Х-32 (повітряного базування): зафіксовано 13 пусків, перехоплено 9.
- Крилаті ракети Х-59 (повітряного базування): зафіксовано 1 пуск, перехоплено 1.
- Крилаті ракети Х-101/Х-55 (повітряного базування): зафіксовано 15 пусків, перехоплено 1.
- Крилаті ракети «Калібр» (морського базування): зафіксовано 22 пуски, перехоплено 10.
- Ударні безпілотники Shahed: запущено 3 847, знищено або виведено з ладу 3 559.
- Невстановлені безпілотники: запущено 93, усі знищено.
Протягом січня хвилі російських ракетних і дронових атак, яким вдавалося проривати українську протиповітряну оборону, поступово вивели з ладу близько половини національної енергосистеми України.
Уже на початку лютого мільйони цивільних, насамперед у Києві, залишилися в неопалюваних оселях. За масштабами й тривалістю це стала найсерйозніша атака Росії на цивільну інфраструктуру України за весь час війни.
Водночас, попри завдані збитки, січнева кампанія Кремля, спрямована на те, щоб змусити якомога більше українців переживати найхолодніші зимові місяці без опалення, включала приблизно вдвічі менше ракет і безпілотників, ніж під час найінтенсивніших обстрілів української інфраструктури в попередні періоди війни.
Найжорсткіша за масштабами тривала ракетно-дронова атака Росії, за наявними даними, відбулася з 21 серпня до середини вересня 2025 року.
Упродовж цього приблизно 30-денного періоду, за інформацією Повітряних сил України, Кремль випустив по цілях в Україні 244 ракети різних типів — більш ніж удвічі більше, ніж у січні 2026 року, коли було зафіксовано 114 пусків.
Найпотужніший одноразовий нічний удар за весь час війни — 823 ударні безпілотники та 13 ракет різних типів — Росія завдала на піку цієї кампанії, у ніч на 7 вересня 2025 року.
Інтенсивність дронових атак у період із серпня до вересня 2025 року також була майже вдвічі вищою, ніж у січні 2026 року: за 30 днів тоді зафіксували 5 685 пусків проти 3 847 у січні. Сукупні дані з відкритих джерел, зібрані й проаналізовані Kyiv Post, підтверджують загальну картину: літня кампанія Кремля 2025 року була приблизно вдвічі масштабнішою за ту, що тривала взимку на початку 2026-го.
21 серпня – 20 вересня 2025 року Повітряні сили України зафіксували такі показники атак і перехоплень:
- Балістичні ракети («Іскандер-М», KN-23, а також С-300/400 у ролі ударних): 43 пуски, 15 перехоплено.
- Крилаті ракети «Іскандер-К»: 13 пусків, 8 перехоплено.
- Аеробалістичні ракети «Кинджал»: 2 пуски, 1 перехоплено.
- Крилаті ракети Х-22 та Х-32: 13 пусків, 9 перехоплено.
- Крилаті ракети Х-59: 1 пуск, 1 перехоплено.
- Крилаті ракети Х-101/Х-55: 158 пусків, 133 перехоплено.
- Крилаті ракети «Калібр»: 14 пусків, 12 перехоплено.
- Невстановлена ракета: 1 пуск, не перехоплено.
- Ударні безпілотники Shahed: 3 847 запусків, 3 559 знищено або виведено з ладу.
- Невстановлені дрони: 119 запусків, 118 знищено.
Рекордні атаки 2025 проти січня 2026: як змінилася тактика обстрілів РФ
Головна відмінність між літом 2025 року та зимою початку 2026-го, як показує аналіз Kyiv Post даних Повітряних сил і OSINT, полягала в ефективності перехоплення російських засобів ураження — насамперед крилатих ракет.
У серпні–вересні 2025 року успішність перехоплення балістичних ракет становила близько 33%: Росія запустила майже 60 таких ракет, і українська ППО знищила або збила з курсу приблизно кожну третю.
Водночас ефективність проти крилатих ракет із бойовими частинами масою близько пів тонни була значно вищою — близько 93%.
У січні 2026 року ситуація з балістичними ракетами суттєво не змінилася: українська ППО, як і пів року тому, перехоплювала трохи менше ніж одну з трьох. Натомість показники щодо крилатих ракет різко погіршилися.
Якщо в серпні–вересні 2025 року лише трохи більше ніж одна з двадцяти російських крилатих ракет проривала ППО, то в січні 2026 року рівень перехоплень упав до приблизно 33–35% усіх зафіксованих пусків, свідчать дані.
Чому ППО пропускає ракети: дефіцит боєприпасів Patriot та виклики для F-16
Президент України Володимир Зеленський у січні неодноразово заявляв, що українським підрозділам протиповітряної оборони бракує боєприпасів для відбиття балістичних і крилатих ракет.
У коментарях українським медіа 20 січня він окремо згадав американські перехоплювачі PAC-3 — одні з небагатьох у світі ракет, здатних вражати балістичні цілі. За його словами, Україна має системи Patriot, але відчуває критичний дефіцит самих ракет-перехоплювачів.
15 січня після зустрічей із президентом Чехії Петром Павелом Зеленський заявив київським медіа: «До ранку 16 січня частина українських систем протиповітряної оборони залишалися без боєприпасів».
29 січня Зеленський прямо пов’язав затримки з постачанням американських боєприпасів ППО — зокрема ракет PAC-3 для Patriot, а також інших ракет класу “земля–повітря” й “повітря–повітря”, які широко застосовують проти крилатих ракет, — із несвоєчасними платежами з боку європейських країн НАТО за нові поставки зі США.
Водночас винищувачі F-16 Повітряних сил України вже кілька місяців відчувають нестачу ефективних і відносно недорогих ракет AIM-9, а також далекобійніших AMRAAM — основних засобів, якими українська авіація раніше уражала російські крилаті ракети.
За наявними даними, рекордний результат одного українського пілота F-16 за один бойовий виліт становить шість збитих крилатих ракет — чотири ракетами класу “повітря–повітря” та ще дві з бортової гармати під час серії боїв у грудні 2024 року.