Україна переживає найсерйозніше навантаження на енергосистему від початку повномасштабного вторгнення Росії. Морози, тривалі ракетні й дронові атаки та втрата локальної генерації в Києві разом створили для українських електро- й тепломереж особливо небезпечну ситуацію, зазначив енергетичний аналітик.
Протягом вихідних в енергосистемі стався ланцюговий збій. За словами енергетиків, його спричинили дисбаланси навантаження та ослаблення ліній передачі, що призвело до аварійних відключень електроенергії в окремих районах столиці. Паралельно в Москві публічно повідомляли про можливе «енергетичне перемир’я».
Виступаючи на брифінгу Media Center Ukraine в середу, 28 січня, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко повідомив, що Київ нині майже повністю забезпечується електроенергією з-за меж міста. За його словами, це «складне технічне завдання навіть у мирний час», яке істотно ускладнюється через постійні пошкодження мереж передачі.
Харченко наголосив, що для енергосистеми Києва це найважчий період за весь час війни, і застеріг: наступні кілька тижнів зимових холодів будуть критичними.
Тепло й електроенергію відновлюють буквально «з уламків»
За словами Харченка, теплопостачання залишається найгострішою проблемою для столиці. Аварійні бригади намагаються відновити пошкоджені котельні та допоміжне обладнання, працюючи під постійною загрозою повторних ударів.
Компанія ДТЕК, найбільший приватний енергетичний оператор України, повідомила, що протягом вихідних двоє її працівників загинули під час проведення аварійних ремонтів у прифронтовому регіоні. За даними компанії, бригада потрапила під обстріл, відновлюючи пошкоджену енергетичну інфраструктуру.
«У буквальному сенсі слова все збирається із уламків», — зазначив Харченко, висловивши сподівання, що будинки без опалення вдасться під’єднати на початку лютого.
Водночас, за його застереженням, навіть після відновлення теплопостачання на рівні системи багато житлових будинків залишаються в зоні ризику через зношені внутрішні мережі та роки відкладеного ремонту. Під час повторного запуску це може призвести до проривів і аварій.
Ситуація з електропостачанням, за словами Харченка, має інший характер. Через те, що локальна генерація в Києві фактично не працює вже кілька місяців, інженерам доводиться перебудовувати енергомережу, яка спочатку проєктувалася з урахуванням теплоелектроцентралей, що нині не виробляють електроенергію.
Наразі місто фізично може отримувати лише близько 650–700 мегаватів електроенергії, тоді як зимове споживання коливається від 1,5 гігавата за помірних морозів до близько 2 гігаватів у періоди сильного холоду.
Індивідуальні графіки та відмова від «черг» відключень
Щоб упоратися з дефіцитом електроенергії, Київ перейшов на індивідуальні графіки відключень — окремо для кожного будинку — замість знайомої системи ротаційних «черг», яку застосовували на початку війни.
Харченко назвав такий підхід «досягненням», зазначивши, що він став результатом детальної технічної роботи операторів мереж із визначення того, які райони можуть приймати електроенергію та в який час.
«Навіть якщо електроенергія доходить до міста, багато мікрорайонів не можуть розподілити її всередині», — сказав він, посилаючись на обмежену пропускну здатність локальних мереж.
За його словами, повернення до стандартних графіків відключень за принципом «черг» можливе протягом одного–трьох тижнів — залежно від ефективності протиповітряної оборони та темпів відновлення мереж. Водночас, наголосив Харченко, цей термін не зміниться через будь-які дипломатичні заяви про паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі.
Як удари по-різному позначаються на регіонах
Харченко виокремив чотири великі міські агломерації, які перебувають під постійними атаками: Київ, Одесу, Харків і промисловий коридор Дніпро—Кривий Ріг.
За його словами, у Харкові електропостачання протягом більшої частини зими залишалося відносно стабільним, однак останні удари спричинили серйозний дефіцит тепла. У Дніпрі та Кривому Розі повторні атаки вивели з ладу котельні й енергетичну інфраструктуру, через що окремі райони тривалий час залишаються без електро- та теплопостачання.
Водночас у деяких західних містах відключень менше — не через надлишок генерації, а через фізичну неможливість передати електроенергію до сильно пошкоджених регіонів на сході та півдні країни.
Імпорт допомагає заходу, але не прифронтовим містам
За словами Харченка, Україна нині майже повністю використовує дозволені обсяги імпорту електроенергії з Європи. Цьому, зокрема, сприяли рішення уряду перевести великих державних споживачів — таких як «Нафтогаз» і «Укрзалізниця» — на імпортну електроенергію.
Він зазначив, що ці заходи знизили навантаження на енергосистему в західних регіонах. Водночас для міст на кшталт Києва, Харкова й Одеси вони майже не дають результату, оскільки ключовими проблемами там залишаються пошкоджена інфраструктура та обмежена пропускна здатність мереж передачі.
Проблеми з управлінням і міжнародною допомогою
Окрім фізичних руйнувань, Харченко звернув увагу на інституційні та політичні чинники, які уповільнюють міжнародну допомогу Україні.
За його оцінкою, донорські механізми залишаються повільними й забюрократизованими. Він зазначив, що стандартні канали фінансування часто потребують року або більше від моменту підписання контракту до фактичної поставки обладнання. Такий часовий горизонт, наголосив він, є неприйнятним для країни, що перебуває у стані війни.
Окремо Харченко наголосив на важливості корпоративного управління як ключового чинника для пришвидшення та підвищення гнучкості міжнародної підтримки. У цьому контексті він згадав нещодавнє призначення нової наглядової ради в державному операторі атомної енергетики «Енергоатом».
Водночас він поставив під сумнів затягування з остаточним оформленням контрактів і поширенням управлінських реформ на інші стратегічні компанії, зокрема оператора електромереж і газотранспортної системи.
«Партнери мають бачити, що ця робота справді відбувається», — сказав він, наголосивши, що прозорість і комунікація є критично важливими для збереження міжнародної довіри.
Заклик до державної підтримки приватних інвестицій
Відповідаючи на запитання, як громадяни США та інших західних країн можуть допомогти енергетичному сектору України, Харченко закликав уряди виходити за межі екстреної допомоги й зосередитися на створенні умов для приватних інвестицій — зокрема через страхування політичних ризиків та інституційні гарантії.
«Приватні інвестиції під час війни потребують захисту», — зазначив він, назвавши серед потенційних гарантів Європейський Союз, уряд США та Групу Світового банку.
За наявності таких гарантій, наголосив Харченко, приватний капітал може стати «найефективнішим інструментом» для відновлення, модернізації та довгострокового зміцнення енергосистеми України.
Доповземо до весни
За словами Харченка, Україна, ймовірно, «доповзе до весни», коли потепління, зниження споживання, а також зростання генерації сонячної та гідроенергії зменшать навантаження на енергосистему.
Водночас він застеріг: без масштабного відновлення генерувальних потужностей, мереж передачі та муніципальних систем теплопостачання країна ризикує увійти в наступну зиму в не кращому стані — навіть за відсутності російських атак.
«Особисто я переконаний, що цього не станеться», — сказав він, коментуючи можливе припинення ударів.
На тлі прогнозів подальших морозів і попереджень про можливі нові ракетні та дронові атаки українські енергетики та міжнародні партнери мають вкрай мало часу, щоб стабілізувати систему до настання найхолодніших тижнів зими.