Франція в понеділок із запізненням ухвалила бюджет на поточний рік. Документ відкриває можливість для збільшення військових витрат, на чому наполягав президент Емманюель Макрон через війну Росії проти України та ситуацію на Близькому Сході.
Ухвалення бюджету стало завершальним етапом кількамісячного хаотичного процесу, який оголив глибокі розбіжності в роздробленому парламенті, неспроможному досягти компромісу.
Зрештою прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню скористався спеціальним конституційним правом і провів законопроєкт без голосування.
Очікується, що парламент не підтримає два вотуми недовіри проти нього в понеділок увечері.
Оборона в центрі уваги
Президент Емманюель Макрон пообіцяв збільшити оборонні витрати, щоб протистояти, за його словами, дедалі ширшому колу загроз — від Росії та ядерного розповсюдження до тероризму й кібератак.
У грудні Франція ухвалила надзвичайний закон, аби запобігти урядовому «шатдауну» за американським зразком. Втім, лише повноцінний бюджет на 2026 рік забезпечує військовим фінансування, необхідне для нарощування сил.
Цього року Міністерство оборони отримає додаткові €6,7 млрд ($7,9 млрд) порівняно з 2025 роком, тоді як в інших сферах уряд планує скорочення видатків.
Збройні сили мають отримати новий атомний ударний підводний човен, 362 броньовані машини для модернізації сухопутних військ, а також нові зенітні ракети Aster.
Цього року Франція також запроваджує нову систему добровільної військової служби, розраховану на підготовку тисяч добровольців, переважно віком 18–19 років.
Обмеження дефіциту
Уряд планує скоротити бюджетний дефіцит до 5% ВВП — проти 5,4% у 2025 році.
Очікується, що державні видатки незначно зменшаться — з 56,8% до 56,6% ВВП, оскільки влада намагається стримати зростання боргу в другій за величиною економіці Європейського Союзу.
«Ми орієнтуємося на бюджетний дефіцит у 5% валового внутрішнього продукту — проти 5,4% у 2025 році», — заявив Себастьєн Лекорню.
Франція перебуває під тиском ЄС і рейтингових агентств із вимогою зменшити борг, що змусило правоцентристський уряд шукати можливості для скорочення видатків.
Водночас, не маючи більшості в парламенті, Лекорню пішов на дорогі поступки соціалістам, аби ті не підтримали спроби відправити уряд у відставку.
Найбільш символічною з них стало призупинення непопулярної пенсійної реформи президента Емманюеля Макрона, яка передбачала підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років.
Державний дефіцит прогнозується на рівні 131,9 млрд євро (156,5 млрд доларів), що майже не відрізняється від показника попереднього року.
Для бізнесу передбачено низку податкових підвищень, зокрема додатковий податок на прибутки великих компаній, який, за прогнозами, має принести 7,3 млрд євро (8,7 млрд доларів) у 2026 році.
Що це означає для Макрона
48-річний Емманюель Макрон навесні 2027 року вступає в останній рік свого президентського терміну.
Після рішення у 2024 році оголосити дострокові парламентські вибори, що спричинило глибоку політичну кризу в парламенті та призвело до падіння кількох урядів через бюджетні суперечки, Макрон значною мірою відійшов від внутрішньої політики.
Себастьєн Лекорню — уже четвертий прем’єр-міністр за два роки — встиг пережити шість вотумів недовіри, ініційованих радикально лівими та ультраправими силами.
Тим часом Макрон зосередився на зовнішній політиці, європейських справах і питаннях оборони.
Останніми тижнями він наполягав на наданні Україні гарантій безпеки у разі укладення мирної угоди з Росією, долучився до європейських лідерів у демонстрації солідарності з Гренландією, а також підтримав ідею внесення Корпусу вартових ісламської революції Ірану до списку терористичних організацій ЄС.
Під час зустрічі світових лідерів у Давосі увагу привернули не лише сонцезахисні окуляри Макрона, а й його заява про те, що Франція обирає «повагу, а не залякування». Ці слова багато хто сприйняв як відповідь на погрози президента США Дональда Трампа запровадити мита.
Оригінал цього матеріалу від TA/AP Insight читайте тут.