Схоже, що на ринку зростає оптимізм щодо мирного процесу Трампа в Україні, яким займаються Віткофф і Кушнер.
Українські єврооблігації цього року були одними з найприбутковіших на ринках, що розвиваються, тож, схоже, хтось вірить у заяви Віткоффа та інших, що переговори були конструктивними і що 90% питань було вирішено.
Згадайте, що після «російського» плану Дмитрієва з 28 пунктів з’явився переглянутий план України та Європи з 20 пунктів. Також з’явилися повідомлення, що Україна досягла певної угоди щодо гарантій безпеки як умови для будь-якого перемир’я.
FT має більше інформації про це тут.
Віткофф та ін. повідомляють, що єдиним спірним питанням залишається питання територій: Москва вимагає, щоб Україна вивела всі свої війська з усього Донбасу, фактично передавши контроль над ним Росії.
Україна відмовляється віддати Донбасу після чотирьох важких років війни (а насправді ще довшого періоду, оскільки перша військова інтервенція Росії на Донбасі датується літом 2014 року). Чому, якщо Росія не змогла захопити Донбас за 12 важких років запеклих боїв, Україна повинна віддати його зараз?
Опитування громадської думки в Україні підтверджують цю точку зору: згідно з опитуванням KМІС, результати якого були опубліковані цього тижня, 52% українців виступають проти віддачі Донбасу Росії, а 65% готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно.
Трамп, Віткофф та інші, без сумніву, стверджуватимуть, що відмова від Донбасу є ціною миру для України, і якщо ви не віддасте Донбас зараз, війна триватиме, що призведе до ще більших втрат серед українців і потенційної втрати ще більшої території для України. А США погрожують, що якщо Україна не піде на цю мирну угоду, то військова підтримка США може бути припинена, що загрожує більш масштабним крахом української оборони.
Думаю, що головне питання для України полягає в тому, що якщо вона віддасть Донбас, то що завадить Росії продовжити війну? І ще: як можна довіряти Росії, і що збирається робити Захід, щоб забезпечити дотримання нею будь-якої мирної угоди?
Проблема є більш гострою для України, оскільки Донбас продовжує бути основою її оборони. Якщо Україна здасть оборонні позиції на Донбасі, це відкриє Росії вільний шлях на захід для завоювання набагато більших територій.
Отже, для України питання полягають у наступному: по-перше, чи можна довіряти Росії, що вона дотримається будь-якої мирної угоди? І по-друге, чи прийде Захід на захист України, якщо Росія отримає Донбас і просто продовжить іти на захід?
Чи можна довіряти Росії?
Очевидно, що ні, – така, на мою думку, буде загальна реакція України, виходячи з 12 років війни та трьох десятиліть попередніх зловмисних дій Росії проти України.
Схоже, що Трамп, Віткофф, Кушнер та інші мало розуміють мотивацію і наміри Путіна щодо України. Вони наївно думають, що його можна якось підкупити пропозиціями пом’якшення санкцій та діловими угодами.
Для Путіна прагнення завоювати Україну – це не економіка, не бізнес, а емоції та ідеологія. Він категорично відкидає право України на існування і не визнає української ідентичності як окремої від російської. Усі дії Путіна за 26 років перебування при владі свідчать про те, що він не зупиниться ні перед чим, щоб досягти повної перемоги над Україною.
Стратегічно Путін готовий піти на все, що завгодно (окрім, можливо, ризику власним життям), щоб захопити Україну. Я вважаю, що він може тактично погодитися на мирну угоду, якщо вона буде настільки невигідною для України, що зможе дестабілізувати її і дозволить Росії знову вторгнутися в майбутньому. Він сподівається, що Трамп змусить Україну піти на таку невигідну угоду, що вона стане нежиттєздатною.
Наїзд Трампа на Гренландію та послаблення єдності НАТО його невтішними зауваженнями щодо союзників, ймовірно, змушують Путіна думати, що Захід і Україна перебувають у скрутному становищі, близькому до краху, тож чому він повинен іти на поступки щодо України? Путін вважає, що Трамп може забезпечити повну перемогу Росії в Україні.
І, на мою думку, Путін нізащо не піде на угоду, яка залишить Україну життєздатною в довгостроковій перспективі. А ідея Трампа про вільну економічну зону на Донбасі та спільний інвестиційний фонд на користь Росії та України просто сміховинна.
З якого б це дива Путіна має влаштувати будь-який сценарій, за якого Україна отримає вигоду та процвітання, коли він тридцять років втручався у її справи та діяв проти неї, щоб досягти саме протилежного?
Я вважаю, що Трамп певною мірою черпає свої погляди на Росію та Україну від російських і українських олігархів – тих самих корумпованих людей, які підтримували клептократичний режим Путіна протягом тих самих трьох десятиліть і фактично утримували Україну в стані корумпованої та збанкрутілої держави аж до Євромайдану 2014 року.
Ця ж олігархічна російська та українська верства прагнула власної вигоди, обкрадаючи власне населення. Навіть зараз, я думаю, вони з радістю скористалися б можливістю укласти вигідні для себе угоди з Трампом. Той вважає, що українці думають так само, як він і ті самі олігархи, але це не так – вони хочуть верховенства права, демократії та життя в нормальній європейській країні.
Але якщо Росії абсолютно не можна довіряти, то що ж тоді з Заходом? Чи може Україна довіряти Заходу, що він прийде на допомогу і захистить її в ситуації, коли вона віддасть Донбас, а потім Росія скористається такою поступкою, щоб продовжити війну?
Ну, як на мене, Європа (або її значна частина), нарешті зрозуміла, що її безпека залежить від того, чи зможе Україна якомога довше протистояти Росії, оскільки Путін не зупиниться на Україні. Тому, на мою думку, інстинкт самозбереження спонукає її допомагати Україні – звідси й європейська Коаліція охочих.
Але, як добре відомо, ця коаліція просто не має військових можливостей, щоб зробити щось серйозне, якщо Росія порушить будь-яке перемир’я. Зрештою, єдиною опорою будуть США, а в такому разі чи можна довіряти Трампу, що він зробить якісь військові чи серйозні економічні кроки проти Росії? Відповідь – абсолютно ні.
Трамп не має жодного досвіду протистояння Путіну чи притягнення його до відповідальності за будь-які його злісні дії.
Чи піде Трамп на війну з Росією через Україну? Абсолютно ні. Чи накладе Трамп санкції на Росію за порушення будь-якого перемир’я? Дуже малоймовірно. І чи продовжать США постачати Україні зброю для самооборони в разі, якщо Росія знову нападе? Знову ж таки, малоймовірно.
Важко уявити, що за такого сценарію США під керівництвом Трампа нададуть Україні гарантії на кшталт тих, які вони надали Ізраїлю, забезпечуючи майже необмежені поставки зброї та техніки. Трампа цікавлять лише легкі перемоги і зовсім не цікавлять складні військові операції.
То чому українці мають відмовитися від оборони Донбасу на підставі якоїсь нечіткої, невиразної пропозиції підтримки від Трампа, якому в цьому питанні точно не можна довіряти?
Вони цього не зроблять.
На мій погляд, ці мирні переговори є лише фікцією, фальшивим процесом, у якому Росія, Україна та Європа просто грають разом із Трампом – кожний у своїх інтересах, але всі вони виграють час.
Європа та Україна намагаються залучити якомога більше американської зброї, доки не досягнуть точки, коли відчують, що можуть краще підтримувати свою оборону завдяки постійним інвестиціям у власні військово-промислові комплекси.
А Путін вважає, що час грає на нього: чим довше він протримається у війні в Україні, тим більша ймовірність, що альянс НАТО розпадеться, а з ним і його підтримка України, або що Трамп змусить Україну прийняти жахливий мир, який зробить її нежиттєздатною.
Я вважаю, що мирна угода, яка зараз обговорюється, є неприйнятною як для України, так і для Росії. І що нинішній мирний процес більше спрямований на задоволення величезного его Трампа. І нічого більше. Це трохи нагадує казку про голого короля: ніхто – ні Україна, ні Європа, ні навіть Росія – не хоче сказати Трампу, що вони думають про цю фікцію.
Це як секта: все має бути оптимістичним і позитивним, хоча реальність зовсім інша. Це як видуманий світ Трампа.
Передрук з блогу автора @tashecon. Оригінал дивіться тут.