Більшість українців — 61% — заявили, що довіряють президентові Володимиру Зеленському, свідчать результати загальнонаціонального соціологічного опитування, проведеного з 23 по 29 січня. Це вказує на те, що рівень суспільної довіри до глави держави загалом залишається стабільним на тлі триваючої війни.
Результати оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), який проводив телефонні інтерв’ю на підконтрольній Україні території в період із 23 до 29 січня.
Довіра до президента залишається стабільною
Згідно з результатами опитування, 61% респондентів заявили, що довіряють президентові Володимиру Зеленському, тоді як 33% повідомили про відсутність довіри. Серед тих, хто висловив довіру, 25% зазначили, що повністю довіряють голові держави, ще 36% відповіли, що «скоріше довіряють» йому.
Водночас 17% опитаних заявили, що зовсім не довіряють Зеленському, а 16% відповіли, що «скоріше не довіряють».
У Київському міжнародному інституту соціології (КМІС) у своєму прес-релізі зазначили, що рівень довіри до президента загалом залишився майже незмінним порівняно з серединою січня. Це свідчить про стабільність суспільних настроїв, а не про різку зміну ставлення.
Непряме опитування вказує на нижчий рівень довіри
У межах дослідження Київського міжнародного інституту соціології також провів експеримент, щоб перевірити щирість відповідей респондентів.
Половині респондентів поставили пряме запитання про довіру до президента, а іншу половину попросили відповісти не про себе, а про умовного знайомого. Такий підхід допомагає зменшити вплив страху й бажання дати «правильну» відповідь і дозволяє отримати більш відверті результати.
За результатами цього непрямого підходу частка респондентів, які висловили довіру президентові, знизилася до 53% порівняно з 61% у разі прямого опитування.
У КМІС зазначили, що така різниця свідчить: реальний рівень довіри може бути дещо нижчим, ніж показують стандартні методи опитування, хоча він усе ще перевищує половину населення.
Довіру пояснюють воєнною єдністю, а не страхом
У Київському міжнародному інституті соціології зазначили, що не пов’язують різницю між двома методами опитування зі страхом критикувати владу. Там наголошують, що в Україні зберігається відносна свобода висловлювань, а доступ до інтернету та медіа дає людям можливість відкрито висловлювати незгоду.
За словами соціологів, розбіжність у результатах радше пояснюється так званим ефектом «державницької позиції». В умовах війни багато респондентів декларують довіру до президента як прояв національної єдності, навіть якщо в приватних розмовах мають більш критичні оцінки.
У КМІС також зазначають, що це відображає загальну тенденцію серед українців — відокремлювати особисте ставлення до влади від публічної демонстрації солідарності під час війни.
Ставлення українців до влади після війни
В опитуванні також вивчали ставлення українців до майбутнього політичного керівництва після завершення бойових дій. Результати свідчать, що суспільство залишається розділеним, однак не демонструє однозначної підтримки повного оновлення влади після війни.
Близько 48% респондентів заявили, що в нинішній владі є професіонали та лідери, які мають залишитися на своїх посадах після завершення війни. Водночас 42% опитаних вважають, що чинна влада повністю дискредитувала себе і жоден із її представників не повинен зберегти посаду.
Навіть серед тих, хто повністю довіряє президентові Володимир Зеленський, 19% вважають нинішню владу скомпрометованою. Серед респондентів, які відповіли, що «скоріше довіряють» президентові, цей показник зростає до 28%.
Оцінка стану демократії в умовах воєнного стану
Опитування також показало, як українці оцінюють стан демократії під час воєнного стану. 36% опитаних вважають, що нинішній рівень демократії в Україні є прийнятним в умовах війни, ще 16% — що він є надмірним.
Водночас 35% опитаних переконані, що в країні бракує демократії, а 14% не змогли сформувати власну позицію з цього питання.
Респонденти, які вважають рівень демократії недостатнім, найчастіше називали серед проблем обмеження свободи слова та можливостей критикувати владу, діяльність територіальних центрів комплектування, нехтування інтересами громадян, порушення закону та корупцію.
Лише 1% респондентів назвали відсутність виборів під час воєнного стану ключовою демократичною проблемою.
Опитування проводили у форматі телефонних інтерв’ю серед 1 003 повнолітніх громадян, які на момент дослідження проживали на підконтрольній Україні території.
У дослідницькому центрі зазначили, що формальна статистична похибка не перевищує 4,1%, а для питання щодо довіри до президента вона може сягати 5,8%.
Соціологи також наголосили, що результати відображають громадську думку в умовах повномасштабної війни, коли ставлення до політичного керівництва та демократичних процесів значною мірою формується під впливом безпекових ризиків і воєнних реалій.