Джавада Емама, речника головної реформаторської коаліції, заарештували за кілька днів після того, як іранські та американські чиновники провели переговори в Омані, які обидві сторони оцінили як позитивні.
Сполучені Штати погрожували військовими діями проти Ірану на піку протестного руху, що охопив країну на початку цього року, в результаті чого влада розпочала жорстокі репресії з метою придушення інакомислення.
Пізніше президент Дональд Трамп заявив, що, на його думку, Іран буде відкритий для угоди, і не було жодних безпосередніх ознак того, що сторони обговорювали протести під час п’ятничних переговорів за посередництва Оману.
У понеділок іранські ЗМІ повідомили, що Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заарештував Емама, речника коаліції «Реформістський фронт».
Емам став щонайменше четвертим заарештованим діячем «Реформаторського фронту», і його арешт відбувся одночасно з арештом кількох активістів і кінорежисерів, які підписали спільну заяву з критикою влади.
Іран назвав протести заворушеннями, підбурюваними його заклятими ворогами Ізраїлем і США, а в понеділок верховний лідер аятола Алі Хаменеї звернувся до народу з закликом проявити «рішучість» проти іноземного тиску.
«Сила народу не стільки у ракетах і літаках, скільки у його волі й рішучості, — сказав Хаменеї. – Продемонструйте це знову і розчаруйте ворога».
Під час переговорів в Омані США та Іран домовилися обговорити ядерну програму Тегерана, хоча Вашингтон та Ізраїль також хочуть включити до порядку денного питання про балістичні ракети Ісламської республіки та її підтримку регіональних угруповань бойовиків.
Іран наполягає, що його ядерна програма призначена для цивільних цілей, але західні держави та Ізраїль вважають, що він прагне отримати ядерну зброю.
У неділю міністр закордонних справ Аббас Арагчі заявив, що Іран може розглянути «серію заходів з побудови довіри щодо ядерної програми» в обмін на скасування американських санкцій, але наголосив на праві Ірану продовжувати збагачувати уран.
Тим часом секретар вищого органу безпеки Ірану Алі Ларіджані заявив, що у вівторок відвідає Оман, де зустрінеться з представниками влади.
«Пропаганда»
Оскільки США не виявляють жодних ознак того, що придушення протестів досі є потенційною проблемою в переговорах, іранська влада посилює свій контроль.
У суботу іранську лауреатку Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді засудили до шести років тюремного ув’язнення за звинуваченням у шкоді національній безпеці і до півтора року за «пропаганду» проти ісламської системи Ірану.
Як заявила її фундація, її заарештували в грудні, незадовго до загальнонаціональних протестів.
Мохаммаді вже провела більшу частину останнього десятиліття за ґратами через свою кампанію проти застосування Іраном смертної кари та обов’язкового дрес-коду для жінок, а тепер, з урахуванням нових вироків, їй загрожує ще 17 років ув’язнення і 154 удари батогом за попереднім вироком.
У неділю, до арешту речника «Реформаторського фронту» Емама, арештували трьох інших діячів, серед яких Азар Мансурі, яка очолювала цю коаліцію з 2023 року і була радницею колишнього реформаторського президента-реформатора Мохаммада Хатамі.
Після початку протестного руху в грудні, спричиненого економічною стагнацією, вона висловила підтримку демонстрантам.
Влада також заарештувала Ебрагіма Асгарзаде, колишнього члена парламенту, і Мохсена Амінзаде, колишнього чиновника з питань закордонних справ.
Тисячі загиблих
На минулорічних президентських виборах реформістський табір назагал підтримав чинного президента Масуда Пезешкіана.
Останніми днями також були заарештовані кілька відомих активістів за їхній внесок у критичну до влади заяву, яка була написана після січневих репресій.
Серед них – режисер Мехді Махмудіан, співавтор сценарію фільму «Це був лише нещасний випадок», який отримав «Золоту пальмову гілку» на Канському кінофестивалі в 2025 році.
Влада Ірану визнала, що під час протестів загинули 3 117 осіб, опублікувавши в неділю список із 2 986 імен, більшість із яких нібито були правоохоронцями та невинними перехожими.
Міжнародні організації вважають, що жертв набагато більше.
Американська агенція новин Human Rights Activists News Agency (HRANA) підтвердила загибель 6 961 людини, переважно протестувальників, і розслідує ще 11 630 випадків.
Вона також нарахувала понад 51 000 арештів.