Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що Білорусь фактично стала військовою платформою Росії, тож повинна бути включена в будь-які майбутні домовленості щодо безпеки або миру, пов’язані з Україною.
У інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому у вівторок, 10 лютого, Тихановська попередила про ризики ізоляції Мінська в переговорах, застерегла від легітимізації Лукашенка шляхом скасування санкцій і заявила, що безпека України нерозривно пов’язана з майбутнім Білорусі.
Kyiv Post виділяє ключові моменти інтерв’ю.
Роль Білорусі у війні Росії проти України
За словами Тихановської, Лукашенко перетворив Білорусь на повноцінну тилову базу для військових дій Росії – на білоруській території розміщені російські війська і зброя та проводяться спільні військові навчання.
«За Лукашенка Білорусь фактично стала російською військовою платформою, – сказала вона. – Доки він залишатиметься при владі, Білорусь завжди буде загрозою для України та всього регіону».
Вона зазначила, що удари по Україні завдавалися і завдаються з території Білорусі, і що Мінськ продовжує підтримувати військові дії Москви, незважаючи на відкритий опір з боку значної частини білоруського суспільства.
Відповідальність Лукашенка та міжнародна підзвітність
Тихановська зазначила, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) наразі розглядає дві справи, пов’язані з Лукашенком, зокрема звинувачення у злочинах проти людяності та співучасті у викраденні та депортації українських дітей. Саме за ці воєнні злочини МКС видав ордер на арешт Путіна у березні 2023 року.
«Ми маємо всі докази причетності Лукашенка, – сказала вона. – Він повинен нести відповідальність не тільки за злочини проти білоруського народу, а й за воєнні злочини, скоєні проти України».
Вона додала, що білоруські демократичні сили діляться цими доказами з українськими властями та міжнародними партнерами.
Політичні в’язні, санкції та залучення Заходу
Цихановська відкинула думку, що нещодавнє звільнення Лукашенком політичних в’язнів свідчить про реальні зміни в політиці, заявивши, що режим використовує їх як важіль впливу. «Він звільняє людей не з гуманності, – сказала вона. – Це не зміна курсу. Лукашенко використовує політичних в’язнів як заручників, щоб спробувати пом’якшити санкції та здобути легітимність».
Вона сказала, що вітає гуманітарні зусилля, що рятують життя, але попередила, що скасування накладених через війну санкцій створить лазівки, які принесуть користь Росії та продовжать репресії в Білорусі.
За даними правозахисної організації «Вясна», яка відстежує кількість політичних в’язнів, утримуваних авторитарним білоруським режимом, у 2025 році в Білорусі було ув’язнено майже 500 осіб за їхні політичні погляди. «Вясна» також повідомила, що минулого року було засуджено понад 1 200 осіб, і хоча деякі були звільнені за посередництва США, у білоруських в’язницях досі утримують, за її оцінками, 1 120 політичних в’язнів.
У грудні 2025 року Лукашенко звільнив 123 політичних в’язнів. Серед помилуваних були правозахисниця Марія Колеснікова, колишній кандидат у президенти Віктор Бабарико та лауреат Нобелівської премії миру Алесь Беляцький. До цього, у червні, були звільнені десятки інших політичних в’язнів, зокрема головний опозиційний лідер Сергій Тихановський – чоловік Світлани Тихановської.
Залежність Білорусі від Москви та обмеження маневру
За словами Тихановської, режим Лукашенка виживає лише завдяки політичній, економічній та військовій підтримці Москви, яка залишає йому мало реальної автономії.
«Він повністю залежить від Кремля – політично, економічно та військово, – сказала вона. – Без підтримки Росії він би не вижив».
Вона відкинула припущення, що Лукашенко може дистанціюватися від Москви, заявивши, що такі твердження недооцінюють глибину підпорядкування Білорусі та залежності Лукашенка.
Ризики мирної угоди без Білорусі
Тихановська попередила, що мирні переговори чи домовленості про гарантії безпеки, зосереджені виключно на Україні, можуть закріпити контроль Росії над Білоруссю, якщо з них буде виключений Мінськ.
«Якщо Білорусь буде виключена з так званої «великої угоди», вона ризикує стати втішним призом для Кремля. Це заморозить статус-кво і збереже здатність Росії загрожувати Україні в майбутньому», – сказала вона.
Зміна підходу України до Білорусі
Тихановська привітала зміну політики Києва щодо Білорусі, сказавши, що тепер Україна чітко розрізняє режим Лукашенка і білоруський народ.
«Не буде вільної Білорусі без вільної України, і не буде безпечної України без вільної Білорусі», – сказала вона.
Вона зазначила, що обговорила з президентом Володимиром Зеленським призначення українського спеціального посланника в Білорусі та початок стратегічних консультацій з білоруськими демократичними силами.
Тихановська і Зеленський провели свою першу двосторонню зустріч 25 січня у Вільнюсі, зосередившись на ув’язнених білоруських активістах, тиску на Лукашенка та підтримці Україною демократичних сил у Білорусі.
Білоруські демократичні сили та російська опозиція
Тихановська провела чітку межу між білоруськими демократичними силами та російською опозицією, відкинувши спроби розглядати їх як взаємозамінні.
«Наша червона лінія завжди була чіткою: білоруси – це не режим, і білоруси – це не росіяни, – сказала вона. – У нас немає імперських амбіцій, і більшість білорусів виступають проти війни».
Вона додала, що співпраця з російськими опозиціонерами можлива лише за умови, що вони однозначно засудять вторгнення і поважатимуть суверенітет України та Білорусі.