Україна піднялася в останньому індексі корупції Transparency International, і організація заявила, що антикорупційні органи країни «досягають результатів», викриваючи великі скандали, що сягають аж до президентської адміністрації.
Минулого року розірвану війною країну сколихнули кілька гучних корупційних скандалів, а також рідкісні для воєнного часу протести проти пропозиції президента Володимира Зеленського обмежити повноваження двох ключових антикорупційних органів.
В Індексі сприйняття корупції (CPI) Transparency International за 2025 рік, який оцінив 182 країни та території за рівнем сприйняття корупції в державному секторі, Україна посіла 104 місце з результатом 36 з 100 – на один пункт і одну позицію вище, ніж у 2024 році.
CPI оцінює країни за шкалою від 0 до 100, де 0 означає країну, яка сприймається як дуже корумпована, а 100 – дуже чисте управління.
У своєму звіті, опублікованому у вівторок, Transparency International зазначила, що 2025 рік був «складним роком» для України, позначеним великими скандалами у сфері закупівель та в оборонному секторі, що, на думку організації, вказує на «постійні високі ризики корупції».
Водночас зазначається, що виявлення цих та багатьох інших скандалів і винесення вироків замішаним у них свідчить про те, що «нова антикорупційна архітектура України дає результати».
«Зараз завдання полягає в тому, щоб перейти від реактивних заходів з очищення після кожного скандалу до структурних реформ, які усувають лазівки і краще захищають державні ресурси», – додано у звіті.
Антикорупційні органи під тиском
Минулого року в Україні на перші шпальти газет потрапили гучні корупційні скандали, а також спроба Зеленського підпорядкувати два основні антикорупційні органи країни – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) – генеральному прокурору, якого призначає президент.
Цей крок, який, на думку експертів, різко обмежив би незалежність цих органів, викликав вуличні протести в умовах війни та різку критику з боку західних союзників України, змусивши уряд за кілька днів змінити курс і відновити автономію цих органів прийняттям нового закону.
Суперечливе рішення Зеленського перевести антикорупційні органи України під контроль виконавчої влади викликав рідкісні в умовах війни протести.
Минулого року також трапився гучний скандал в енергетичному секторі України, після того як антикорупційні слідчі викрили схему хабарів і розкрадання на суму близько 100 мільйонів доларів, пов’язану з державним оператором атомної енергетики «Енергоатом».
Розслідування, в результаті якого кільком підозрюваним були висунуті звинувачення, а високопосадовці потрапили під перевірку, призвело до відставки Андрія Єрмака, впливового керівника Офісу Президента, після обшуку його будинку в листопаді.
Глобальний регрес
Індекс CPI 2025 показав, що кількість країн, які набрали понад 80 балів — колись еталон чистого врядування — різко скоротилася з 12 десять років тому до лише 5.
Навіть усталені демократії світу дедалі більше поринають у корупцію. Впали антикорупційні рейтинги США, Великої Британії, Канади та Швеції, які колись вважалися оплотом боротьби з корупцією. Transparency International вважає, що це пов’язано з відсутністю «рішучого лідерства» та «зниженням амбіцій у боротьбі з корупцією».
Європа під пильною увагою
У звіті зазначено, що Східна Європа та Центральна Азія залишаються одними з найгірших регіонів світу «з поширеною безкарністю корупції, що зумовлена інтересами, які домінують у більшості урядів та їхніх інституцій».
Transparency International також застерігає, що, хоча західноєвропейські країни займають дев’ять із десяти перших місць у світовому рейтингу CPI, «останніми роками боротьба з корупцією значною мірою зупинилася, а середній показник CPI в регіоні знижується швидше, ніж у будь-якому іншому».
Данія восьмий рік поспіль отримала найвищий показник (89), за нею йдуть Фінляндія (88) і Сінгапур (84).
Польща посіла 52-е місце серед 182 країн, отримавши 53 бали, як і попереднього року.