Українські безпілотники б’ють по нових об’єктах у Росії: якщо раніше основними цілями були підприємства нафтогазової галузі, то нині під ударами опиняються також цивільні електромережі й системи опалення, військові бази та склади боєприпасів, а також окремі російські підрозділи, які запускають дрони й ракети по українських домівках і підприємствах.
Про це свідчить аналіз даних про удари, проведений Kyiv Post.
Удар по бюджету РФ: як українські дрони скоротили російську нафтопереробку на 25%
Темпи атак українських безпілотників по Росії також зростають. У січні та лютому вони здійснили понад 240 ударів по ключових цілях у Росії та на окупованих українських територіях, йдеться в заяві, оприлюдненій у середу Силами безпілотних систем України.
У 2025 році об’єкти російської енергетичної галузі — зокрема нафтопереробні заводи, морські бурові платформи, станції перекачування нафти та паливні сховища — стали головними цілями українських далекобійних ударних дронів.
З липня по грудень близько чотирьох із п’яти атак припадали саме на цей сектор у межах 120–150 окремих повітряних нальотів. Такий висновок ґрунтується на аналізі матеріалів і відео ударів, оприлюднених Силами безпілотних систем, які вивчила редакція Kyiv Post.
У середньому українські безпілотники вражали щонайменше дві цілі на добу. Типова дальність ударів становила 500–800 кілометрів від імовірних місць запуску на території України.
Одним із найбільш серйозно пошкоджених об’єктів став нафтопереробний завод «Роснєфті» поблизу Рязані. У 2025 році українські дрони щонайменше сім разів завдавали по ньому ударів. Вибухи вивели з ладу установки крекінгу, і через тривалий ремонт завод на кілька місяців втратив можливість переробляти близько 300 тисяч барелів нафти на добу.
У серпні та вересні українські безпілотники атакували ще один НПЗ — цього разу «Лукойлу», а в грудні — офшорну нафтопереробну платформу цієї компанії в Каспійському морі. За даними Bloomberg, ці удари скоротили загальні російські потужності з переробки нафти на 20–25% у середньо- та довгостроковій перспективі.
Блекаут у Бєлгороді: українські безпілотники паралізували енергосистему прикордоння РФ
У січні 2026 року, на шостому місяці кампанії, удари тривали з інтенсивністю від двох до чотирьох на добу. Водночас характер атак змінився — вони вже не зосереджувалися лише на енергетичній інфраструктурі Росії.
Найбільше постраждали об’єкти електропостачання та системи опалення в російському Бєлгороді. Їх неодноразово обстрілювали дронами, завдаючи серйозних пошкоджень.
За офіційними даними російської влади, на початку 2026 року кількість атак українських безпілотників у Бєлгородській області зросла вчетверо порівняно з 2025 роком, а в окремі ночі в нальотах було задіяно до 100–150 дронів.
Українські «рої» дронів неодноразово вражали електростанції, підстанції, лінії електропередач, котельні, паливні сховища, а також підрозділи й системи протиповітряної оборони, що їх прикривали. До середини лютого в місті стали звичними віялові, а іноді й повні відключення електроенергії.
За словами губернатора В’ячеслава Гладкова, у заяві від 8 лютого, близько чверті житлових будинків у Бєлгороді потребують евакуації, оскільки система опалення зазнала таких ушкоджень, що відновити її до весни вже неможливо.
У ніч із середи на четвер українські дрони вразили дві підстанції, що забезпечують електропостачання Бєлгорода, спровокувавши нову хвилю відключень у місті.
Останні пошкодження призвели до припинення подачі електроенергії у більшій частині Бєлгородської області, повідомив у четвер В’ячеслав Гладков. За площею регіон можна порівняти з Бельгією або Ізраїлем, а його населення становить близько 1,5 мільйона осіб.
У вечірньому відеозверненні 8 лютого Володимир Зеленський заявив, що Україна вважає російську енергетичну інфраструктуру «законною військовою ціллю», та розкритикував Кремль за обстріли українських міст дронами й ракетами.
Наприкінці 2025 — на початку 2026 року російські атаки були спрямовані, зокрема, на столицю, що призводило до відключень світла та зупинки опалення в окремих районах.
Водночас, на відміну від ситуації в Бєлгороді, в Україні ремонтні роботи тривають безперервно, а влада не оголошувала евакуації населення.
9 лютого українські дрони атакували місто Брянськ, завдавши ударів по місцевій енергетичній інфраструктурі.
Рої дронів у Криму: елітні підрозділи СБС знищують російські ЗРК «Панцир» та С-300
У 2026 році перелік цілей українських дронів помітно розширився за рахунок військових і промислових об’єктів.
За даними військових джерел, удари по російських системах ППО здійснює елітний підрозділ далекобійних операцій Сил безпілотних систем — Перший окремий центр.
Відео, оприлюднені на платформах СБС, за якими вдалося встановити, що зйомку зроблено в окупованому Криму, зафіксували нічні підльоти дронів і ймовірні влучання по зенітно-ракетних комплексах Панцир-S1 поблизу Керчі та Гвардійського, а також по пусковій установці комплексу S-300VM неподалік Маріуполя.
Ці удари, спрямовані на послаблення секторної протиповітряної оборони, відбулися в середині лютого й, імовірно, передували найбільшому на сьогодні рейду українських дронів за весь час війни.
Йдеться про атаку за участю понад 200 безпілотників по літаках і наземній інфраструктурі ВПС РФ на авіабазах Кача та Бельбек, а також по складу російських ракет класу «земля–земля» поблизу села Пасічне — усі ці об’єкти розташовані в окупованому Криму.
Аналіз відео ударів і відкритих повідомлень свідчить про серйозні підстави вважати, що ці об’єкти були вражені, а російська техніка — пошкоджена.
Водночас не в усіх випадках вдалося встановити, чи здійснювали атаки дрони Сил безпілотних систем, чи апарати, запущені Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, оператори якого інколи виконують пріоритетні місії в тих самих районах.
Сили безпілотних систем розпочали ліквідацію російських екіпажів БпЛА
Командувач Сил безпілотних систем майор Роберт «Мадяр» Бровді у заяві, оприлюдненій у середу на його особистому Telegram-каналі, повідомив, що з початку лютого його підрозділи розпочали удари по російських операторах дронів і майданчиках запуску.
За його словами, під час однієї хвилі атак протягом 24 годин було вражено 44 точки запуску та пов’язані об’єкти, а також знищено або пошкоджено 121 російський далекобійний безпілотник. Незалежно підтвердити ці дані наразі неможливо.