Європейська комісія очікує, що Угорщина та інші держави-члени ЄС дотримаються політичної угоди, досягнутої лідерами ЄС у грудні 2025 року, і продовжать роботу над ухваленням пакету кредитів для України на 90 млрд євро (105 млрд доларів) на 2026–2027 роки.
Ця заява з’явилася після того, як Угорщина заблокувала схвалення позики і заявила, що продовжуватиме це робити, доки Київ не відновить транзит російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба».
Комісія посилається на політичну угоду, укладену в грудні
За інформацією European Pravda, речник Європейської комісії Балаж Уйварі заявив, що Брюссель очікує від Будапешта дотримання зобов’язання, взятого на засіданні Європейської ради 19 грудня 2025 року.
«На засіданні Європейської ради в грудні було досягнуто одностайної політичної угоди про надання 90 млрд євро рішучої підтримки для бюджетних і військових потреб України протягом наступних двох років», - заявив Уйварі.
Він підкреслив, що угода вже була втілена в конкретні законодавчі кроки.
«На цій основі 14 січня Європейська комісія ухвалила пакет законодавчих пропозицій», – зазначив він.
«Ми очікуємо, що всі держави-члени поважатимуть цю політичну угоду з метою остаточного прийняття позики», – додав речник.
Заява Комісії підкреслює різницю між політичною підтримкою лідерів ЄС і офіційним законодавчим схваленням, необхідним для активації фінансового інструменту.
Угорщина пов’язує схвалення з транзитом нафти
Угорщина відкрито пов’язала свою опозицію до пакету в розмірі 90 мільярдів євро з суперечкою щодо транзиту нафти.
У дописі на X міністр закордонних справ Петер Сійярто написав: «Ми блокуємо кредит ЄС для України в розмірі 90 мільярдів євро, доки не буде відновлено транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба». »
Він звинуватив Україну в «шантажі Угорщини шляхом зупинки транзиту нафти у координації з Брюсселем та угорською опозицією з метою створення перебоїв у постачанні в Угорщині та підвищення цін на пальне перед виборами».
Сійярто також заявив, що, блокуючи транзит нафти трубопроводом «Дружба», Україна порушує Угоду про асоціацію між ЄС та Україною і не виконує своїх зобов’язань перед ЄС. «Ми не піддамося цьому шантажу», – написав він.
Українська влада заявила, що нафтопровід «Дружба» був закритий після пошкодження під час російської атаки біля західного міста Броди. Київ, зі свого боку, запропонував альтернативний маршрут постачання нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід Одеса-Броди.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо погрожував припинити аварійне постачання електроенергії до України, якщо Київ не відновить роботу нафтопроводу. Фіцо оголосив надзвичайний стан щодо постачання нафти і заявив, що наказав випустити 250 000 тонн нафти з надзвичайних резервів Словаччини.
Угорщина і Словаччина попросили Хорватію дозволити постачання російської нафти через нафтопровід «Адрія» як альтернативний маршрут. Однак Хорватія дала зрозуміти, що не сприятиме таким поставкам. У дописі на X міністр енергетики Анте Шушняр розкритикував продовження закупівель російської нафти. «Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для деяких країн, але він допомагає фінансувати війну і атакувати український народ», – написав він. «Настав час припинити це спекулювання на війні».
Угорський уряд постійно стверджує, що припинення поставок нафти впливає на енергетичну безпеку в Центральній Європі. Орбан і Фіцо підтримують тісніші зв’язки з Москвою, ніж більшість лідерів ЄС, з часу повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. Нещодавно Орбан назвав Україну «ворогом» держави, підкресливши глибоку напруженість у відносинах між Будапештом і Києвом.
Передумови плану надання позики
19 лютого 2025 року Європейська Рада домовилася надати Україні позику у 90 млрд євро на 2026–2027 роки, яка фінансується за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу та забезпечена гарантіями з бюджету ЄС. Кошти призначені для підтримки державного бюджету України та її військових потреб.
На той час Угорщина, Словаччина та Чехія відмовилися брати участь у цій схемі, але пообіцяли не перешкоджати її реалізації.
Реакція Комісії відображає занепокоєння Брюсселя тим, що зобов’язання, одностайно схвалене лідерами ЄС, може бути скасоване на законодавчому етапі.
Посилаючись на грудневу угоду та подальші законодавчі пропозиції, Комісія дала зрозуміти, що розглядає це питання як виконання колективного рішення, вже ухваленого на найвищому політичному рівні.
Чи скасує Угорщина своє вето, поки що залишається незрозумілим. Наразі схвалення одного з найбільших пакетів фінансової підтримки ЄС для України залишається пов’язаним із суперечкою щодо транзиту нафти.