У четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну Велика Британія розширила список санкцій, включивши до нього дві великі проурядові телевізійні мережі Грузії: Imedi TV і PosTV.
Цей крок знаменує значне посилення зусиль Заходу в боротьбі з дезінформацією, спрямованою на підтримку Росії в Кавказькому регіоні. Міністерство закордонних справ, Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO) звинувачує обидва канали у поширенні пропаганди, яка підриває суверенітет України та просуває кремлівські наративи.
Стратегічна дезінформація для «дестабілізації»
У вівторок, 24 лютого 2026 року, британський уряд додав майже 300 організацій до свого списку санкцій. Причина включення до списку грузинських телеканалів є очевидною: навмисна дезінформація, спрямована на дестабілізацію.
За даними FCDO, ці ЗМІ відіграли важливу роль у поширенні серед грузинської аудиторії оманливої інформації про вторгнення Росії в Україну. В офіційній заяві зазначається, що їхній контент:
«Підтримує або просуває політику чи дії, які дестабілізують Україну або підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».
Британські власті виділили конкретні теми, що повторюються в ефірі цих каналів, зокрема твердження про те, що український уряд і президент Володимир Зеленський є нелегітимними, що Україна є корумпованою за своєю суттю «маріонеткою» Заходу, і що Україна і західні держави активно намагаються дестабілізувати Грузію.
Зміна власника: «угода на 1000 ларі»
Санкції введені на тлі підозрілих змін у корпоративній структурі Imedi TV – найпопулярнішого проурядового телеканалу Грузії.
На початку лютого 2026 року, за кілька тижнів до оголошення санкцій, багаторічний власник Imedi Іраклі Рухадзе продав телеканал за «символічну ціну» 1000 ларі (приблизно 370 доларів). Нову групу власників очолює Ілія Мікелаїшвілі разом із п’ятьма іншими співробітниками.
PosTV залишається під прямим контролем осіб, тісно пов’язаних із правлячою партією «Грузинська мрія».
Санкції проти цих ЗМІ, які британський уряд звинувачує в «отруєнні інформаційного простору» з метою наближення Грузії до сфери впливу Кремля, відображають дедалі більшу міжнародну стурбованість відступом Грузії від демократії та неоднозначною позицією її уряду щодо Москви, хоча грузинська громадськість залишається переважно проукраїнською.
Заморожуючи активи та обмежуючи діяльність цих медіагігантів, Велика Британія надсилає Тбілісі чіткий сигнал: сприяння російській пропаганді має свою ціну.