Росія знову поширює фейк про «продаж Україною зброї» мексиканському картелю

Проросійські ресурси заявили, що нібито 70% зброї у картелю «Нове покоління Халіско» — це західна допомога Україні, використавши підроблене відео з логотипом ISW.

Російська пропаганда активізувала кампанію про нібито «продаж Україною західної зброї на чорному ринку», повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО у Telegram.

Фейк про 70% зброї для картелю: що заявляють пропагандисти

За даними ЦПД, проросійські ресурси поширюють інформацію, що понад 70% озброєння, яке опинилося у мексиканського картелю «Нове покоління Халіско», нібито є західною допомогою Україні.

Як «доказ» демонструється відео з логотипом Інституту вивчення війни (ISW).

У Центрі наголосили, що на офіційних ресурсах ISW такого відео чи заяв немає. Йдеться про сфальсифікований сюжет, оформлений у стилі відомої аналітичної установи.

За інформацією ЦПД, подібні підробки є типовою ознакою діяльності російської дезінформаційної мережі «Матрьошка», яка створює фейкові матеріали під брендами авторитетних західних організацій.

Фейк активно поширюють боти у соцмережах, зокрема в коментарях під публікаціями медіа до річниці початку повномасштабної війни, що свідчить про скоординований характер кампанії.

У Центрі нагадали, що тезу про «масовий продаж західної зброї» кремлівська пропаганда просуває з 2022 року без доказів.

Мета таких інформаційних атак — дискредитувати Україну, підірвати довіру до контролю за військовою допомогою та знизити підтримку Києва серед громадян країн-партнерів.

Фейк про ЗСУ в Гуляйполі: ЦПД спростував чергову брехню пропаганди РФ

Російські пропагандисти запустили чергову інформаційну кампанію, поширюючи фейки про начебто «терор» Збройних сил України в Гуляйполі на Запоріжжі.

Основу маніпуляції становить емоційна розповідь підставної «місцевої мешканки». Вона стверджує, що військові нібито відібрали її житло та погрожують знищити цивільних і спалити місто у разі відступу.

У ЦПД підкреслюють, що ці заяви не мають жодних доказів чи підтверджень.

Пропаганда традиційно посилається на анонімні джерела, не надаючи ані фото, ані відеоматеріалів, які могли б ідентифікувати «свідка» чи місце події.