Тихановська заявила, що якщо Росія досягне виконання своїх умов, «це збереже статус-кво в Білорусі на десятиліття, а саму Білорусь можуть використовувати як плацдарм — як місце для розміщення різних типів озброєння з метою ескалації, для погроз і шантажу сусідів упродовж багатьох років».
Росія використала територію Білорусі для початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, а Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, в грудні оголосив про розміщення в країні російських балістичних ракет, здатних нести ядерні боєголовки.
Тихановська, якій нині 43 роки, балотувалася проти Лукашенка на президентських виборах 2020 року, на яких, за твердженням опозиції, перемогла саме вона.
Офіційні результати, однак, зафіксували перемогу Лукашенка. Це спричинило масштабні протести, які розігнали силою, після чого Тихановська була змушена виїхати з країни.
Суттєві важелі впливу
Тихановська спершу виїхала до Литви, однак згодом підтвердила, що переїжджає до Варшави.
Торік литовські посадовці знизили рівень її охорони, а кілька соратників опозиційної лідерки заявили, що білоруська влада висловлювала погрози.
«Я особисто прожила у Вільнюсі п’ять років. Чесно кажучи, я завжди була впевнена, що наступним містом, до якого я переїду з Вільнюса, буде Мінськ. Але ситуація така, яка є», — сказала вона.
Нині вона веде кампанію на підтримку приблизно 1 200 політичних в’язнів у Білорусі, паралельно працюючи над стратегіями змін у країні, а також співпрацює з Радою Європи — правозахисною організацією, до складу якої входять 46 держав.
Вона закликала Європейський Союз посилити санкції проти уряду Лукашенка через його роль у війні проти України.
«Я хочу пояснити європейцям, що вони мають суттєві важелі впливу… щоб допомогти нам звільнити країну», — сказала Тихановська.
За її словами, білоруси прагнуть бути «європейцями», водночас вона визнала, що 30 років правління Лукашенка ускладнять швидке набуття членства в ЄС.
Під час протестів 2020 року, за її словами, «у свідомості людей стався величезний зсув».
«Неможливо перегорнути цю сторінку нашої історії. Білоруси більше ніколи не мислитимуть як раби, як це було до 2020 року. Це справді була революція свідомості», — додала вона.