У Китаї середня ціна кілометра оптоволоконного кабелю, який використовують у російських бойових дронах, зросла більш ніж удвічі. На окремих спотових ринках подорожчання сягнуло 400%, повідомив у четвер один із провідних російських бізнес-журналів.
Цей високотехнологічний компонент намотують на котушку, і під час польоту дрона в бою кабель розмотується позаду нього. Цей високотехнологічний компонент виготовлений переважно з високочистого кварцового скла. Він забезпечує надшвидку передачу даних між дроном і оператором та є нечутливим до засобів радіоелектронної боротьби.
Ударний дрон з оптоволоконним керуванням — експериментальна військова технологія, яку російські та українські війська вперше застосували наприкінці 2023 року. До 2025 року він перетворився на смертоносну зброю, здатну виявляти й знищувати бойові танки на відстані до 40 кілометрів від оператора.
За рік попит російських військових на десятки тисяч ударних дронів, оснащених оптоволоконним кабелем, підняв ринкову ціну стандартного оптоволокна в Китаї з 16 юанів ($2,33) за кілометр у січні 2025 року до 40 юанів ($5,83) у січні 2026-го, повідомив російський журнал «Ведомости».
Водночас свою роль могло відіграти й глобальне зростання попиту на оптоволоконний кабель через його використання в технологіях штучного інтелекту.
Імовірно, разом Росія та Україна споживають 50–60 млн кілометрів оптоволоконного кабелю на рік (31–37 млн миль), при цьому Росія споживає близько 10% світового виробництва.
Китай виробляє близько 60% оптоволоконного кабелю у світі. Менші обсяги випускають США, Південна Корея, Японія та Італія.
І Україна, і Росія мають невеликі власні виробництва оптоволокна, однак навіть у мирний час їхніх потужностей не вистачало для покриття попиту. В умовах війни обидві країни змушені імпортувати кабель, щоб і надалі застосовувати в бойових діях дрони з оптоволоконним керуванням.
Доступ Кремля до оптоволоконного кабелю з інших країн, окрім Китаю, обмежений санкціями західних держав, які фактично закрили для Росії американський, італійський та японський ринки.
Хоча Росія й може закуповувати кабель через посередників, вона залишається «на 100% залежною» від імпорту з Китаю, повідомляє «Ведомости».
Україна не виробляє ключовий компонент оптоволоконного кабелю — оптичне волокно, матеріал на основі скла. За товщиною воно приблизно як людська волосина і призначене для передавання світлових сигналів із мінімальними втратами, що забезпечує точну передачу даних на всю довжину кабелю.
Нездатність Києва виробляти оптичне волокно змушує повністю покладатися на імпорт кабелю для оснащення дронів.
Українські виробники закуповують його як у китайських, так і в західних постачальників, однак більшість замовляє китайське оптоволокно через посередників у країнах Перської затоки, оскільки це вважають найдешевшим способом забезпечити масштабні поставки в Україну.
До початку 2025 року в Росії працював лише один завод із виробництва оптичного волокна — «Оптик Файбер Сістемс» у Саранську, місті у верхній течії Волги. За повної завантаженості підприємство випускало близько 4 млн кілометрів оптичного волокна на рік, раніше повідомляло видання The Moscow Times.
У квітні та травні 2025 року українські сили двічі атакували завод. Українські дрони непоміченими подолали близько 1 400 кілометрів російського повітряного простору та завдали ударів по підприємству, спричинивши вибухи на його території.
Атака 7 травня спричинила пожежу на кількох об’єктах підприємства, після чого виробництво було зупинене. Майже рік потому завод досі не відновив роботу, писало The Moscow Times.
Генеральний директор одного з найбільших американських виробників оптоволоконного кабелю Corning Венделл Вікс в інтерв’ю CNBC 28 січня заявив, що очікує збереження високого попиту протягом усього 2026 року. За його словами, його підтримуватимуть великі хмарні та AI-компанії, зокрема Meta, Google і Microsoft.
Вікс вважає, що світові виробничі потужності здатні задовольнити цей попит.
«Майже кожен дзвінок від клієнтів зводиться до одного: як отримати більше? — сказав він. — Якщо говорити загалом про ринок оптичного волокна, ми вважаємо, що у світі достатньо продукції, щоб покрити попит».
Заклики Києва до Пекіна припинити непряму підтримку Росії зазвичай стосуються китайських товарів подвійного призначення, які Росія використовує для виробництва ударних дронів і ракет, що завдають ударів по українських цивільних.
Після зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї в Мюнхені 13 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Китай міг би швидко посприяти завершенню війни, застосувавши свій політичний та економічний вплив на Росію.
«Китай може відіграти важливу роль у досягненні справедливого миру для України», — сказав він журналістам.
На тій самій пресконференції Ван Ї заявив, що Китай «підтримує всі зусилля, які сприяють миру», діє «об’єктивно та неупереджено» і «готовий підтримувати комунікацію з Україною, щоб відіграти конструктивну роль у якнайшвидшому політичному врегулюванні».