Іранський конфлікт: чи залишиться Європа осторонь?

Європа вирішує, як реагувати на атаки США та Ізраїлю на Іран.

Європа вирішує, як реагувати на атаки США та Ізраїлю на Іран. Німеччина, Франція та Велика Британія розкритикували контрудари Тегерана по країнах регіону, а ЄС закликав усі сторони до стриманості. «Події в Ірані викликають серйозне занепокоєння», – заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Коментатори висловлюються більш категорично.

Лише заклики збоку

Європа знову дозволила собі відійти на другий план, критикує Salzburger Nachrichten (Австрія):

«Що роблять європейці? Як завжди, вони намагаються вирішити, як найкраще реагувати на конфлікт. Вони не брали участі в плануванні чи навіть у виконанні. Тож їхня роль обмежилася закликами збоку. Так було не завжди. На початку 2000-х років США покладалися на солідарність Європи у своїх війнах в Іраку та Афганістані. Повага до тих, хто колись був їхніми найближчими союзниками, поступилася місцем презирству. Європейці стали «жалюгідними» і «м’якими», заявив сенатор, близький до президента США Дональда Трампа, після того, як європейські лідери не аплодували бомбардуванню Ірану».

ЄС заткнув рота зовнішній політиці

La Stampa також нарікає на нездатність ЄС домовитися про спільну позицію (Італія):

«Хвилі з Перської затоки одразу ж вдарили по Європі. Безпосередньо по Кіпру, форпосту ЄС у Середземномор’ї [де безпілотник уразив базу британських ВПС]. І опосередковано по ринках, по цінах на нафту і газ, по десятках тисяч громадян, які застрягли на курортах, що перетворилися на зони бойових дій, по повітряному і морському транспорту. Стало  необхідно зайняти позицію, яка є не порожньо риторичною, а зовнішньополітичною. ... Перший знак позиції прийшов від єдиного формату, здатного її забезпечити: держав E3 – Франції, Німеччини та Великої Британії. Шкода тільки, що Італія – не тому, що її виключили, а з власної переконаності – не була її частиною».

Продаж суверенітету Португалії

Під час підготовки до атаки США використовували авіабазу Лажеш на португальському острові Терсейра в Азорському архіпелазі, не поінформувавши про це португальський уряд. Público обурений (Португалія):

«Ідея продажу національного суверенітету заради незаконної війни, яка вкотре зневажає останні залишки міжнародного права, перетворює Португалію на націю, поневолену Трампом. Трамп може робити все, що завгодно, з угодою [про використання бази]. ... Ідея постійного підкорення лідеру в бейсболці, якими б не були його наміри, є атакою на національний суверенітет. Якщо після Гренландії Дональд Трамп вирішить, що хоче окупувати острів Терсейра, хтось із уряду, без сумніву, буде там, щоб шанобливо віддати йому ключі».

Непряма участь через американські військові бази

Румунія вже бере участь у війні, зазначає румунська служба Deutsche Welle (Румунія):

«Румунія непрямо залучена до подій на Близькому Сході через свій логістичний центр на військовій базі Міхаїл Когільнічану. Там злітають і приземляються деякі військові літаки, що використовуються в конфлікті, а також є протиракетний щит [у Девеселу], спеціально побудований для стримування Ірану. Це не тільки питання нашого географічного розташування на краю Європи, недалеко від Близького Сходу, а й, перш за все, давньої військової лояльності Румунії до американців. ... Для атаки на Іран США використовували й інші європейські військові бази».

Історична можливість

Der Tagesspiegel хотів би, щоб Європа відігравала активнішу роль у майбутньому Ірану (Німеччина):

«Ми можемо справедливо вважати нарцисизм Трампа відразливим, сумніватися в щирості його мотивів і ставити під сумнів його безумовну любов до американської демократії. Але важко заперечувати, що для багатьох іранців нова ситуація відкриває можливість, якої вони не мали десятки років. Разом із США, Ізраїлем та сусідніми арабськими союзниками Європа повинна зараз зробити все, що в її силах, щоб перетворити цю можливість на нову реальність. Іран, можливо, не стане демократичною країною за європейськими стандартами. Але він буде більш вільним і відкритим, ніж зараз. Це буде справжній історичний успіх».

На неправильному шляху з викопним паливом

Expressen вказує на підвищення геополітичних ризиків і закликає до більшої незалежності від газу та нафти (Швеція):

«Європа повинна визнати, що значна залежність від викопних видів палива для опалення та виробництва електроенергії є неприйнятною. Необхідно прискорити процес відмови від них. Шляхом уперед є атомна енергетика та відновлювані джерела енергії, як і альтернативні джерела тепла, такі як теплові насоси та централізоване опалення, і, нарешті, енергоефективність. Використання викопного палива не тільки шкодить клімату та навколишньому середовищу. Ця залежність ставить майбутнє блоку в залежність від американських президентів і деспотичних лідерів Близького Сходу. Чим швидше Європа це усвідомить, тим краще».

Зберігати фокус на Україні

Європа не повинна нехтувати допомогою Україні через війну в Ірані, попереджає Denník Postoj (Словаччина):

«Нинішня військова та економічна ситуація в Європі така, що інтенсивне втручання у тривалий конфлікт на Близькому Сході неминуче призведе до значного ослаблення її підтримки України. Хоча ніхто не може легітимно симпатизувати теократичному режиму в Ірані, європейські держави повинні уникати надто глибокого втручання в цей конфлікт або втягування в нього, просто тому, що підтримка України проти російського вторгнення є набагато більше «нашою» війною».