Президент США Дональд Трамп зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у Білому домі у вівторок на тлі загострення війни Вашингтона з Іраном. Він сказав Мерцу, що США завдали удару першими, бо вважав, що Тегеран готувався це зробити, і що прийняв це рішення після провалу переговорів.
«Розумієте, ми вели переговори з цими божевільними, і я зрозумів, що вони збираються атакувати першими. А я не хотів, щоб це сталося», – сказав він.
Удари США по Ірану - Трамп пояснив причини
На запитання про те, що він вважає найгіршим сценарієм, Трамп відповів: «Я думаю, найгірший варіант – це коли ми зробимо це, а потім владу перейме хтось, хто буде таким же поганим, як і попередник. За п’ять років ви зрозумієте, що поставили на місце не кращого за нього».
Трамп також звинуватив Тегеран у розширенні конфлікту своїми ударами по державах Перської затоки, які, на його думку, не мали нічого спільного з війною і були принаймні в цілому дружніми або нейтральними щодо Ірану – очевидно, маючи на увазі Об’єднані Арабські Емірати Катар, Бахрейн і Кувейт.
«Колись вони ще напишуть історію про те, чому вони це зробили, але вони завдали удару по країнах, які не мали нічого спільного з тим, що відбувається. Вони взяли й запустили ракети, що показує рівень зла, з яким ми маємо справу», – сказав Трамп.
За його словами, удари по Ірану схвалили багато іранців за кордоном, зокрема в США, де члени іранської діаспори були щасливі й виходили з його портретами.
Тим часом в Ірані доступ до Інтернету залишався в основному відключеним. NetBlocks, який контролює підключення до Інтернету, повідомив, що відключення почалося невдовзі після перших ударів.
Ситуація на близькому сході - ризики ескалації
Американський аналітик Пол Ґоубл сказав Kyiv Post, що ця військова кампанія випереджає будь-яку чітко сформульовану політичну кінцівку.
«Ситуацію ускладнює те, що ми насправді не знаємо, що саме намагаються зробити всі сторони, – сказав він. – Незрозуміло, що президент Трамп хоче робити далі після того, як обезголовив режим, окрім як домогтися повної капітуляції Ірану, а це, на мою думку, не відбудеться найближчим часом».
Ґоубл зазначив, що чим довше це триватиме, тим гірше: «Безумовно, [Трамп] не захоче вводити американські війська. Якщо цього не відбудеться, то іранці, ймовірно, зможуть чинити опір дуже довго. Отже, ми не знаємо, як це закінчиться, і чим довше це триватиме, тим більше буде атак з обох боків».
За його словами, може статися так, що навіть іранці, які ненавидять правлячих клериків, чинитимуть спротив зміні влади, яку вони сприймають як нав’язану з-за кордону:
«Ви можете не любити аятол, але ви не хочете, щоб зміну режиму вам нав’язували ті, кого ви вважаєте своїми ворогами, – навіть якщо ви ненавидите нинішній режим».
Ґоубл попередив, що, оскільки жодна зі сторін чітко не заявляє, на що вона погодиться, щоб припинити бойові дії, зростає ризик ескалації.
«Дуже, дуже легко уявити, що одна зі сторін неправильно зрозуміє наміри, які інша сторона не висловила чітко, і зробить щось, що перетворить цей конфлікт на щось набагато гірше, ніж він є зараз», – сказав він.
Масштабні удари США по цілях в Ірані
На четвертий день протистояння командувач Центрального командування США адмірал Бред Купер заявив у дописі на X, що американські війська завдали удару по «майже 2 000 цілей» в Ірані та знищили 17 іранських кораблів.
«Сьогодні в Перській затоці, Ормузькій протоці та Оманській затоці немає жодного іранського корабля», – сказав він.
Інтенсифікація кампанії також загострює внутрішньополітичну ситуацію у Вашингтоні. На середу заплановано голосування Сенату за Закон про військові повноваження, який має на меті обмежити можливість Трампа проводити військові операції без санкції Конгресу. Втім, навіть прихильники цього закону визнають, що за його прийняття їм доведеться добряче поборотися.