Повномасштабна війна докорінно змінила українську освіту, змусивши мільйони дітей шукати прихистку в нових містах, у нових країнах, адаптуватися до нових реалій. За останні чотири роки освітня сфера України пережила значні трансформації, а навчальні втрати наразі навіть оцінити дуже важко — і вони стали одним із найсерйозніших викликів для майбутнього країни.
Для України подолання освітніх втрат — один із пріоритетів сьогодення. Це і стало головною метою MYRP (Multi-Year Resilience Programme / «Багаторічна програма стійкості», далі — Програма – ред.). MYRP фінансується глобальним фондом Education Cannot Wait (ECW), реалізується за активного сприяння Міністерства освіти та науки України та участі міжнародних і національних ГО.
Kyiv Post продовжує розповідати про Програму, що за кілька років стала вже не просто інструментом подолання наслідків війни для освіти, а й повноцінною платформою впровадження змішаного навчання, цифрових інструментів, тьюторингу та інклюзивних практик. Така історія стала можливою завдяки поєднанню зусиль держави, міжнародних партнерів та громадського сектору.
Ми вже писали про реалізацію так званого хард-компоненту Програми – насамперед, про безпечні умови для навчання: укриття у школах, ДНЗ, закладах професійної освіти. Зараз у фокусі нашої уваги своєрідний софт-компонент MYRP, над яким, так само як і над хард-компонентом, працюють громадські організації-партнери, об’єднані в національний і міжнародний консорціуми. Місцевий консорціум на чолі з Київською школою економіки (KSE) об’єднав благодійний фонд «savED», громадську спілку «Освіторія», ГО «Навчай для України», «Фундацію Проджектор» та «ЕдКемп Україна». Міжнародний консорціум під керівництвом фінської організації Finn Church Aid (FCA) працює у партнерстві з ГО DOCCU, «МрійДій» та GoGlobal.
MYRP прискорює впровадження тьюторингу, менторства, змішаного навчання та цифрових рішень
Через війну та тривалі перерви в навчанні багато дітей потребують додаткової освітньої підтримки. Академічну підтримку школярів допомогають забезпечити тьюторинг і менторство. Тьюторинг — це індивідуальні або групові заняття, які допомагають учням надолужити пропущені теми та краще засвоїти складні предмети. Менторство - це тривала підтримка наставника, який ділиться досвідом і допомагає дитині розвиватися не лише в навчанні, а й особистісно. Ці активності у прифронтових регіонах реалізує партнер програми MYRP - ГО «Навчай для України». Її програми «Освітній суп» (для учнів 5–11 класів) та «Імпульс» допомагають школярам покращити результати в навчанні та повернути мотивацію.
Програма «Імпульс» — абсолютно новий напрям роботи для організації в межах MYRP. Головна мета цієї програми — стала підтримка ментального здоров’я підлітків через peer-to-peer активності, тобто, через реалізацію принипу «рівний-рівному». У такий спосіб навчання та емоційна підтримка відбуваються безпосередньо між однолітками. Як результат - підліткам не просто дають базові навички емоційної підтримки, саморегуляції та взаємодопомоги, а й привчають ініціювати подібні заняття для своїх однолітків у школах і громадах.
Окрім того, організація працює над розвитком компетенцій педагогів — для цього була розроблена та реалізується спеціальна програма підготовки молодих вчителів.
Ксенія Калина, керівниця проєкту в ГО «Навчай для України», зазначає, що їм вдалося адаптувати міжнародний стандарт компетентнісного тьюторства. Так,за основу взяли досвід успішних менторських програм: для розробки програми «СтудМентор» організація спиралася на досвід таких проєктів, як The National Success Mentors Initiative (США) та Rock Your Life! (Німеччина).
«Світовий досвід показав нам незручну істину: у кризових умовах дитина часто “випадає” з навчання не через складність предмета, а через втрату відчуття безпеки й сенсу. Тому для нас ментор – це не “репетитор на годину”, а стабільний дорослий поруч», – зазначає вона у розмові з Kyiv Post.
Показовим прикладом того, як подібний підхід «спрацьовує» на практиці, стала історія студментора, який під час онлайн-заняття помітив, як дитина паралельно грає в онлайн-гру. Ментор не став карати школяра, а вирішив підтримати учня.
«Формально це можна було б сприйняти як незацікавленість або порушення дисципліни. Але ментор зробив інший висновок: школяр намагається втримати увагу там, де зрозуміло й безпечно. Наступного заняття він підготував урок у стилі цієї гри. У результаті дитина вперше за довгий час була повністю залучена в процес і змогла зосереджено працювати весь урок», – розповідає Ксенія Калина.
У межах програми MYRP в українські реалії інтегрується також і змішане навчання (blended learning) – освітня модель, що поєднує традиційне очне навчання в класах із дистанційними цифровими технологіями. Змішане навчання давно вже стало світовим трендом. Олександра Чубрей з Фундації Проджектор, яка фокусується на підвищенні якості та стійкості профосвіти в громадах, насамперед у прифронтових регіонах, розповідає, що під час розробки навчальнихпрограм вони аналізували досвід Швеції, Австрії, Фінляндії та Естонії:
«Ми інтегрували модульний дизайн програм і практикоорієнтований контент за принципом “ready-to-use” (матеріали, готові до миттєвого використання - ред.). Це підхід, поширений у міжнародних програмах для країн у кризі, коли педагог може одразу застосовувати запропонований контент у своїй діяльності. Для нас змішане навчання — це інструмент стійкості, а не просто цифровізації. Головне для нас — не механічне запозичення рішень, а їх адаптація до реальності українських закладів професійної освіти в умовах війни, щоб змішане навчання стало інструментом безперервності, доступності та якості освіти», – наголошує вона.
Результатом роботи фундації стали онлайн-курси «Soft skills», «Підприємництво», «Антикризовий менеджмент», розміщені на національній платформі «Профосвіта онлайн». Організація активно поєднує синхронні та асинхронні формати: відеолекції, вебінари, інтерактивні завдання та консультаційний супровід, щоб забезпечити рівний доступ для здобувачів освіти, тих, хто навчається та працює в умовах війни. Невід’ємною частиною blended-підходу є й навчання педагогів і управлінських команд.
Цифровізація (діджиталізація) освіти в межах MYRP стала ще одним з напрямків докорінної зміни підходів до навчання в Україні. Власне, завдяки діджиталізації, змішане навчання, як масове явище, взагалі стало можливим навіть в українських реаліях. Створення віртуальних класів, використання платформ (LMS) як-от Google Classroom, Moodle або Canvas - вже давно перестало дивувати абсолютну більшість учнів і вчителів. В цьому контексті варто згадати про подальший розвиток цифрових навчальних центрів (Digital Learning Centers, DLC) від благодійного фонду savED.
Формування таких центрів базується на досвіді діджиталізації в регіонах з обмеженим доступом до шкіл. Анна Пуцова, співзасновниця фонду, акцентує увагу на важливості офлайн-локацій, адже в українських умовах критичною стала фізична присутність дітей у таких просторах. «Ми створюємо освітні простори, які називаємо “Вуликами”. Це центри для дітей у громадах, що сильно постраждали від війни. Вони забезпечують доступ не лише до академічної освіти, а й до змістовного, розумного дозвілля. Для нас фізичний простір — це базове відчуття затишку і безпеки, яке ми наповнюємо освітніми активностями та можливостями для розвитку», — зазначає вона.
За інформацією дослідження фонду savED, через 150 «Вуликів», відкритих (з них 25 у межах MYRP - ред.) у 10 областях (Київській, Чернігівській, Житомирській, Харківській, Сумській, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Дніпропетровській та Вінницькій) вже пройшли понад 50 000 дітей. Щомісяця такі центри можуть приймати понад 15 000 дітей. Наразі більшість «Вуликів» (93 %) функціонують на базі закладів загальної середньої освіти, частина з них працюють у бібліотеках, молодіжних центрах та будинках культури.
Ще одним яскравим прикладом оригінального цифрового рішення є створена «ЕдКемп Україна» і безоплатно передана державі платформа EdWay, яка стала інструментом формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку для педагогів.
Інклюзія, недискримінація, ментальне здоров’я та психосоціальна підтримка – пріоритети MYRP
В основі інклюзивних практик (йдеться про освітні підходи, що забезпечують рівний доступ до навчання для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних чи психологічних особливостей - ред.), які активно впроваджуються у межах MYRP партнерами програми, — також лежить міжнародний досвід.
Так, програма СЕЕН (соціально-емоційне та етичне навчання) стала фундаментом для формування безпечного та інклюзивного середовища у навчальних закладах України. Вона спрямована на розвиток в учнів соціально-емоційних (м’яких) навичок, як-от: увага, співпереживання, усвідомленість, соціальні навички, тілесна й емоційна грамотність, системне мислення та інших. Станом на 2025 рік СЕЕН імплементують у 144 країнах (з них у 24, зокрема в Україні, ― на системному рівні) із залученням 250 тисяч освітян і освітянок та 6 мільйонів учнів і учениць.
Дар’я Долімбаєва, очільниця комунікаційного підрозділу ГО «ЕдКемп Україна», пояснює цінність цього досвіду: «Програма СЕЕН дала українській освіті не лише науково перевірену модель, а й «мову» для обговорення гідності та взаємоповаги».
Вона також розповіла про те, що на момент початку повномасштабної війни заклади, які стали частиною всеукраїнського експерименту, вже понад два роки впроваджували програму. І хоча програма СЕЕН не створювалася під воєнні реалії, сформовані за цей час соціально-емоційні навички учнівства і вчительства виявилися для них незамінною опорою.
Загалом, реалізація програми СЕЕН в українських реаліях - це також і постійна адаптація та українізація контенту, і перманентна робота з покращення методології викладання. Різні партнери постійно проводять роботу в цьому контексті у межах своїх напрямів.
«В умовах війни найефективнішими виявилися ті компоненти програми, що були спрямовані на стабілізацію стану дітей та розвиток психологічної стійкості. Найбільш помічними для учнівства виявилися такі частини програми: «Зона стійкості», «Виховання життєвої стійкості», «Увага й самоусвідомленість», «Співпереживання собі», «Співпереживання іншим», «Саморегуляція», «Вивчаємо емоції», — розповіла нам представниця EdCamp Ukraine.
Вона розповіла й про ще один важливий напрямок впровадження інклюзивних практик, на якому зосереджена її організація. Йдеться про питання гендерної рівності та недискримінації («ЕдКемп Україна» є організацією-лідеркою функції GLO (Gender Lead organization у консорціумі – ред.). Наразі вони готують 38 спеціальних радників всередині консорціуму, що забезпечує відповідність міжнародним стандартам на операційному рівні.
Варто зазначити, така діяльність ГО корелює з прийнятою Міністерством освіти і науки Стратегією впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. І, фактично, реалізується на виконання плану заходів МОН за цією Стратегією.
Дар’я Долімбаєва додала, що крім іншого, «ЕдКемп Україна» розробила та апробує цілісну програму в рамках консорціуму, мета якої- забезпечити підготовку радниць і радників з недискримінаційного підходу в освіті.
«Завдяки постійній співпраці експертного кола та команд партнерів програми, кожна з ГО в консорціумі MYRP пройшла своєрідний аудит політик і діяльності на відповідність недискримінаційному підходу в освіті. Зараз вони розробляють власні гендерні політики, адаптуючи свої активності з урахуванням гендерночутливого та інклюзивного підходів», — додала Дар’я Долімбаєва.
Варто зазначити, що прискоренню адаптації інклюзивних підходів в школах сприяють й інші інструменти, наприклад організоване через розроблену «ЕдКемп Україна» платформу ПОВІР консультування учнів і учениць учителями/-ками математики, української та англійської мов.
Подолання освітніх втрат
Ще одним яскравим прикладом застосування кращих міжнародних практик в Україні є catch-up активності. Це заняття, спрямовані на швидке заповнення освітніх прогалин у школярів, що виникли через перерви у навчанні (війна, пандемія). Вони проводяться в малих групах або індивідуально, мають інтерактивний формат (ігри, арт-терапія, спікінг-клаби) та зосереджені на ключових предметах, як-от українська мова, математика та англійська
Як свідчать результати програми MYRP, впровадження в Україні Catch-up education models є достатньо успішним.
редставниця Освітньої фундації «МрійДій» Уляна Соболевська розповідає, що організація працює у напрямку подолання освітніх утрат з 2023 року. У межах MYRP фундація «МрійДій» фокусується на подоланні освітніх утрат у початковій школі. Зокрема йдеться про учнів 3-х класів, які через війну не засвоїли базові знання за 1–2 класи з української мови та математики. Також фундація впроваджує менторську модель підтримки вчителів — тобто не одноразові тренінги, а тривалий супровід і рефлексію.
Дві хвилі діяльності «МрійДій» у межах MYRP охопили значну кількість учнів і педагогів (див. інфографіку).
Варто додати, що до імплементації Catch-up education models в українських реаліях долучилися й інші партнери Програми. Так, в межах програми Catch для початкової школи, ГО GoGlobal, наприклад, розробила комплексну програму надолуження освітніх втрат для учнів 2–4 класів, спрямовану на відновлення базових навичок з української та англійської мов і математики.
За принципами Catch-up education побудовані програми менторства й ГО «Навчай для України», про які ми вже згадували вище. Як розповіла нам Ксенія Калина, згідно з цим підходом заняття у супроводі менторів і тьюторів побудовані у форматі навчальних циклів — так званих «хвиль» тривалістю від 3 до 12 тижнів.
Профорієнтація у фокусі MYRP
Разом з подоланням освітніх втрат, ще одним важливим напрямком діяльності партнерів MYRP стала профорієнтація. Йдеться насамперед підвищення професійної компетентності педагогів та допомогу школярам з вибором професії.
Так, GoGlobal провела 4 хвилі офлайн- та 8 хвиль онлайн-тренінгів, які охопили 560 вчителів англійської мови початкової школи.
Окрім цього, GoGlobal протягом минулого року активно впроваджувала програму “Кар’єрний GPS” (для підлітків і педагогів — ред.), який став одним із головних напрямів роботи організації. Так, у серпні минулого року відбулися офлайн-кемпи для учнів 8–9 класів у громадах, у яких взяли участь 243 підлітки.
Суттєвим доповненням портфеля проєктів організації став освітній продукт PROSkills для закладів профосвіти. «PROSkills — це перший в Україні комплекс навчальних матеріалів з англійської мови для професійно-технічної освіти», — повідомили нам в організації. (докладніше — в інфографіці далі).
MYRP відкрила вікно можливостей для української школи
Синергія держави, міжнародних партнерів та громадського сектору в межах програми MYRP вкотре засвідчила, що будь-яка кризова ситуація відкриває вікно можливостей.
Створена для подолання освітніх втрат, Програма прискорила інтеграцію провідних світових практик у різноманітні аспекти навчального процесу в Україні.
Результати спільних зусиль партнерів MYRP доводять: швидка адаптація світового досвіду вже почала перетворювати українську школу на джерело психологічної стійкості, справжнє “місце сили”, де кожен учень та вчитель може знайти допомогу.