Після початку скоординованої американо-ізраїльської операції «Епічна лють» Кремль розпочав паралельну кампанію – не на полі бою, а в інформаційному просторі. За лічені години Москва звинуватила Вашингтон у дестабілізації регіону та порушенні міжнародного права.
Російський президент Владімір Путін, не надавши Ірану жодної конкретної підтримки, скористався моментом, щоб поставити під сумнів авторитет США та відвернути увагу світової спільноти від своєї війни в Україні.
Схема добре знайома. Коли геополітичні події загрожують стратегічній меті Москви, Кремль позиціонує себе як захисника міжнародних норм, водночас зображуючи Вашингтон як безвідповідального та дестабілізуючого. Після ударів по вищому керівництву Ірану Путін публічно засудив США та Іран за вчинення «цинічного порушення всіх норм людської моралі та міжнародного права». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило США та Ізраїль у тому, що фони «сфабрикували штучну кризу», а колишній президент Дмитрій Медведєв попередив, що Вашингтон може розпочати Третю світову війну.
Кремль постійно підсилює ці заяви. У статті для кремлівського медіа Russia Today російський політик Євгеній Примаков заявив, що «неспровокована агресія США, здійснена на тлі триваючих мирних переговорів, надсилає згубний сигнал: поступки мають мало значення».
Ця інформаційна кампанія має чітку мету. Звинувачуючи Вашингтон у розпалюванні «найбільшої за всю історію регіональної війни», Москва сподівається підірвати єдність Заходу та послабити підтримку Києва.
Ця стратегія працює лише за умови, що є тріщини, які можна розширити — і вони є. Попередні опитування показали, що майже 6 із 10 американців виступають проти операції. Хоча ті, що підтримують республіканців, як правило, більш прихильні до неї, опитування показали, що багато з них можуть змінити своє ставлення, якщо загинуть або будуть поранені американські військові. За два дні після початку операції загинули чотири американські військовослужбовці.
Цитата: США повинні нагадати партнерам Путіна: стоячи на боці Росії, ви стоїте на тонкому льоду.
Зарубіжна підтримка теж була неоднозначною: навіть союзники США, такі як Франція, Велика Британія та Німеччина, закликали США та Іран повернутися до переговорів.
Путіну не потрібно вигадувати розбіжності – йому достатньо лише скористатися тими, що існують. Так само й RT: цей рупор Кремля не пропустив нагоди розпалити поляризацію, поставивши гостре запитання: «Чому американці знову вбивають і гинуть за Ізраїль?»
Активними в інформаційному просторі були й російські Telegram-канали, відкрито обговорюючи, як удари по Ірану можуть служити стратегічним інтересам Москви. Один із провідних каналів «Военный осведомитель» стверджував, що чим менше пускових установок Patriot і ракет PAC-3 для них отримає Україна, тим більше російських балістичних ракет прорве українську протиповітряну оборону. Подібні наративи підтримав російський канал Rybar.
Хоча Кремль виставляє Росію рятівником серед західного насильства, його повідомлення часто є неоднозначними щодо фактичних зобов’язань перед своїм союзником, який перебуває у скрутному становищі. Російський військовий аналітик Андрей Ільницький попередив, що Москва може «потрапити у вир» ширшої регіональної війни, тому слід «дотримуватися курсу і продовжувати реалізовувати власну стратегічну лінію». Навіть речник Кремля Дмитрій Пєсков підкреслив, що «членство в БРІКС не передбачає зобов’язань надавати допомогу в разі збройної агресії».
Стикнувшись із перспективою дорогої ескалації, Москва послідовно обмежує свою допомогу. Зараз США повинні скористатися нагодою, щоб протидіяти інформаційній навалі Кремля, нагадуючи партнерам Путіна: стоячи на боці Росії, ви стоїте на тонкому льоду. Інформаційні операції є недорогим і високоефективним інструментом у стратегії Путіна. У сучасних конфліктах наратив є зброєю. Кремль це розуміє. Сполучені Штати також повинні це розуміти.
Погляди авторів статті не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.