Росія планує відкрити національний павільйон на 61-й Венеційській бієнале, що проходитиме з 9 травня до 22 листопада 2026 року. Це буде її перша офіційна участь у виставці з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Інформація з’явилася після того, як організатори оприлюднили список країн-учасниць на офіційному сайті бієнале.
Росія була постійним учасником Венеційської бієнале з 1914 року. Саме тоді на кошти українського мецената Богдана Ханенка архітектор Алєксєй Щусєв збудував павільйон у садах Джардіні. Участь Росії у виставці була фактично припинена у 2022 році після початку повномасштабної війни проти України.
Організатори підкреслюють, що Венеційська бієнале позиціонує себе як відкриту платформу для культурного обміну. Країни можуть самостійно подавати заявки на участь — або через власний павільйон у садах Джардіні, або через офіційне звернення державного органу, якщо такого павільйону немає. «Бієнале у Венеції відкидає будь-яку форму виключення чи цензури культури та мистецтва. Бієнале, як і місто Венеція, продовжує бути місцем діалогу, відкритості та художньої свободи, заохочуючи зв’язки між народами та культурами, з незмінною надією на припинення конфліктів і страждань», — заявили організатори на сайті виставки.
Деталі щодо країн-учасниць опубліковані на офіційному сайті бієнале:https://www.labiennale.org/en/news/national-participations-and-collateral-events-biennale-arte-2026
Напередодні спеціальний представник президента Росії з міжнародного культурного співробітництва та колишній міністр культури Михаїл Швидкой підтвердив, що російський павільйон планують відкрити у травні.
«Хотів би зазначити, що Росія ніколи не покидала Венеційську бієнале. Сама присутність нашого павільйону — незалежно від того, що там відбувається, чи то виставки наших латиноамериканських друзів, чи то розміщення освітнього центру для всієї Бієнале — означає присутність нашої країни в культурному просторі Венеції. Тому, оскільки ми нікуди не пішли, ми не “повертаємося”. Ми просто шукаємо нові форми творчої діяльності за нинішніх обставин», — заявив він.
За словами Швидкого, російська експозиція матиме назву The Tree Is Rooted In the Sky («Коріння дерева — в небі»). Однією з ключових тем проєкту, за його словами, стане ідея про те, що «політика існує в тимчасових вимірах, тоді як культури спілкуються у вічності».
В Україні новина про можливе повернення російського павільйону викликала різку реакцію.
Креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська заявила, що Київ вважає таке рішення неприйнятним.
«Ми обурені позицією керівництва бієнале, що дозволяє офіційну присутність рф на бієнале цього року попри їхню ж заяву 2022 року не допустити цього до закінчення війни. Буде оприлюднена спільна позиція МЗС і Міністерства культури України», — зазначила вона.
Ольга Балашова, мистецтвознавиця, кандидатка філософських наук, голова ГО «Музей сучасного мистецтва», додає ширший контекст:«Загалом я думаю, що це дуже очікуваний поворот. Команда бієнале при неймовірній підтримці Українського павільйону протягом усіх цих років ніколи не виступала проти присутності Росії. Наш заклик до кенселінгу Росії був дуже важливим стейтментом на початку вторгнення, який попри все вважаю доволі вдалим — ми змогли відкрити очі багатьом західним колегам на те, як наш ворог використовує культуру для прикриття агресії та просування вигідних собі наративів. Те, що росіяни повернуться, ми завжди знали. Це умови гри на таких глобальних майданчиках, і ми також вчимося грати в цю гру».
Українські мистецтвознавці також наголошують, що твердження про «позаполітичність» культури в умовах війни виглядає маніпулятивним.
Художниця, мистецтвознавиця, докторка філософських наук Ольга Петрова нагадує, що мистецтво історично завжди було пов’язане з політичним контекстом.
«Мистецтво ніколи не було поза політикою, навіть у часи фараонів і мабуть, у доісторичний період. Завжди на поверхні були чиїсь інтереси. Мистецтво або віддзеркалювало інтереси домінуючих груп (урядів, держав, вождів) або було в опозиціі. Росіяни вигадали абсурдистську та зовсім не переконливу модель “дерева з корінням у небі” в той час, як кожного дня раша знищує українські міста з цивільним населенням і викрадає музейні цінності (Маріуполь, Херсон ). Про яку рівність на фестивалях чи в спорті може йти мова? Участь раші в мистецькому святі Італіі та всього світу — вища ступінь цинізму кремлівської команди та продажності організаторів бієналле. Це очевидно!»
Росія системно використовує культуру як інструмент політичного впливу та пропаганди. На тлі її агресії, зруйнованих українських міст і масових убивств цивільного населення участь російських державних інституцій у міжнародних культурних подіях є неприйнятною. Повернення російського павільйону до одного з найпрестижніших мистецьких форумів світу під час війни суперечить самим принципам культурної відповідальності та міжнародної солідарності. Участь держави-агресора в таких подіях неприйнятна і неприпустима допоки триває війна проти України.