Після хвилі позитивних для Києва новин з поля бою і поза ним критики російського уряду і навіть промосковські військові блогери стали дедалі частіше говорити й писати, що спроби Кремля завоювати Україну безнадійні, і що президент Владімір Путін не має стратегії виходу з конфлікту.
Стратегічний тупик Путіна: російська пропаганда визнає втому від війни
Російський пропагандист Іван Панкін, журналіст «Комсомольської правди», відомий своєю підтримкою масованих ракетних ударів по українських цивільних, яких він назвав «дурними» і «примітивними», сказав в інтерв’ю від 8 березня, що сумнівається, чи знає Москва чи хтось іще, коли буде перемога.
«Всі села і все, що нам потрібно захопити для досягнення цілей і завдань спеціальної військової операції, – звичайно, вони будуть нашими. Звичайно. Зі стратегічних міркувань. У цьому немає жодних сумнівів. Питання лише в тому, коли. Це ключове питання. Коли все це закінчиться? Коли це все нарешті закінчиться? Є, м’яко кажучи, певна втома серед людей. М’яко кажучи», – сказав Панкін.
«Комсомольская правда» — велике кремлівське видання, яке має приблизно 3,5 мільйона читачів у Росії та пів мільйона за кордоном, а ще 4-5 мільйонів читають електронну версію. Це видання постійно входить до трійки найпопулярніших російських щоденних газет.
Данило Безсонов, високопоставлений чиновник ДНР, в інтерв’ю наприкінці лютого, опублікованому на його особистому Telegram-каналі, поскаржився, що російське військове керівництво роками ігнорувало проблеми з командуванням та організацією, що завадило перемозі над Україною.
Він сказав, що мало вірить у те, що ці проблеми будуть вирішені. Україна мала бути легкою здобиччю, але це не так, сказав він слухачам.
«Ми мусили прийняти реальність, що наше озброєння не унікальне і не передове. Жодна зі сторін не має кращої зброї, а у ворога є те, чого немає у нас. І головна проблема, на мій погляд, як і раніше, в тому, що (можливо, не дуже популярно про це говорити, але це моя суб’єктивна думка), як і раніше, існує проблема непрофесіоналізму та мотивації командирів, – сказав Безсонов. – І ще проблема, на мою думку, в тому, що всі комунікації між офіцерами та підлеглими, як правило, побудовані на приниженні, матюках і тому подібному. На мій погляд, це величезна проблема. Коли людина боїться своїх командирів більше, ніж смерті, більше, ніж ворога, вона не дуже добре воює».
Контрнаступ на Запоріжжі та криза «м’ясних штурмів»: чому армія РФ втрачає ініціативу у 2026 році
В ході міні-контрнаступу, який продовжується в південному секторі, Україна скористалася деморалізацією російських військ і в лютому звільнила близько 400 квадратних кілометрів втрачених територій.
Невеликі групи висококваліфікованої штурмової піхоти оточили і знищили або захопили в полон росіян, ізольованих від підтримки і з ослабленим моральним духом через холод і голод. Атаки, що відбувалися переважно на Запорізькому напрямку, зробили лютий 2026 року першим місяцем з жовтня 2023 року, коли російські війська втратили в Україні більше території, ніж завоювали.
Максим Калашников (справжнє ім’я Володимир Кучеренко – ред.), який називає себе російським «патріотичним військовим письменником» і працює головним редактором газети «Военно-промышленный курьер», у недільному відеоблозі критикував Кремль за м’ясні штурми й лобові атаки.
«У що нас втягнули всі ці позиційні бої? Наші лідери, тактика, яку вони використовують. Це перетворилося на щось схоже на Першу світову війну. Коли наша піхота йде вперед, як у російсько-японській війні, вона досягає зони ворожого вогню, а потім з повітря на неї падають дрони, дрони, дрони. Це жахливо. То як нам це зупинити? Як ми можемо покласти край цьому кошмару? Адже, як ми знаємо, стратегія виснаження, яку обрала Москва, зараз насправді працює проти інтересів Російської Федерації».
Коментуючи руйнівну серію ударів українських дронів і ракет, які сильно пошкодили російську базу запуску ударних дронів і склад боєприпасів у Донецьку, Калашников назвав ефективні повітряні атаки Києва «принизливими».
8 березня, в інтерв’ю на «Радио Аврора», яке іноді критикує Кремль, капітан третього рангу у відставці Максим Клімов сказав те саме, що й Калашников:
«Кожен день, коли ми повідомляємо про «тактичні успіхи», це навіть не питання втрат, яких зазнають наші війська. Кожен день, коли ми не досягаємо оперативного і стратегічного успіху, час працює проти нас. Ситуація така, що ми намагаємося щось зробити (на полі бою)... є межа, за якою ми нічого не бачимо, і звідти прилітає багато-багато дронів».
Клімов зазначив, що війська на передовій не отримують ні засобів боротьби з дронами та захисту від них, ні сучасних засобів зв’язку, оскільки російський уряд їх просто не закуповує, а польові командири продають їх бойовим підрозділам і наживаються на цьому.
«Державні закупівлі (сучасного обладнання) для військ, які фактично перебувають на передовій і платять за це кров’ю, для них — це як краплі в морі», — сказав Клімов.
За даними з відкритих джерел, Клімов має понад 100 000 підписників, більшість із яких — професійні військові, а Калашников – близько пів мільйона. Для більшості російських глядачів і читачів згадка Калашникова про Першу світову війну та російсько-японську війну – це приховане, але безсумнівно пряме попередження керівництву держави: в обох цих війнах великі втрати призвели до бунту російської армії, революції та повалення царя.
6 березня був опублікований лист, якого написав Ігор «Стрєлков» Гіркін, колишній офіцер КДБ, який командував російськими військами в Україні в 2014-15 роках, а зараз сидить за ґратами за те, що надто прямо критикував військових дій Росії.
Він написав, що президент Путін і його соратники деякий час залишатимуться вірними наративу про постійний успіх в Україні, оскільки в Кремлі немає політичної волі визнати, що ситуація на війні погіршується і вже немає можливості її змінити.
«А що ж ми (Росія)? – Я прогнозую… Москва буде до останнього тягнути час між вирішальною перемогою і капітуляцією… Але «баланс» поступово зміщується в бік «ми не можемо воювати, ми мусимо капітулювати!». Однак до того, як відбудеться «перемикання» (достатній тиск, щоб змусити Кремль) у цьому сценарії, ще будуть місяці (фальшивих) «постійних перемог» на полях битв... і все більш запеклі бомбардування глибокого тилу Росії», – написав Гіркін.
У вівторок, аналізуючи військовий баланс і ймовірні операції в Україні навесні, вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW) спрогнозував, що в найближчі місяці наступальні можливості Росії будуть слабкими, а українські контратаки на Запорізькому напрямку й надалі серйозно підриватимуть надії Кремля на накопичення достатньої чисельності живої сили і вогневої потужності для перемоги над Україною на полі бою.
«Російська армія просто не має можливості подолати українську оборону, що б не заявляв Путін. Українські сили успішно контратакують... Ці контратаки мають тактичні, оперативні та стратегічні наслідки, – йдеться у звіті ISW. – Контратаки на півдні України мають стратегічний ефект і в інших частинах театру військових дій. Каскадний ефект, який українські контратаки на півдні спричинили в інших секторах фронту, показує, наскільки обмеженою є структура російських сил в Україні».