Минулої неділі, 8 березня, у столичному Палаці Спорту відбулося ювілейне шоу гурту «Друга Ріка» під назвою «Я є! 30 років». Шоу стало наймасштабнішою постановкою в історії колективу: глядачі побачили нову сценографію, великий LED-екран, масиви світла та нестандартні сценічні спецефекти. Утім, головним стало не лише видовище — а й емоції, які з перших хвилин об’єднали артистів і людей у залі.
Місія «ГУРТом»: 15 мільйонів на катери та дрони для розвідки
Ювілей став майданчиком для масштабної благодійної ініціативи. Спільно з мережею мультимаркетів «Аврора» та сервісом Work.ua гурт запустив кампанію «ГУРТом», мета якої — 15 мільйонів гривень на потреби ГУР МО України. Станом на сьогодні завдяки внескам глядачів та аукціонам вже вдалося зібрати 3 076 581 гривню.
«В нас вийшло завдяки всім вам: глядачам, слухачам, партнерам, креативній та технічній команді, медіа-підтримці та всім-всім-всім. Дякую кожному, хто розділив цей вечір з нами. Дякую кожному, хто долучився до нашого збору. Дякую кожному, хто був поруч протягом 30 років. Люблю вас усіх. Ми не зупиняємось: далі їдемо туром Україною та світом — і продовжуємо збирати 15 млн на ГУР МО. Разом — ми сила, і разом ми обов’язково переможемо»
Збір продовжиться під час туру містами України, який стартує вже 28 березня, а також до збору можна доєднатися за посиланням.
Емоційним моментом події стала щемка промова Валерія Харчишина про трубу, яку напередодні шоу продали на благодійному препаті за 120 тисяч гривень на потреби ГУР. Музикант востаннє зіграв на ній на сцені Палацу Спорту.
«Це була моя найкраща труба. Напевно, вона на мене трохи “ображається”, бо перед цим концертом ми продали її за 120 тисяч гривень, ці кошти підуть на Сили оборони. Це її останній концерт», — розповів Харчишин, востаннє зігравши на ній перед десятитисячною аудиторією.
Шоу як історія: драматургія, візуали й катарсис
Режисером шоу виступив Герман Нєнов — креативний директор від України на Євробаченні-2023 у Ліверпулі, яке отримало нагороду BAFTA, креативний продюсер Нацвідборів на Євробачення 2025 та 2026 років, кліпмейкер і режисер-постановник. Основою дизайну стала багаторівнева геометрична конструкція, яка метафорично відображала стан кожного українця.
Герман Нєнов так описав концептуальну ідею: «Основою сценічного дизайну стала геометрична багаторівнева конструкція, яка немовби звисає над артистами в повітрі. Вона створює ефект Пізанської вежі — ніби ось-ось впаде, але, попри закони тяжіння, тримається, як і кожен українець. Світлові рішення також стали важливою частиною сценографії: рухомі світлові платформи та масиви світла повністю змінюють конфігурацію сцени і тримають глядача в постійній напрузі».
Концертна програма була побудована як цілісна історія і поділена на п’ять тематичних блоків, що розкривали різні аспекти головної ідеї шоу «Я є, і я тримаюсь». Що вели глядача шляхом від внутрішнього бунту «Я є» до катарсису в фінальному блоці «Очищення». Глядачі відзначали, що метафора ріки, яка зцілює, спрацювала безвідмовно — у залі плакали і прихильники, і самі музиканти, згадуючи спільний тридцятирічний шлях.
Від «Математики» до «МИ»: музична сповідь та зіркові гості
Концертна програма охопила всю історію гурту — від класичних хітів «Три хвилини» та «Фурія» до прем’єр синглів «МИ» та «7’Я в онлайні». Справжнім сюрпризом для фанів стала поява на сцені «золотого складу» та друзів колективу. Сюрпризом для публіки стала презентація пісні «Я йду до тебе», яку «Друга Ріка» виконала разом із співзасновником гурту та колишнім бас-гітаристом Віктором Скуратовським, лідером гурту ТНМК Олегом «Фаготом» Михайлютою, лідером гурту «KARTA SVITU» Іваном Маруничем та молодим артистом ODYN.
Серед зіркових гостей вечора були помічені Святослав Вакарчук, Маша Єфросиніна, Анатолій Анатоліч та Юла, Андрій Черепущак (Галицька Діва), Оля Полякова, Віра Брежнєва, Сергій Лиховида, Максим Бахматов, Аліна Доротюк, Аннета Барсівна, Tember Blanche, «Бампер і Сус», Юля Карпова, Влад Дарвін, Денис Жупник, Микола Матросов та інші.
У фіналі глядачі довго не відпускали гурт, скандуючи «на біс». Здавалося, що це коло єднання — між сценою й залом — нікому не хотілося розривати. Попри солідний вік гурту, глядачі в один голос стверджували, що драйв на сцені залишився незмінним. Харчишин танцював так само енергійно, як і на початку кар’єри, доводячи, що «Друга Ріка» — це про стан душі.
Ювілейне шоу «Я є! 30 років» стало не лише великим концертом, а вечором, який нагадав: навіть у складні часи музика здатна об’єднувати, тримати і давати сили рухатися далі.