У середу президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган вкотре попередив про можливе розширення регіонального конфлікту через війну в Ірані, заявивши, що конфлікт необхідно зупинити, перш ніж весь Близький Схід «потоне у вогні». Він зазначив, що Анкара діє обережно, щоб не допустити глибшого втягнення Туреччини у конфлікт, і підтримує контакти з усіма сторонами з метою пошуку шляхів припинення війни.
Колишній посол Туреччини в НАТО та Ірані Уміт Ярдим сказав в інтерв’ю Kyiv Post, що Анкара вважає останні ракетні удари серйозними, але намагається уникнути втягнення у конфлікт.
Ярдим зазначив, що Іран в основному утримувався від прямих ударів по Туреччині, завдаючи їх в інших частинах регіону. На його думку, це не випадково. Туреччина є членом НАТО, і будь-який прямий удар Ірану по турецькій території матиме набагато серйозніші наслідки, ніж удари по менших державах Перської затоки, таких як Ірак.
«Іранський удар по Туреччині став би небезпечним сигналом, який міг би підвищити ризик прямого протистояння між НАТО та Іраном», – сказав Ярдим Kyiv Post.
На його думку, обидві сторони все ще намагаються уникнути такого результату. Туреччина не вдалася до застосування статті 5 НАТО про взаємну оборону. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив цього тижня, що «ніхто не говорить про статтю 5» після інциденту з ракетою, що залетіла в турецький повітряний простір.
Повернення системи Patriot, але не як власної системи Туреччини
Це не означає, що Анкара ставиться до таких інцидентів легковажно. У вівторок Міністерство оборони Туреччини опублікувало заяву, в якій йдеться, що НАТО посилило заходи протиповітряної та протиракетної оборони, і що «система Patriot наразі знаходиться в Малатії на стадії оперативної підготовки для забезпечення захисту нашого повітряного простору». Міністерство не повідомило, як довго система залишатиметься в Туреччині.
Міністерство повідомило, що американська система протиповітряної оборони Patriot була розгорнута в провінції Малатія, поблизу радіолокаційної бази Куречик, яка надає НАТО важливі дані раннього попередження. Вона допомогла виявити дві іранські балістичні ракети, що прямували до Туреччини минулого тижня.
Туреччина роками прагнула отримати системи Patriot, але так і не змогла їх придбати та розгорнути для власного довгострокового захисту. Питання ускладнилося через придбання Анкарою російської системи С-400, що спричинило глибоку кризу у відносинах з Вашингтоном і заблокувало будь-яку пряму угоду щодо системи Patriot.
Колишній посол Ярдим вважає, що розгортання Patriot має таке ж політичне значення, як і військове.
Він згадав інцидент з часів, коли був послом Туреччини в Ірані. За його словами, у 2012 році Хасан Рухані – ще за два роки до вступу на посаду президента – попередив його про прибуття систем Patriot до Туреччини. Рухані стверджував, що цей крок спрямований проти Ірану і шкодить двостороннім відносинам.
Ярдим не виключив можливості, що Тегеран знову може використати приватні канали для протесту проти розгортання систем Patriot.
«Іранські оборонні органи дуже пильно стежать за системами Patriot, оскільки, на їхню думку, вони безпосередньо символізують присутність НАТО», – сказав Ярдим в інтерв’ю Kyiv Post.
«Скриньку Пандори» краще не відкривати
Водночас Ярдим застеріг від припущення, що кожен інцидент із ракетою чи дроном можна чітко відстежити до єдиного ланцюжка командування. Навіть якщо слідчі встановлять технічне походження дрона чи ракети, це все одно не доведе, хто прийняв рішення про запуск.
«Близький Схід, як ви, мабуть, знаєте, є своєрідною скринькою Пандори», – сказав він.
Ця невизначеність є однією з причин, чому Анкара стримує свою публічну реакцію. Туреччина вирішила не «інтернаціоналізувати» напругу.
Ярдим сказав, що Іран, схоже, також намагається не перетинати червону лінію у відносинах з Туреччиною.
«Я маю відчуття, раціональне відчуття, що Іран намагатиметься утриматися від прямої конфронтації з Туреччиною», – сказав він.
Ця стриманість також відображає власні розрахунки Туреччини. За словами Ярдима, Анкара не ставить Туреччину в один ряд із країнами Перської затоки, які більш безпосередньо піддаються іранським атакам і більш тісно пов’язані з військовою позицією Вашингтона в конфлікті.
Саме тому, на його думку, стаття 5 не стоїть на порядку денному.
«Якщо Туреччина буде втягнута в цю війну, як країни Перської затоки або два інші партнери, наслідки будуть жахливими – це означатиме, що НАТО також вступить у війну», – сказав він.
Тож наразі діє політика обережності з обох боків – публічні попередження, приватна координація безпеки та видиме посилення оборони, але без поспіху перетворювати інциденти на офіційну кризу альянсу.
Досвід України з дронами стає експортним
Війна в Ірані – разом із повномасштабною війною Росії проти України – також змінила регіональні відносини. Вже не перший рік Україну атакують дрони іранської розробки «Шахед». Зараз, на думку Ярдима, Україна стає джерелом безцінного досвіду:
«Україна перетворила свій важко здобутий досвід на знання, які мають цінність далеко за межами поля бою, де вони були отримані. Країни Близького Сходу, європейські держави та інші все частіше дивляться на Україну не як на жертву, а як на країну, в якої можна повчитися».
Ярдим також застеріг від зміни тону між Туреччиною та одним з її найближчих регіональних союзників, Азербайджаном. Він сказав, що останні події спричинили шкідливі взаємні звинувачення в соціальних мережах – деякі турецькі та азербайджанські голоси звинувачували один одного в тому, що вони стають на бік Ірану або Ізраїлю та США.
На думку Ярдима, така зміна риторики небезпечна, і незалежно від тактичних розбіжностей, Туреччина та Азербайджан не повинні дозволити поточній війні підірвати їхні довгострокові стратегічні відносини.