У Лондоні відкрилася оновлена експозиція колекції Гілбертів у Victoria and Albert Museum, в якій центральне місце посіли дві пари царських церковних врат із Києво-Печерської лаври.
Дві пари врат із церкви Різдва Богородиці та Хрестовоздвиженської церкви лаври, створені наприкінці XVIII століття, були вилучені у 1930-х роках і продані на аукціоні в Лондоні, після чого тривалий час перебували в приватних колекціях. У 1972 році їх придбали американські колекціонери Розалінда Гілберт та Артур Гілберт.
Сьогодні ці пам’ятки входять до колекції V&A. Вперше за десятиліття українські фахівці отримали можливість безпосередньо дослідити обидві пари врат, що відкриває нові перспективи для вивчення їхньої техніки, художньої цінності та історичного контексту.
Обидві пари врат тепер демонструються публічно та супроводжуються розширеними пояснювальними текстами. Нові експлікації створено у співпраці з фахівцями Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
У них подано ширший історичний контекст Києва відповідного періоду без імперської риторики, згадок про російських царів чи використання російської транслітерації українських назв.
Окрім власних експонатів лаври, музей готується прийняти на тимчасове експонування роботи українського майстра Григорія Чижевського — одного з авторів цих врат. Твори мають надійти до Лондона з України.
Восени у V&A також планують провести конференцію, присвячену деколонізації української культурної спадщини, на якій буде представлено практичний посібник для музеїв світу щодо роботи з українськими колекціями. Крім того, готується програма публічних подій у музеї — лекції, дискусії, музичні виступи та презентації сучасного українського дизайну.
Креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська зазначила, що зміни стали результатом кількарічної співпраці українських і британських фахівців.
За її словами, V&A є одним із небагатьох міжнародних музеїв, які не лише виправили помилки в описах українських об’єктів, а й ініціювали додаткові дослідження.
Вона наголосила, що такі кроки можуть стати прикладом для інших музеїв у переосмисленні та деколонізації української культурної спадщини.