У вівторок на саміті з ядерної енергетики поблизу Парижа, у якому взяли участь представники близько 40 країн, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову фінансову підтримку проєктів у сфері атомної енергетики, назвавши відмову від ядерної енергетики в останні роки «стратегічною помилкою». На зустрічі також обговорювали розвиток малих модульних реакторів (SMR). Європейська преса розділилася в оцінках.
Разючий розворот фон дер Ляєн
Info.cz дивується різкій зміні позиції президентки Єврокомісії (Чехія):
«Урсула фон дер Ляєн була міністеркою, яка найдовше працювала в урядах Ангели Меркель у 2005–2019 роках — саме ці уряди вирішили прискорити відмову Німеччини від атомної енергетики після аварії на АЕС “Фукусіма”. Фон дер Ляєн була причетна до всіх цих рішень. … Її країну вважали зразковим прикладом відмови від ядерної енергетики. Тепер питання в тому, наскільки швидко цей стратегічний розворот відобразиться у конкретній європейській політиці і як можна буде відродити галузь атомної енергетики. Як вона сказала: “Ми повинні почати тут і зараз”. Які конкретні кроки вона зробить, щоб підкріпити ці слова?»
Східна Європа вже певний час рухається цим шляхом
Незалежно від Брюсселя частина країн ЄС уже стала на цей курс, зазначає wPolityce.pl (Польща):
«Останні роки показали, що країни ЄС, зокрема Польща, працюють над проєктами малих модульних реакторів (SMR), не орієнтуючись на стратегію, визначену Брюсселем. Низка зацікавлених країн уже у 2024 році створила своєрідний промисловий альянс для розвитку цієї технології. Крім того, країни нашої частини Європи розробляють інвестиційні плани або готуються до будівництва великих традиційних реакторів.
Наприклад, Чехія планує подвоїти виробництво електроенергії на атомних станціях і будує нові реактори на АЕС “Темелін” у співпраці з Південною Кореєю, тоді як Болгарія зводить два енергоблоки на АЕС “Козлодуй”. У Померанії триває підготовка до реалізації першого великого проєкту атомної електростанції в Польщі».
Багато питань залишаються відкритими
Der Standard скептично оцінює ініціативу фон дер Ляєн (Австрія):
«Вразливість атомної енергетики очевидна не лише під час війни в Україні, де найбільша в Європі атомна електростанція — Запорізька — неодноразово потрапляла під обстріли і вже роками працює в аварійному режимі. Минулого літа Франція та Швейцарія також були змушені зупиняти свої реактори через спеку, оскільки вода в річках була надто теплою і не могла забезпечити достатнє охолодження.
Подальші зміни клімату лише посилюватимуть цю проблему. А що з надіями фон дер Ляєн на “малі модульні реактори”, які нібито мають бути безпечнішими і дешевшими? Їх навіть іще не існує. … Перш ніж ЄС просуватиме атомну енергетику як нове рішення, потрібно розв’язати стару проблему. Навіть після десятиліть досі незрозуміло, де зберігати радіоактивні відходи».
Не варто витрачати на це гроші
Сподіватися, що малі атомні електростанції вирішать усі проблеми, немає сенсу, пише tagesschau.de (Німеччина):
«Малі ядерні реактори не лише невеликі й дорогі — поки що вони існують лише на кресленнях. Принаймні у західному світі немає жодного малого ядерного реактора, який перебував би у комерційній експлуатації, а у США приватні інвестори масово відмовляються від таких проєктів.
Наразі у світі немає жодного постачальника, який міг би гарантувати строки будівництва і запропонувати узгоджену вартість, як нещодавно зазначив Маркус Креббер, генеральний директор найбільшого виробника електроенергії в Німеччині RWE. Його висновок: готовність брати на себе такий інвестиційний ризик — нульова. Якщо великі гравці енергетичної галузі вважають малі ядерні реактори марною інвестицією, ЄС не повинен спрямовувати на них державні кошти».
Використовуйте вітер, сонце й атомну енергію
La Libre Belgique закликає до більшої інтеграції (Бельгія):
«Енергетичний суверенітет Європи визначається не лише електростанціями — він залежить від значно ширшого проєкту: електрифікації економіки та інтеграції енергетичних мереж на континентальному рівні. … Без масштабних змін у транспорті, опаленні та промисловості досягти тривалої незалежності буде неможливо.
Інакше кажучи, йдеться не про вибір між атомною енергетикою та відновлюваними джерелами, а про створення системи, здатної поєднати обидва підходи. Вітер Північного моря, сонце Середземномор’я і, так, атомна енергія також мають живити справді інтегровану європейську енергомережу».
Потрібен прагматичний підхід до атомної енергетики
Час серйозно замислитися над поверненням атомної енергетики, закликає De Standaard (Бельгія):
«Атомна енергетика поляризує громадську думку значно більше, ніж інші енергетичні технології, і це прикро. Вона має свої переваги й недоліки. Те саме стосується й інших способів виробництва електроенергії, зокрема вітрових турбін, сонячних електростанцій і газових електростанцій.
Формування енергетичної стратегії передбачає ухвалення раціональних рішень щодо оптимального енергетичного балансу. Питання має полягати не в тому, чи потрібні Європі нові атомні електростанції, а в тому, за яких умов інвестиції в європейську атомну енергетику можуть бути доцільними».
Єврокомісія переглянула позицію щодо атомної енергетики
Rzeczpospolita описує, як Брюссель поступово змінив своє ставлення до атомної енергетики (Польща):
«Європейська комісія вже кілька років поступово змінює своє ставлення до атомної енергетики. Перелом стався у 2022 році, коли вона вирішила вважати газ і атомну енергію сталими джерелами енергії. … Від початкової обережності щодо включення атомної енергетики до стратегій декарбонізації Єврокомісія зрештою перейшла до відкритої підтримки цієї технології».