Наприкінці лютого я відвідав Сирію у складі делегації Міністерства економіки, екології та сільського господарства України. Ми працюємо над посиленням взаємодії України з цим регіоном, і ця поїздка стала нагодою продовжити діалог, розпочатий восени, коли міністр з надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Сирії Раед аль-Салех і міністр сільського господарства та аграрної реформи Амджад Бадр взяли участь у міжнародній конференції з продовольчої безпеки «Продовольство з України».
Для України країни Близького Сходу є важливим і перспективним напрямком співпраці – не тільки тому, що вони дають можливість зміцнити нашу присутність у регіоні та розширити торгово-економічні відносини. Це також шанс відіграти важливу роль у відновленні безпеки в Сирії шляхом протимінної діяльності. Дамаск тільки починає будувати свою гуманітарну систему розмінування, і це сфера, в якій Україна має значний досвід і готова ним поділитися.
Коли ми планували поїздку, я загалом уявляв, як може виглядати країна, зруйнована за десятиліттями війни масованими бомбардуваннями та застосуванням хімічної зброї. Але коли бачиш передмістя Дамаска, де близько 90 відсотків території зникло з карти, це все одно дуже болюче видовище. Є й великі ризики, які ці руїни становлять для цивільного населення навіть після закінчення бойових дій: нерозірвані боєприпаси, міни та касетні боєприпаси продовжують забирати життя. Загалом за останній рік у Сирії було зафіксовано понад 2 000 нещасних випадків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами. Близько 60 відсотків із них сталися на сільськогосподарських полях. Для порівняння: в Україні з початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано понад 1 000 таких випадків.
Виклики, що стоять перед новим керівництвом Сирії у справі очищення територій від залишків війни, величезні. Це добре розуміє Раед аль-Салех. До того, як обійняти офіційну державну посаду, він очолював «Білі шоломи» – волонтерську організацію, члени якої надавали медичну допомогу, розбирали завали розбомблених будівель, допомагали евакуювати цивільне населення. Раед знає про жахи війни не з чуток. Знає він і те, що бомби на табори біженців скидали не тільки війська Асада, а й російські війська.
Міжнародні стандарти та практики в галузі розмінування є важливими. Але ми також повинні розуміти, що правила пишуться на основі досвіду, набутого на місцях.
Ми в Україні знаємо, що означає стикатися з безпрецедентними викликами та шукати рішення. І ми пройшли етап, коли партнери приходили до нас і говорили: «Ми знаємо, що і як потрібно робити». Але потім теорія та міжнародний досвід були адаптовані до реальної ситуації на місцях. На основі цього практичного досвіду ми розробили Національну стратегію протимінної діяльності, створили ринок гуманітарного розмінування та запустили державну програму компенсації за очищення сільськогосподарських угідь. Україна набула унікального досвіду в протимінній діяльності – роблячи помилки, вдосконалюючи існуючі практики та випробовуючи нові підходи. Сьогодні ми готові поділитися цим досвідом з іншими країнами, які стикаються з такими викликами.
Сьогодні Сирія перебуває на етапі, подібному до того, на якому була Україна протягом першого року повномасштабного вторгнення: є райони, де активні бойові дії припинилися, але загроза для людей від вибухонебезпечних предметів залишається надзвичайно високою.
Міжнародні партнери вже працюють з представниками сирійської влади і пропонують своє бачення системи протимінної діяльності для країни. Україна готова стати партнером у цьому процесі і поділитися як тим, що спрацювало в нас, так і тим, що довелося коригувати під час впровадження.
Коли Раед запитав мою думку щодо побудови системи протимінної діяльності, я порадив не збільшувати кількість установ, відповідальних за гуманітарне розмінування. Найефективніша модель – це коли одна установа відповідає за розробку політики, а інша – за її впровадження. Міжнародні стандарти та практики в галузі розмінування є важливими. Але ми також повинні розуміти, що правила пишуться на основі досвіду, набутого на місцях. Сліпе дотримання стандарту тільки тому, що його написали експерти, які десятиліттями працюють у сфері розмінування, не завжди є правильним підходом. Технології змінюються, методи еволюціонують, і відповідна політика та документи також повинні еволюціонувати.
Одне, що виділяється в Сирії, – це кількість молодих людей, які повернулися, щоб відбудувати свою країну. Багато з них отримали західну освіту, мають величезний ентузіазм і прагнуть вчитися. Україна, яка може поділитися своїми знаннями, може стати надійним партнером для цих людей.
І це підводить нас до відповіді на просте запитання: чому це важливо для нас? Сьогоднішня Сирія – як губка, що вбирає ресурси та знання. Країна настільки сильно зруйнована, що не запитує, звідки взяти хліб або хто очистить її землю. Тому, коли Україна ділиться своїм досвідом у гуманітарному розмінуванні, вона досягає одразу двох важливих цілей: зміцнює свою експертизу в цьому секторі та розширює свою присутність у регіоні.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають позиції Kyiv Post.