Танкери біля контейнерного терміналу Хор-Факкан, єдиного в регіоні глибоководного порту, одного з основних контейнерних портів емірату Шарджа, розташованого вздовж Ормузької протоки — водного шляху, через який транспортується 20% нафти у світі. 23 червня 2025 р. (Фото: Джузеппе Какаче / AFP)
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відхилив прохання президента США Дональда Трампа направити британські військові кораблі в Ормузьку протоку, заблоковану для комерційного судноплавства на тлі стрімкого загострення конфлікту з Іраном.
Ця криза стала наслідком різкого загострення ситуації на Близькому Сході після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, в результаті яких загинув його верховний лідер Алі Хаменеї.
Іран пообіцяв закрити цей стратегічний водний шлях, один із найважливіших у світі нафтових маршрутів.
«Будь-яке судно, вантаж нафти якого, або саме судно належить Сполученим Штатам, сіоністському режиму чи їхнім ворожим союзникам, вважатиметься законною ціллю», — заявило на державному телебаченні центральне військове командування Ірану, Центральний штаб «Хатам аль-Анбія».
Вашингтон наполягає на формуванні міжнародних військово-морських сил для забезпечення супроводу суден, але ключові союзники США, схоже, не бажають брати участь у цій операції.
За даними The Daily Telegraph, уряд Стармера не готовий відправити в протоку британські військові кораблі.
Міністр енергетики Великої Британії Ед Мілібенд заявив, що Лондон «інтенсивно вивчає» можливі заходи для відновлення судноплавства, в тому числі з використанням безпілотних систем для пошуку морських мін, але не наважився взяти на себе зобов’язання щодо задіяння військових кораблів.
Утримуються й інші союзники – Франція, Німеччина та Південна Корея теж відмовилися відправляти свої військові кораблі через побоювання, що конфлікт може затягнутися на невизначений термін.
У суботу Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею та Велику Британію відправити військові кораблі до Перської затоки, «щоб протока Ормуз більше не становила загрози з боку повністю обезголовленої держави».
Париж одразу ж відхилив цю пропозицію. Міністр збройних сил заявив, що Франція збереже «оборонну та захисну» позицію і не буде втягуватись у війну, яку ведуть США та Ізраїль.
Німеччина теж висловила сумніви щодо розширення військово-морських операцій Європейського Союзу. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що «дуже скептично» ставиться до того, що розширення на Ормузьку протоку військово-морської місії ЄС «Аспід», яка наразі зосереджена на захисті торгового судноплавства в Червоному морі, покращить безпеку.
Тим часом, як повідомляє Reuters, Японія та Австралія заявили, що не планують задіяти військові кораблі для супроводу торгових суден через протоку.
Втім, незважаючи на небажання ключових союзників, цього тижня, як очікується, адміністрація Трампа оголосить, що кілька країн погодилися сформувати коаліцію для супроводу суден через протоку. Про це повідомив The Wall Street Journal з посиланням на американських урядовців. Країни-учасниці не були названі.
Водночас з’явилися повідомлення, що іранська влада може дозволити суднам, пов’язаним з Китаєм, прохід через протоку, і що деякі судна змінюють сигнали своїх транспондерів, щоб виглядати пов’язаними з Китаєм.
Вашингтон уже почав посилювати свою військову присутність. Трамп відрядив загін американських морських піхотинців з Далекого Сходу до Перської затоки, що підвищує ймовірність залучення американських сухопутних військ до протистояння з Іраном — цей крок може ознаменувати значне загострення ситуації.
Під час кризи напруженість між Вашингтоном і Лондоном загострилася. Раніше, на початковому етапі війни, Трамп критикував Стармера за відмову дозволити використання британських баз на Близькому Сході для ударів по Ірану, заявивши, що «ніколи не думав, що побачить таке від Сполученого Королівства».
За даними The Telegraph, 15 березня лідери двох країн провели телефонну розмову, під час якої обговорили «важливість відновлення проходу через Ормузьку протоку».