Новина про те, що президент Польщі наклав вето на програму оборонних позик ЄС SAFE, облетіла весь світ. Однак відсутність його підпису під законом не заважає введенню програми в дію. Цей спір відображає щось набагато серйозніше: перше кардинальне порушення давньої «червоної лінії» у внутрішній політиці Польщі – безпеки.
Вето президента Польщі стосується закону про впровадження програми кредитування SAFE, від якої Польща, як очікується, отримає найбільшу вигоду, отримавши 44 млрд євро (50 млрд доларів) у вигляді кредиту під низький відсоток. Погашення основної суми почнеться за 10 років, а відсоток встановлений на рівні 3,17%. Кошти призначені для військових витрат, а також для інших силових структур, таких як поліція та прикордонна служба.
Не менш важливо, що значна частина коштів SAFE буде спрямована на розвиток вітчизняної оборонної промисловості Польщі та закупівлі в Польщі та Європі. Програма посилить оборонні можливості, зокрема у сфері протиповітряної оборони, ведення війни за допомогою дронів та протиракетної оборони.
Спочатку президент Кароль Навроцький мав застереження щодо програми, але вето не було неминучим. 4 березня Навроцький провів спільну прес-конференцію з головою Національного банку Польщі (НБП) Адамом Глапінським. Вони представили альтернативну пропозицію під назвою «Polish SAFE 0%».
Ця альтернативна програма фінансуватиметься за рахунок прибутку НБП, причому кошти потенційно будуть залучені з різниці між ціною закупівлі золота банком та поточною ринковою вартістю золотих резервів Польщі (близько 570 тонн). Однак ця ідея викликає багато запитань — починаючи з того, що з 2022 року центральний банк фіксує збитки і не перераховує прибутки до державного бюджету.
Перетин червоної лінії
10 березня прем’єр-міністр Дональд Туск і президент Навроцький зустрілися, щоб обговорити SAFE та пропозиції, що лежать на столі. За словами прем’єр-міністра, Навроцький не висловився на підтримку європейської програми. Два дні по тому у зверненні до нації він оголосив про вето.
Досі політика безпеки не була предметом суперечок між урядом і президентським табором, який має підтримку найбільшої опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS). Попри інтенсивну поляризацію та глибокий політичний конфлікт у Польщі, у питаннях безпеки існував консенсус. Тому вето президента може ознаменувати новий – і особливо небезпечний – етап поляризації.
У нинішній ситуації зіткнення між урядом і президентом, який є головнокомандувачем збройних сил, є явно шкідливим. Вето отримало політичну підтримку з боку PiS. Ще в 2025 році колишній міністр оборони від PiS Маріуш Блащак написав, що європейська програма SAFE є великою можливістю для збройних сил. Сьогодні ж у колах PiS стверджують, що головним бенефіціаром програми стане… Німеччина.
Цитата: За лаштунками ходять чутки, що американське лобіювання було націлене саме на цю програму.
Німецька промисловість, безперечно, братиме участь у контрактах, але немає підстав припускати, що Берлін отримає найбільшу вигоду. Табір уряду теж не стримувався, і деякі голоси звинувачували президента у зраді нації. Однак серед виборців сама європейська програма SAFE була сприйнята досить позитивно.
Вето президента з ентузіазмом сприйняли й у деяких американських колах. Зокрема, Вікторія Коутс із протрампівського аналітичного центру The Heritage Foundation заявила, що відмова від європейської програми SAFE може сприяти зближенню Польщі та США. Це вказує на глибший рівень суперечки.
За лаштунками ходять чутки, що американське лобіювання було спрямовано проти програми — як з комерційних міркувань, так і з бажання послабити Європу. Хоча Європа залишається союзником США, розбіжності в інтересах стають дедалі помітнішими. Об’єднана Європа також може стати конкурентом для Сполучених Штатів.
Водночас обсяги оборонних закупівель Польщі у США є величезними: винищувачі F-35 Lightning II, пускові установки M142 HIMARS, танки M1A2 Abrams, системи MIM-104 Patriot та інше. Програма SAFE не загрожує цим контрактам. Польща намагається проводити політику балансування – підтримуючи тісні зв’язки зі Сполученими Штатами, залишаючись при цьому твердо проєвропейською.
Водночас європейські партнери (зокрема Франція, оборонна промисловість якої, безсумнівно, виграє від SAFE) теж переслідують власні інтереси.
Триває конкуренція між американськими та французькими компаніями за тендер на будівництво додаткових атомних електростанцій у Польщі. Також оголошено (хоча й досить туманно) про перегляд ядерної доктрини Франції та можливість певної форми участі Польщі в цій системі.
Однак вето не означає, що Польща відмовиться від європейської позики SAFE. Президент наклав вето на закон лише в частині імплементації, тобто стосовно виконання програми на внутрішньому рівні. Уряд Туска заявляє, що має «план Б» і має намір рухатися вперед незалежно від вето. Невизначеним залишається питання щодо коштів, призначених для невійськових служб, таких як поліція чи прикордонна служба. Уряд стверджує, що має ідеї щодо вирішення і цього питання.
Одне є очевидним: Польща програє у цій політичній суперечці щодо SAFE. Поляризація та розпад соціальної єдності підривають її стійкість. Страждає і європейська єдність (хоча важко стверджувати, що відповідальність за це лежить виключно на Польщі).
У виграші – Сполучені Штати, які зберігають вплив на правій стороні політичної сцени Польщі, та, на жаль, Росія, яка виграє від політичного конфлікту та дестабілізації.
Також лунають звинувачення, що президент Навроцький якимось чином грає на російській сцені. Це, однак, неправда — Росія навіть оголосила його в розшук. Суперечка щодо SAFE — це насамперед ще один акт у нинішньому політичному театрі Польщі, за лаштунками якого відбувається лобіювання.