Опозиційний альянс дев’ятьох грузинських партій заявив, що звернеться до французьких властей з проханням провести розслідування на національному рівні щодо Бідзіни Іванішвілі, аргументуючи це тим, що звіт «Московського механізму» ОБСЄ створив «нову міжнародну реальність», в якій засновника «Грузинської мрії» слід розглядати не лише як політично нелегітимну особу, а й як «обвинуваченого».
16 березня представник партії опозиційної партії «Дроа» Ґіґа Лемонжава заявив, що альянс бере на себе відповідальність за забезпечення реалізації конкретних ініціатив, викладених у звіті Московського механізму.
За словами Лемонжави, протягом наступного місяця альянс діятиме у чотирьох напрямках: закликатиме Верховного комісара ООН з прав людини до безпосереднього залучення до ситуації в Грузії; наполягатиме на створенні механізму розслідування через Організацію із заборони хімічної зброї щодо звинувачень у застосуванні хімічних речовин; звертатиметься до країн з універсальною юрисдикцією, зосередивши особливу увагу на Франції, оскільки Іванішвілі має французьке громадянство; працюватиме над тим, щоб справу розглянув Міжнародний кримінальний суд.
Опозиція заявляє, що звертається до Франції з двох причин: Іванішвілі є громадянином Франції, а французьке законодавство дозволяє розслідувати певні серйозні міжнародні злочини, навіть якщо вони сталися за кордоном.
У звіті ОБСЄ йдеться про регрес демократії
12 березня Місія ОБСЄ з встановлення фактів повідомила, що з весни 2024 року в Грузії спостерігається «значний регрес демократії». Ця місія була створена минулого місяця для оцінки ситуації з правами людини в Грузії.
Як повідомляє AFP, у звіті, підготовленому доповідачкою Патрицією Ґжебик, йдеться про «систематичне застосування насильства та інших протиправних дій проти протестувальників, лідерів політичної опозиції та журналістів» у поєднанні з майже повною безкарністю винних. У деяких випадках, як зазначено у звіті, насильство доходило до тортур.
Висновки ОБСЄ також вказують на «атмосферу ворожості» щодо незалежних від уряду суб’єктів та на практично безкарне насильство з боку невідомих груп, яке часто відбувається у громадських місцях серед білого дня.
У звіті зазначено, що влада обмежує свободу вираження поглядів, зібрань та об’єднань через законодавство, спрямоване проти громадянського суспільства, політичної опозиції, незалежних ЗМІ та ЛГБТК-спільноти. У ньому також висловлено занепокоєння щодо кримінальних проваджень проти критиків уряду.
У звіті міститься застереження, що спроби заборонити основні опозиційні партії загрожують політичному плюралізму, хоча уряд неодноразово відкидав звинувачення у відступі від демократії, проросійському дрейфі та зриві прагнення Грузії до вступу в ЄС.
«Грузинська мрія» та уряд Грузії назвали звіт ОБСЄ «вибірковим викладом» і «порожнім документом», наголосивши, що Грузія повністю дотримується зобов’язань перед ОБСЄ та міжнародних стандартів.
Минулого місяця 23 з 57 держав-учасниць ОБСЄ застосували Московський механізм для створення місії з встановлення фактів. Під час підготовки звіту доповідачка протягом двох днів зустрічалася в Тбілісі з представниками грузинської влади та опозиції.
Ця ініціатива стала наслідком створення опозиційного альянсу дев’яти партій зі «спільною стратегією», спрямованою на припинення правління партії «Грузинська мрія» мільярдера Бідзіни Іванішвілі. Партії заявляють, що залишатимуться окремими, але координуватимуть свої дії, а серед їхніх головних цілей – «вільні та чесні вибори» та звільнення політичних в’язнів. Дві основні опозиційні сили – «Лело» та «За Грузію» – до альянсу не приєдналися.