Коаліція, яку президент США Дональд Трамп прагне створити навколо безпеки Перської затоки, вже має одного європейського партнера, і ним є Україна. Так вважає досвідчений американський дипломат, колишній заступник держсекретаря Деніел Фрід.
«Зараз, звичайно, є одна велика європейська країна, яка вже допомагає. І ця велика європейська країна — це Україна, — сказав Фрід в інтерв’ю Kyiv Post. – Україна мудро запропонувала надіслати свої дрони до країн Перської затоки і, що ще важливіше, експертів з використання дронів. Вона вже це робить».
Фрід зазначив, що Білий дім має відкрито визнати роль України, особливо якщо сподівається вмовити інші європейські уряди.
«Президенту Трампу було б доцільно подякувати українцям, особливо якщо він хоче, щоб інші європейці надали допомогу», — сказав він.
Естонія і Данія демонструють обережну відкритість
Коментуючи спроби адміністрації Трампа створити нову коаліцію для забезпечення безпеки Ормузької протоки, Фрід сказав, що європейські уряди ставляться до цього з обережністю, але деякі з них, можливо, готові долучитися.
«Міністр оборони Естонії у Вашингтоні сказав, що Естонія розглядає це питання», — зазначив Фрід.
Він також навів Данію як приклад країни, яка відокремлює політичні напруження від стратегічних інтересів:
«Міністр закордонних справ Данії сказав, що Європа повинна розглянути можливість надання допомоги. Саме данці, які зазнали загрози, здатні відокремити свої емоції від своїх інтересів, і це, відверто кажучи, гідне поваги».
Тиск у Ормузькій протоці був передбачуваним
Фрід вважає, що європейські країни – попри політичні вагання – мають прямий інтерес у безпеці судноплавства в Ормузькій протоці та захисті країн Перської затоки від іранських атак.
Він зазначив, що дії Ірану в протоці та спричинений ними стрибок цін на нафту не мали стати несподіванкою:
«Вже багато років було ясно і залишається ясним, що закриття Ормузької протоки – це тактика в іранському арсеналі. Не треба вдавати здивування».
Послаблення санкцій щодо російської нафти — «не найкраща ідея»
Фрід розкритикував тимчасове послаблення американських санкцій щодо експорту російської нафти. За його словами, цей крок, можливо, мав на меті послабити тиск на світові ціни на нафту, але мав стратегічну ціну.
«Користь від послаблення тиску на зростання цін на нафту перекривається шкодою, якої це завдає нашим загальним інтересам безпеки, які полягають у тому, щоб Росія не заробляла гроші на війні проти України. І тиск санкцій дійсно починав даватися взнаки», — сказав Фрід.
Він висловив надію, що незабаром санкції проти Москви будуть повністю відновлені.
Війна з Іраном гальмує переговорний процес щодо України
Фрід зазначив, що війна з Іраном відвернула увагу в ключовий момент переговорів щодо України.
«Однією з жертв війни з Іраном став тиск на Росію, який починав збільшуватись, а тепер послабився», — сказав він, додавши, що переговори просунулися лише щодо другорядних питань, тоді як основні – нереалістичні – вимоги Росії залишаються незмінними.
Водночас він зазначив, що обговорення безпекових домовленостей за участі України, Європи та США просунулися далі, ніж очікувалося:
«Ці домовленості, як мені сказали, зокрема обізнані українці, кращі, ніж вони очікували, і насправді надійні».
Фрід вважає, що навіть недосконала угода може стати стратегічним успіхом для України, якщо вона забезпечить їй довгострокову безпеку та відновлення. «Така угода не буде справедливою, поки на території України перебуватимуть російські війська, але це може бути довготривала угода. За підтримки Європи та Америки вільна Україна може бути безпечною, зможе відновитися й розвиватися», – сказав він.
Водночас він попередив, що такий результат залежить від постійного тиску Заходу на Москву.
«Путін продовжуватиме воювати, доки вважатиме, що може пережити США та Європу», — сказав Фрід.
Збільшується ризик для сусідів Росії
Фрід попередив, що можливість розгортання російських військ за кордоном під приводом захисту своїх громадян, яку дає нове законодавство Росії, слід сприймати серйозно: «Сусіди Росії завжди повинні бути стурбовані, а радше готові до будь-якої форми російської агресії», — сказав він.
За його словами, головним чином Росія хоче залякати своїх сусідів, але її погрози не слід сприймати як порожню риторику, оскільки вони можуть бути використані як прикриття для провокації або обмеженої операції:
«Я вважаю, що головна мета — залякати сусідів. Не виключено, що Росія може організувати операцію, задіяти «зелених чоловічків» або провести рейд спецпідрозділів. Для них безпечніше робити це в країні, що не входить до НАТО. Я також вважаю, що росіяни намагаються залякати Естонію пропагандою про «Нарвську Народну Республіку» – на кшталт «Донецької Народної Республіки» та «Луганської Народної Республіки», які послужили Росії приводом для анексії української території».
Фрід зазначив, що Росія раніше вже сигналізувала про агресивні наміри, а потім їх реалізувала.
«Путін погрожував Криму на саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року. Ті погрози не були порожніми, але тоді ми не сприйняли їх достатньо серйозно», — сказав він.
Він зауважив, що Естонія, на відміну від багатьох західних урядів у минулі роки, не недооцінює небезпеку: «На щастя, естонці сприймають погрози Путіна всерйоз. Естонці готові до боротьби. Вони не будуть паралізовані, коли в Нарві з’являться «зелені чоловічки»».
Фрід наголосив, що країни, які не входять до НАТО, теж повинні залишатися пильними. Молдова вже добре усвідомлює ризики, а Казахстан розуміє, що російські націоналісти вже давно мають плани щодо півночі країни, де живе значна кількість етнічних росіян. Так само й Азербайджан усвідомлює можливість російського тиску.