Колишній американський дипломат Метью Брайза в інтерв’ю подкасту Osmanqizi English заявив, що Туреччина рішуче застерігала Вашингтон від початку нової війни в регіоні.
Після трьох інцидентів із балістичними ракетами в Туреччині Брайза заявив, що Анкара не задіяла механізм консультацій за статтею 4 НАТО і не виявила значного інтересу до цього.
Він також зазначив, що хоча Туреччина є ключовим союзником НАТО і має другу за чисельністю сухопутну армію в Альянсі після США, вона не завжди автоматично підтримує кожне рішення Вашингтона.
«Членство в НАТО не означає, що ви маєте погоджуватися з кожною забаганкою Сполучених Штатів», — сказав Брайза, додавши, що національні інтереси Туреччини не повністю збігаються з інтересами Вашингтона.
Він зазначив, що Туреччину обурюють іранські ракети, які падають на її території, однак Анкара не хоче втягуватися у війну з Іраном.
Туреччина остерігається розширення іранського конфлікту
Директор американського аналітичного центру Foundation for Inclusive Society Рамін Джаббарли в коментарі для Kyiv Post заявив, що Анкара особливо зацікавлена в уникненні нестабільності всередині Ірану, зокрема сценарію громадянської війни.
Одним із головних занепокоєнь Анкари, за його словами, є те, що будь-які спроби використати курдські збройні угруповання проти Тегерана можуть прискорити внутрішній колапс і поширити нестабільність у регіоні.
«Для Туреччини це створює глибше побоювання: якщо Іран почне розпадатися, Анкара вважає, що може стати наступною, хто стикнеться з наслідками», — сказав Джаббарли.
Війна в Іраку досі впливає на позицію Анкари
Обережність Туреччини, за словами Брайзи, частково зумовлена її досвідом вторгнення США до Іраку у 2003 році.
Війна розпочалася 20 березня 2003 року з бомбардувальної кампанії «Шок і трепет», після чого розпочалася наземна операція. На той момент Брайза працював у Білому домі директором з питань Європи та Євразії в Раді національної безпеки.
У цій ролі він був безпосередньо залучений до формування політики США щодо Туреччини напередодні війни, зокрема до спроб отримати згоду Анкари на відкриття північного фронту в Іраку для американських військ. Цей план провалився після того, як парламент Туреччини відхилив відповідне рішення у березні 2003 року, що підкреслило небажання Анкари підтримувати нову війну біля своїх кордонів.
«Я був співкерівником дипломатичного проєкту, спрямованого на те, щоб переконати Туреччину погодитися на наше прохання вторгнутися в Ірак через її територію. І я бачив, що Туреччина не підтримувала наш план і водночас активно намагалася переконати Сполучені Штати не починати нову війну на її кордоні з Іраком, адже наслідки для Туреччини могли бути величезними — економічними, політичними та гуманітарними, зокрема пов’язаними з біженцями. Географія Туреччини не зміниться, тоді як Сполучені Штати зможуть просто повернутися додому», — сказав Брайза.
Він зазначив, що, на його думку, подібна модель простежується і в нинішньому конфлікті: Туреччина не обирала цю війну, приватно застерігала Вашингтон не починати її і тепер намагається стримати наслідки, не втягуючись у військові дії.
Туреччина отримує Patriot на тлі зростання ризиків з боку Ірану
Його коментарі пролунали на тлі заяви Міноборони Туреччини в середу про те, що НАТО розгортає додаткову батарею зенітно-ракетного комплексу Patriot на авіабазі Інджирлік — лише за кілька днів після того, як була перехоплена третя балістична ракета з Ірану.
«Окрім уже розміщеної там іспанської системи Patriot, розгортається ще одна», — повідомив журналістам представник міністерства на турецькій базі поблизу південного міста Адана, за даними AFP.
Анкара роками прагнула отримати системи Patriot, однак так і не змогла закупити та розгорнути їх як власний довгостроковий щит.
Колишній посол Туреччини в Ірані Уміт Ярдим зазначив, що розгортання Patriot має не лише військове, а й політичне значення. За його словами, Іран давно застерігав проти розміщення таких систем у Туреччині.
«Системи Patriot перебувають під пильним наглядом іранських оборонних структур, адже, на їхню думку, вони безпосередньо уособлюють присутність НАТО», — сказав Ярдим у коментарі Kyiv Post.
Справу Halkbank пов’язують із роллю Туреччини в Газі
Раніше в березні Сполучені Штати попередньо погодилися зняти кримінальні обвинувачення проти державного турецького банку Halkbank у справі про багатомільярдну схему обходу санкцій проти Ірану.
Американські прокурори заявили, що сприяння Туреччини у переговорах щодо припинення вогню та звільнення заручників у Газі стало одним із чинників цього рішення.
У документі, поданому до Окружного суду США Південного округу Нью-Йорка, прокурори зазначили, що врегулювання справи відповідає «найкращим інтересам» уряду США. Це рішення може завершити багаторічне судове переслідування, яке напружувало відносини між Вашингтоном і Анкарою.
Багато аналітиків розцінили цей крок як дипломатичний жест, адже Halkbank загрожував рекордний штраф.
Брайза зазначив, що Анкара допомогла залучити ХАМАС до переговорів, підтримала зусилля щодо припинення вогню та сприяла звільненню заручників у Газі — саме таку роль Туреччина прагне відігравати і не втягуватися у війну.