Це друга частина (натисніть тут, щоб перейти до частини 1), присвяченої одному з масованих ракетно-дронових ударів Росії по Україні, в якій основна увага приділяється комплексу ударних засобів Кремля і тактиці української оборони проти них.
У ніч з 13 на 14 березня Росія, за повідомленнями, здійснила масований удар понад 430 дронами та 68 ракетами. Головною ціллю був Київ, але, на щастя для мешканців столиці, протиповітряна оборона знешкодила переважну більшість їх ще на підльоті.
За мірками досвіду України після чотирьох років війни, російський удар все одно був серйозним, частково через влучання ракет в інфраструктуру енергомережі, але насамперед тому, що загинули шестеро цивільних і десятки дістали поранень.
Основою атаки Кремля були ракети. Найсучаснішими з них були дві гіперзвукові крилаті ракети «Циркон», запущені з Криму. Вони летіли зі швидкістю, уп’ятеро більшою за швидкість звуку, що робило перехоплення майже неможливим.
За інформацією з українських військових джерел, головною силою російського авіаудару стали 13 балістичних ракет – сучасних «Іскандер-М» і зенітних С-400.
Вони були запущені з Брянської області Росії і летіли по параболі, майже досягаючи космосу, а потім, на майже вертикальній траєкторії, прискорилися під дією гравітації до майже 6-7 Махів. Як і з «Цирконом», більшість українських засобів ППО не здатні впоратися з «Іскандером-М».
Тих ракет, які можуть перехоплювати російські балістичні або гіперзвукові ракети — американські PAC-3 та франко-італійські «Aster», критично не вистачає в арсеналі Збройних сил України (ЗСУ).
Ще гірше для України те, що протягом останнього року Білий дім зволікав із продажами Україні навіть невеликих партій PAC-3, оскільки Вашингтон сподівається, що обмеження військової допомоги Україні змусить Київ капітулювати перед Росією та підписати мирну угоду.
Тієї ночі російські військові кораблі в Чорному морі – найімовірніше, 4-5 ракетоносців чи фрегатів у супроводі 1-2 двох підводних човнів – здійснили потужний залп із 25 крилатих ракет «Калібр». Пострадянська ракета «Калібр» уже давно перебуває на озброєнні російського флоту. Вона має боєголовку вагою близько пів тонни і летить на низькій висоті майже зі швидкістю звуку.
Повітряну складову російської атаки становили стратегічні бомбардувальники – турбогвинтові Ту-95МС та надзвукові Ту-160, з яких над Самарською областю Росії були запущені 24 крилаті ракети Х-101. За висотою і швидкістю польоту ця сучасна ракета подібна до «Калібру», але здатна сама випускати димові ракети як захист від ракет ППО з інфрачервоним наведенням і оснащена електронікою проти радіоелектронного придушення. Паралельно з Х-101, з наземної бази в Курській області Росії були запущені 4 крилаті ракети Х-59.
Ешелонована мережа протиповітряної оборони України, яка прийняла на себе удар цих російських ракет і понад 430 ударних дронів, була в деякому сенсі унікальною. У середу президент України Володимир Зеленський повідомив британським депутатам, що спостереження за повітряною атакою велося в єдиній мережі в режимі реального часу, і що командири та бійці використовували спільні дані та смарт-пристрої, такі як iPhone.
Підхід України до обміну даними різко контрастує з традиційними мережами протиповітряної оборони з централізованим управлінням і вертикальним ланцюгом командування. Зеленський не зазначив, як саме було отримане перше попередження перед російською атакою в п’ятницю, 13-го, але в четвер українські військові інформаційні мережі повідомили про перше за час війни спостереження шведського літака ASC 890, схожого на AWACS, на підльоті до аеродрому на заході України.
У 2024 році Стокгольм подарував Україні дві найсучасніші платформи Saab ASC890 AEW&C (повітряне раннє попередження та управління), а за рік з’явилися непідтверджені повідомлення про те, що ВПС України почали експлуатувати ці літаки, що звільнило Україну від повної залежності від наданої НАТО інформації з повітряного спостереження ISR (розвідка, спостереження та рекогносцировка), від якої адміністрація Трампа у 2025 році відрізала Україну щонайменше двічі.
Унікальна українська мережа повітряного спостереження під назвою «Sky Fortress» (Небесна фортеця), створена у 2023 році шляхом розміщення тисяч недорогих акустичних датчиків (у тому числі дешевих смартфонів на базі Android) на двометрових стовпах у захищених від погодних умов боксах, була, ймовірно, основним засобом, за допомогою якого національна мережа ППО виявляла — шляхом зіставлення звуку двигуна Shahed із цифровим аудіовідбитком — та відстежувала дрони за допомогою триангуляції та об’єднання даних. Наразі мережа «Sky Fortress», запущена на початку 2023 року і розширена з того часу, ймовірно, збирає дані з понад 30 000 датчиків.
Коли траєкторії наближення «Шахедів» ставали зрозумілими завдяки мережі «Sky Fortress», командири підрозділів Національної гвардії, підключені до системи обміну даними ППО, відправляли мобільні вогневі групи (озброєні кулеметами на пікапах або, рідше, переносними ЗРК) на ділянки на прогнозованій траєкторії польоту «Шахедів», що наближалися.
Коли це можливо, українські командири розміщують групи ланцюгами, щоб російський дрон пролітав крізь «коридор вогню». У п’ятницю «Шахеди» були виявлені за дві години до прибуття, що дало достатньо часу для того, щоб МВГ зайняли позиції, а навідники зенітних гармат на стаціонарних позиціях дочекалися моменту, коли один із них наблизиться на відстань ураження.
Тактика використання постановників перешкод подібна: мобільні установки розміщаються на передбачуваному маршруті польоту «Шахедів», тоді як важчі та потужніші установки (як знає будь-який київський водій, що намагається користуватися GPS поблизу великої урядової будівлі) зазвичай працюють із місць, які росіяни вже полюбляли атакувати раніше.
Тієї ночі мережі повітряного спостереження і навіть оператори повідомляли про роботу по «Шахедах» за цілу годину до того, як вони долетіли до Києва, іноді за 60 кілометрів від нього. Репортери Kyiv Post та інші спостерігали більш інтенсивне ведення вогню у межах міста. Командування ППО повідомило про збиття 403 дронів усіх типів із 430, запущених Росією тієї ночі.
Результати роботи по крилатих ракетах були ще кращими: збито 53 з 53. Головна заслуга в цьому належить пілотам винищувачів F-16, а також наземному персоналу Повітряних сил. Kyiv Post не зміг самостійно перевірити це твердження. Інші крилаті ракети, як повідомляється, були збиті з землі – з норвезьких/американських систем NASAMS або німецьких IRIS-T.
Щодо балістичних і гіперзвукових ракет, які важко перехопити, підтверджені показники збиття були гіршими: одна з двох ракет «Циркон» і сім із тринадцяти ракет «Іскандер-М». Практично всі звіти вказували на те, що «Іскандери» були збиті американськими ракетами PAC-3, що небезпечно скоротило й без того їхні мізерні запаси в арсеналі України.
Найбільших матеріальних збитків від 8 ракет і 27 дронів «Шахед», які прорвали українську протиповітряну оборону, зазнали Трипільська ТЕС на південь від Києва та електропідстанція напругою 750 кВ на північний схід від міста. Місцеві мешканці повідомляли про тимчасові відключення електроенергії в сусідніх районах, але в столиці в цілому енергомережа витримала атаку, і світло не пропадало.
Про падіння ракет і дронів, що не досягли своєї цілі, а також про уламки збитих повідомлялося в Обухівському, Вишгородському і Бучанському районах, де було зафіксовано щонайменше 30 випадків пошкодження майна. Постраждали школи, промислові склади, багатоквартирні будинки та приватні оселі. За повідомленнями, тієї ночі по всій країні було пошкоджено 184 об’єкти.
До полудня українські служби цивільної оборони та новинні платформи загалом повідомляли, що протиповітряна оборона добре захистила небо країни, але були й погані новини – про загиблих і поранених цивільних.
Найбільш смертоносних «супутніх збитків» від п’ятничної атаки зазнали Бровари, де ракета (найімовірніше, балістична «Іскандер-М»), що мала уразити електромережу, врізалася в сусідній житловий будинок, вбивши чотирьох людей. Мер Броварів Ігор Сапожко назвав ім’я однієї з жертв — 56-річного Андрія Тищенка. В нього залишилися дружина і двоє дітей. Пізніше ще одна поранена людина померла в лікарні.
Шоста жертва – мешканець Нових Петрівців. Він загинув у своєму будинку від вибуху боєголовки з невідомої зброї. Про це у суботу повідомив голова Київської ОВА Микола Калашник.
Наступної ночі російські війська запустили 97 дронів, з яких 70 були дронами-камікадзе «Шахед», і жодної ракети. Українська ППО збила 90. Ті сім, що прорвалися, влучили у п’яти локаціях, переважно на півдні, завдавши збитків, але не спричинивши жертв.
Частина 1 тут.
Примітка щодо джерел:
ПРИМІТКА ЩОДО ДЖЕРЕЛ: Ця стаття була написана на основі інформації з відкритих російських та українських джерел, у тому числі мереж повітряного оповіщення та відстеження ударів (airguard.ua та monitor.ua), військових, заяв Міністерства оборони Росії, ПС ЗСУ, місцевих військових адміністрацій, регіональних служб з надзвичайних ситуацій, свідчень очевидців і, в деяких випадках, спостережень репортерів Kyiv Post.