Станом на весну 2026 року, значні втрати окупаційних військ на фронті змусили Москву шукати нові, дедалі агресивніші джерела поповнення особового складу. Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) повідомила про розробку Кремлем цинічного механізму примусового залучення іноземців до військової служби.
Як Кремль перетворив міграційне законодавство на інструмент вербування
Замість прямого вербування, яке викликає гостру протидію з боку країн Азії, Африки та Латинської Америки, російська влада обрала шлях штучного створення нестерпних умов для мігрантів, де єдиним способом легалізації залишається підписання контракту зі Збройними силами РФ.
Основна тактика агресора полягає в радикальному посиленні міграційного тиску. Якщо у 2024 році з Росії були депортовані понад 157 тисяч іноземців, що на 45% перевищило показники попереднього року, то у 2025 році, за офіційною статистикою, кількість депортованих раптово впала до 72 тисяч. Міністр внутрішніх справ РФ Владімір Колокольцев пояснив це банальним браком фінансування, однак українська розвідка вказує на іншу причину: тих, кого раніше просто висилали, тепер планомірно заганяють у «правовий глухий кут», де альтернативою висилці є лише передова.
Юридичним підґрунтям для цього терору стали масштабні поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення РФ. Був суттєво розширений перелік підстав для адміністративного тиску на іноземців, в тому числі відповідальність за «екстремізм», загрози громадській безпеці та навіть «зловживання свободою слова». Тепер за найменше порушення, як-от поширення контенту в аудіовізуальних сервісах, основним видом покарання пропонується зробити видворення. Це створює умови, за яких будь-який іноземець без російського паспорта стає потенційною мішенню для правоохоронних органів.
Мета цієї багатоходівки — змусити мігрантів, які прагнуть захистити свої родини та уникнути переслідувань, «добровільно» підписати контракт. Російська пропаганда подає це як прискорений шлях до громадянства, водночас формально уникаючи звинувачень у примусовому рекрутингу. Насправді ж Кремль використовує корупційний компонент і страх перед депортацією, щоб перетворити вразливі групи іноземців на гарматне м’ясо. Така зміна стратегії вербування свідчить про вичерпання внутрішніх мобілізаційних ресурсів Росії та її готовність ігнорувати міжнародне право заради продовження агресії проти України у 2026 році.