Росія активно просуває месенджер Max — соціальну платформу без шифрування — серед своїх громадян. Влада розгорнула масштабну рекламну кампанію та паралельно блокує WhatsApp і Telegram, два найпопулярніші месенджери в країні.
Запуск застосунку викликав занепокоєння серед критиків і правозахисників у сфері цифрових прав: у Москві можуть використати Max для стеження за громадянами та посилення цифрової ізоляції від Заходу.
«Усі дані, що проходять через цей застосунок, зрештою опиняються в руках його власника — тобто російської держави», — заявив AFP дослідник кібербезпеки Батіст Робер, генеральний директор французької компанії Predicta Lab.
Запущений у 2025 році російським ІТ-гігантом VK, застосунок порівнюють із китайським WeChat: він поєднує функції соціальної мережі та месенджера з доступом до державних сервісів, цифрового посвідчення особи, банківських послуг і платежів.
Формально його використання не є обов’язковим, однак влада дає зрозуміти, що життя без Max дедалі ускладнюватиметься.
Президент Владімір Путін називає його «безпечнішою» платформою, яка відповідає потребі Росії у «технологічному суверенітеті». Москва просуває цю політику вже багато років.
«Це кульмінація політики, спрямованої на створення суверенного інтернету», — заявила AFP Марієлле Вейєрмарс, доцентка з питань інтернет-врядування Маастрихтського університету.
«Росія прагне перебудувати інтернет, щоб краще керувати тим, що публікується, зокрема переводячи користувачів на платформи, більш підконтрольні державі», — додала вона.
Примусове встановлення
Телефони і планшети в Росії продаються вже з установленим Max із вересня.
Застосунок має звичний дизайн і нагадує Telegram: він пропонує приватні повідомлення, публічні канали та стікери.
На відміну від Telegram і WhatsApp, Max також входить до російського «білого списку» дозволених цифрових сервісів, які залишаються доступними під час дедалі частіших примусових відключень інтернету, що, за словами Москви, необхідні для протидії ударам українських дронів.
Спочатку застосунок був доступний лише користувачам із російськими або білоруськими SIM-картами. Тепер він має англомовну версію і доступний для номерів із понад 40 інших країн — щоправда, лише тих, які Росія вважає «дружніми», зокрема Куби, Пакистану та пострадянських держав Центральної Азії.
У Європейському Союзі — як і в Україні — застосунок недоступний.
Це, однак, не завадило президенту Володимиру Зеленському заявити про намір зламати цей месенджер.
Однією з причин, чому Росія прагне відмовитися від Telegram, є те, що платформа стала інструментом, який Україна використовує для вербування росіян до диверсійних операцій, зокрема замахів на вбивство.
У самій Росії думки розділилися.
«Можна надсилати повідомлення, фото й відео. Чого ще треба?» — каже 35-річна викладачка танців Єкатєріна.
Натомість 45-річна лікарка Ірина скаржиться, що її «змусили» користуватися Max для шкільних справ її дітей і для доступу до державного онлайн-порталу «Госуслуги», через який її пацієнти записуються на прийом.
Вона планує «купити ще одну SIM-карту, щоб встановити Max на інший телефон».
Великі компанії звинувачують у тому, що вони змушують працівників встановлювати застосунок, а школи перевели всю комунікацію з батьками на цю платформу.
Водночас знаменитості та популярні блогери переносять свій контент у Max.
Дмітрій Захарченко, засновник російського аналітичного агентства GRFN, порівняв «агресивну» кампанію з радянськими пропагандистськими плакатами.
Підхід «батога і пряника» сприяв зростанню кількості завантажень — за даними сервісу, у березні кількість користувачів перевищила 100 млн.
«За нами стежать»
Запуск Max відбувається після багаторічної політичної та технологічної кампанії Росії зі створення «суверенного інтернету», менш залежного від іноземних сервісів і менш вразливого до них.
Російський регулятор у сфері зв’язку Роскомнагляд і спецслужби отримали ширші повноваження для моніторингу та блокування ресурсів, які вважають небезпечними.
На відміну від Telegram і WhatsApp, Max не використовує наскрізне шифрування, а його умови користування передбачають, що дані користувачів зберігаються виключно на серверах у Росії.
Варвара, 35-річна перекладачка, каже, що це її не турбує, оскільки вона не є «іноземним агентом» і їй нічого приховувати — йдеться про статус, який Кремль використовує для тиску на критиків.
Попри це, вона відмовилася від Max на користь IMO — менш популярного застосунку американського виробництва з шифруванням.
32-річна науковиця Олександра відмовляється встановлювати Max «із принципу», з огляду на те, наскільки нав’язливо його просувають.
«За нами і так уже всюди стежать», — додала вона, відкидаючи побоювання щодо приватності.
Втім, інша користувачка, яка не поспішає переходити на Max, — 48-річна Наташа — передає загальне відчуття приреченості щодо майбутнього цього застосунку в Росії.
«Рано чи пізно альтернатив не залишиться».