Останні заяви високопосадовців США на чолі з президентом Дональдом Трампом про те, що нестача боєприпасів, з якою стикаються американські військові у війні проти Ірану, нібито є наслідком допомоги Україні, є неправдивими — про це свідчить фактчек Kyiv Post.
Починаючи з березня, після значного використання американських засобів протиповітряної оборони для відбиття несподівано масштабних і інтенсивних ракетних та дронових атак Ірану в Перській затоці, президент Трамп, міністр оборони Піт Хегсет і речниця Білого дому Керолайн Левітт поклали відповідальність на Україну.
— 3 березня 2026 року у дописі на Truth Social Трамп написав: «Сонний Джо Байден витратив увесь свій час і гроші нашої країни, ВІДДАЮЧИ ВСЕ П.Т. Барнуму (Зеленський!) з України — на сотні мільярдів доларів — І, хоча він віддав так багато найсучаснішого озброєння (БЕЗКОШТОВНО!), він навіть не подбав про те, щоб це замінити.»
Трамп також заявив, що запаси боєприпасів США є «на найвищому рівні» або «практично необмеженими», але, за його словами, цього все одно недостатньо.
— 19 березня 2026 року під час зустрічі в Овальному кабінеті з прем’єр-міністром Японії Трамп повторив свою позицію, заявивши, зокрема: «Ми хочемо мати величезні запаси боєприпасів, і зараз у нас вони є — у нас багато боєприпасів, але їх стало менше через те, що ми так багато передали Україні.»
Він додав, що запит на фінансування має ширші причини, ніж лише ситуація з Іраном, і назвав це «невеликою ціною», щоб залишатися на найвищому рівні.
Міністр оборони Піт Хегсет 19 березня під час брифінгу в Пентагоні, відповідаючи на запитання про запаси боєприпасів США для війни проти Ірану, заявив: «Ми досі маємо справу з ситуацією, яку створив Джо Байден, — коли ці запаси виснажувалися і спрямовувалися не нашим військовим, а Україні. І щоразу, коли ми стикаємося з будь-яким викликом і перевіряємо наші можливості, все зводиться до одного — це відправляли Україні.»
Речниця Білого дому Керолайн Левітт 4 березня 2026 року, відповідаючи на запитання журналістів щодо боєприпасів і фінансування, заявила: «Дуже недолугий і некомпетентний лідер у цьому Білому домі протягом чотирьох років віддавав багато з наших найкращих озброєнь ні за що, безкоштовно, іншій країні, дуже далекій, під назвою Україна.»
Вона також додала, що США мають «більш ніж достатньо» запасів у секретних місцях, щоб витримати тривалу війну з Іраном.
Що насправді США передали Україні до того, як Трамп припинив підтримку у лютому 2025 року?
Коротко: більша частина цієї допомоги не мала стосунку до протиповітряної оборони.
За даними, зібраними на основі звітів Пентагону та Держдепартаменту США, досліджень німецького інституту та Служби досліджень Конгресу, у період від 2022 року — початку повномасштабного вторгнення Росії — до 2024 року і до приходу до влади адміністрації Трампа, США передали Україні озброєння, боєприпаси та іншу військову техніку на суму $65–69 млрд.
Згідно з цими даними, більша частина допомоги була спрямована на підтримку Сил оборони України у наземних боях проти російської армії. Орієнтовно: $8 млрд — на артилерію та боєприпаси, $5 млрд — на протитанкові ракети й системи, $10 млрд — на бронетехніку, $15 млрд — на високотехнологічні ударні системи, зокрема ракети ATACMS і РСЗВ HIMARS.
Ще близько $3 млрд було витрачено на допоміжне обладнання, таке як гелікоптери Мі-17 і авіаційні радари, а $2–3 млрд — на стрілецьку зброю, боєприпаси та індивідуальне спорядження, включно з тактичними радіостанціями та засобами захисту.
Частка допомоги у сфері протиповітряної оборони за часів адміністрації Байдена, ймовірно, становила близько 20% від загального обсягу — приблизно $10–12 млрд.
Це включало три батареї Patriot із боєприпасами, 12 батарей NASAMS, сучасні зенітні ракетні комплекси середньої дальності з боєприпасами, невизначену кількість систем ППО HAWK часів ранньої холодної війни з боєприпасами, а також різні ракети класів «повітря–повітря» та «земля–повітря» різних поколінь, зокрема Stinger, Avenger, AIM-7/9M, Sparrow і RIM-7.
Із цього озброєння лише одне — ракета Patriot PAC-3 — здатне перехоплювати іранські балістичні ракети, і навіть у цьому разі немає гарантії успішного ураження. Водночас усі ці системи теоретично можуть збивати іранські дрони, але вартість такого перехоплення є непропорційною: одна ракета PAC-3 коштує зазвичай $3–4 млн, тоді як іранський дрон Shahed — близько $20–50 тис.
Отже, чи вичерпала ця допомога запаси США у сфері ППО?
Слово «вичерпала» є неточним — радше йдеться про «створила додаткове навантаження». Водночас твердження, що саме підтримка України за часів адміністрації Байдена була головною причиною, є вкрай оманливим.
Кількість фактично переданих ракет залишається військовою таємницею як у США, так і в Україні, так само як і обсяги запасів.
Військові аналітики зазвичай оцінюють, що у 2022–2024 роках США передали Україні приблизно від 500 до 800 ракет-перехоплювачів типу Patriot. За даними виробника Lockheed Martin, їхні виробничі потужності дозволяють виготовляти близько 550–650 нових ракет PAC-3 щороку — не лише для України, а для всіх замовників, включно з армією США.
За підрахунками Повітряних сил України, від початку повномасштабного вторгнення Росія випустила по українських містах і об’єктах від 2 до 3 тисяч балістичних ракет — тип озброєння, який Patriot має найвищі шанси перехоплювати. Водночас російська авіація здійснила від 150 до 200 тисяч бойових вильотів із застосуванням звичайної авіації, проти якої система Patriot також призначена.
З огляду на величезну кількість ракет і авіаударів з боку Росії та відносно невелику кількість переданих перехоплювачів, постійний дефіцит ракет PAC-3 в Україні був фактично неминучим. Рішення Трампа припинити більшу частину допомоги Україні у 2025 році (за винятком обмежених продажів із націнкою 10%) лише погіршило ситуацію.
Коли США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, а Тегеран відповів ракетними й дроновими атаками, оператори систем Patriot у країнах Перської затоки відкрили вогонь у відповідь.
За оцінками з відкритих джерел, проти іранських ракет було випущено від 800 до 1200 перехоплювачів PAC-3 — тобто приблизно вдвічі більше, ніж США передали Україні за чотири роки, і ці обсяги США та їхні союзники витратили менш ніж за місяць.
Україна почала використовувати системи Patriot у квітні 2023 року, і майже одразу українські посадовці заявили, що інтенсивність російських повітряних атак настільки висока, що виробник PAC-3, компанія Lockheed Martin, навряд чи зможе встигати за попитом при виробництві 500–600 ракет на рік для всіх замовників, насамперед для армії США.
Останнім часом українські військові оглядачі також зазначають, що навіть зміна влади у США — від демократа Джо Байдена до республіканця Дональда Трампа — не призвела до збільшення виробництва ракет PAC-3 компанією Lockheed Martin.
У будь-якому разі, дефіцит ракет PAC-3 у світі станом на березень 2026 року є реальним і очевидним: одна війна вже створила значний тиск на обмежені виробничі потужності, а дві одночасно фактично перевантажили можливості компанії Lockheed Martin.
Найоб’єктивніше покладати відповідальність за нестачу ракет PAC-3 насамперед на Кремль і Владіміра Путіна: без вторгнення в Україну навряд чи Київ або Вашингтон узагалі розглядали б передачу систем Patriot.
Водночас не меншу відповідальність — а якщо рахувати кількість використаних ракет PAC-3, то й більшу — несуть ті, кого вважають причетними до ракетних і дронових атак Ірану в Перській затоці: або Тегеран, який здійснював ці атаки, або Ізраїль і США, якщо вважати, що саме вони спровокували війну з Іраном.
Чи є Україна “паразитом” для США, як стверджує адміністрація Трампа?
З філософської точки зору це твердження може бути правдивим лише за умови, що країну, яка захищається від неспровокованого вторгнення і стикається з екзистенційною загрозою своєму існуванню, можна вважати «паразитом» за прийняття допомоги від іншої держави.
З практичної точки зору, зокрема у контексті протидії іранським дроновим атакам на американські об’єкти в регіоні Перської затоки та союзників США, ярлик «паразит» є відверто безпідставним.
Українські посадовці вперше запропонували співпрацю зі США у сфері виробництва дронів у серпні 2025 року: Володимир Зеленський запропонував Дональду Трампу спільну п’ятирічну угоду вартістю $50 млрд, спрямовану на розширення виробництва наявних дронів, розробку нових типів і обмін технологіями.
Українські дрони-перехоплювачі — зброя, якої гостро потребують багато країн Перської затоки для боротьби з іранськими дронами Shahed — на той момент уже перебували на стадії випробувань. Восени 2025 року цю технологію впровадили на практиці, вона довела свою ефективність, а взимку виробництво суттєво наростили. Станом на лютий 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищували приблизно кожен другий дрон Shahed, запущений Росією по Україні.
Зеленський запропонував Трампу «дронову угоду» ще в серпні, але, за його словами, Білий дім не зацікавився, що позбавило США можливості отримати ранній доступ до українських технологій.
Після початку війни в Перській затоці, на тлі труднощів США, Ізраїлю та їхніх союзників зі збиттям іранських дронів Shahed, 11 березня Зеленський повторив цю пропозицію.
13 березня під час телефонного інтерв’ю для The Brian Kilmeade Show (Fox News Radio), відповідаючи на запитання, чи допомагає Україна США з протидією дронам, Трамп заявив: «Ні, нам не потрібна їхня допомога у сфері захисту від дронів. Ми знаємо про дрони більше за всіх. У нас, фактично, найкращі дрони у світі.» В інтерв’ю NBC наступного дня він додав: «Остання людина, від якої нам потрібна допомога, — це Зеленський.»
Станом на 17 березня Зеленський підтвердив, що 201 український фахівець із протидії дронам уже вирушив до Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Кувейту та Йорданії, де їхнім завданням була організація систем протидії дронам Shahed для американської військової бази поблизу Аммана.
Додатково
20 березня 2022 року в популярній програмі Fox & Friends Weekend майбутній міністр оборони США Піт Хегсет так висловився щодо американської військової допомоги Україні для захисту від російського вторгнення:
«На кону — стримування авторитарного лідера, який фактично каже: “Я хочу повернути Радянський Союз, я хочу повернути Україну, я хочу повернути Київ”. І також важливо не допустити, щоб це переросло у війну ширшого масштабу за статтею 5. Тому потрібно швидше забезпечити Україну всім необхідним — швидше, ніж ми це робимо зараз. А ми цього не робимо. Адміністрація Байдена діє недостатньо швидко. Це потрібно, щоб ще більше виснажити Путіна і відтиснути його назад.»