Провідна установа ООН із захисту культурної спадщини — ЮНЕСКО — у середу уникнула згадки про Росію у своїй заяві щодо нещодавнього удару Кремля, який зруйнував релігійну споруду зі статусом об’єкта світової спадщини на заході України.
Це різко контрастує з попередніми заявами організації, де вона прямо критикувала російські атаки на українські історичні та культурні пам’ятки.
ЮНЕСКО не згадала Росію у заяві про удар по об’єкту світової спадщини у Львові
У заяві від 25 березня Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) висловила занепокоєння через удар, який спричинив значні пошкодження Бернардинського монастиря в історичному центрі Львова — об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО.
Водночас у документі не згадують Росію і не уточнюють, яка зі сторін завдала удару по монастирю вибуховою зброєю.
«ЮНЕСКО глибоко стурбована… культурна спадщина перебуває під захистом Гаазької конвенції 1954 року та Конвенції про всесвітню спадщину 1972 року.
Усі сторони повинні забезпечувати її збереження та утримуватися від будь-яких дій, що завдають шкоди культурним об’єктам», — йдеться у заяві агентства, оприлюдненій у середу.
«ЮНЕСКО готова підтримати владу, зокрема шляхом проведення оцінок, впровадження заходів захисту та надання екстреної допомоги».
Порівняння реакцій ЮНЕСКО: як організація засуджувала РФ за удари по Одесі та Києву
ЮНЕСКО вже двічі прямо засуджувала Росію за удари по об’єктах світової спадщини в Україні — і в обох випадках використовувала жорсткішу й більш пряму риторику, ніж у заяві в середу.
22 липня 2023 року російський ракетно-дроновий удар по українському чорноморському порту Одеса забрав життя двох цивільних і поранив щонайменше 18 людей, серед яких були діти.
Боєприпаси пошкодили 25 архітектурних пам’яток у центрі міста, зокрема заснований у 1794 році православний Спасо-Преображенський собор — об’єкт світової спадщини.
Ракетне влучання серйозно пошкодило центральний вівтар, знищило значну частину даху, спричинило обвал конструкцій і зруйнувало оригінальні ікони та настінні оздоби.
Українські сапери та рятувальники згодом встановили, що було застосовано російську протикорабельну ракету Х-22 (за класифікацією НАТО — AS-4 Kitchen), випущену з бомбардувальника і оснащену бойовою частиною масою близько однієї тонни.
У реакції ЮНЕСКО, озвученій генеральною директоркою Одрі Азуле, зокрема йшлося:
«ЮНЕСКО глибоко обурена і найрішучішим чином засуджує зухвалу атаку, здійснену російськими силами… Це кричуще руйнування свідчить про ескалацію насильства проти культурної спадщини України.
Я рішуче засуджую цей напад на культуру і закликаю Російську Федерацію… виконувати свої зобов’язання за міжнародним правом».
10 червня 2025 року Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак за весь час війни, застосувавши майже 500 дронів і, за оцінками, 11 ракет різних типів. Основною ціллю був Київ. Загалом по країні загинули семеро людей, щонайменше 13 зазнали поранень.
Серед більш ніж двох десятків будівель, пошкоджених у столиці були Софійський собор XI століття та інші історичні споруди на території Києво-Печерської лаври — тисячолітнього християнського монастиря і об’єкта світової спадщини.
У заяві від 11 червня ЮНЕСКО засудила цей удар і прямо вказала на відповідальну сторону, зазначивши, зокрема:
«ЮНЕСКО висловлює глибоке занепокоєння через зростання загроз для об’єкта світової спадщини “Київ: Софійський собор та пов’язані монастирські споруди, Києво-Печерська лавра” після атаки Російської Федерації 10 червня 2025 року.
Ці пошкодження сталися на тлі хвилі ударів по численних українських містах, що призвели до жертв серед цивільного населення та руйнування культурних і освітніх установ… ЮНЕСКО засуджує будь-які атаки, які можуть загрожувати об’єктам світової спадщини».
Російська атака дронами на Бернардинський монастир: наслідки удару по центру Львова
У вівторок Росія вдарила по комплексу Бернардинського монастиря — частині об’єкта «Львів — ансамбль історичного центру».
Центр Львова та його історична забудова були внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1998 році. Близько 16:20–16:30 у дах монастиря влучив Shahed іранського виробництва.
Дрон, відомий у Росії як «Герань-2», зайшов на малій висоті з півдня і вибухнув, спричинивши пожежу, яку гасили до вечора.
Російські модифікації «шахедів» включають бойові частини з металевими уражальними елементами для збільшення кількості жертв або запалювальні суміші для виникнення пожеж.
Цей удар став частиною, ймовірно, наймасштабнішої атаки дронів за весь час війни: протягом ночі та дня Росія запустила майже 1 000 безпілотників-камікадзе і дронів-приманок, а також 34 ракети.
За повідомленнями місцевих ЗМІ, по всій країні загинули 5–7 цивільних, ще 40–50 дістали поранення.
У Львові дрони влучили в цивільні об’єкти щонайменше у двох районах — історичному центрі поблизу монастиря та Сихівському районі. За словами міського голови Андрія Садового, медичну допомогу отримали від 22 до 32 львів’ян.
Монастир зазнав значних пошкоджень від вибуху та пожежі, богослужіння тимчасово припинили. На відміну від заяви ЮНЕСКО, реакція української влади та суспільства на російський удар була різкою й прямою.
МЗС України та Польщі засудили удар РФ по Львову як акт варварства
Міністерство закордонних справ України в середу назвало атаку «черговим актом варварства і культурним злочином Росії проти України… є постраждалі. Цей удар — не лише воєнний злочин проти цивільних, а й пряма атака на культурну спадщину людства… Росія продемонструвала варварську зневагу до зусиль міжнародної спільноти та самої ЮНЕСКО».
Львівське видання portal.lviv.ua, одне з провідних регіональних медіа на заході України, повідомило: «Україна вже закликала ЮНЕСКО відреагувати на цей варварський удар Росії по об’єкту світової культурної спадщини в центрі Львова».
У сусідній Варшаві Міністерство закордонних справ Польщі дало таку саму оцінку російському удару. У заяві на офіційній сторінці в X зазначено: «Польща найрішучіше засуджує варварську дронову атаку Росії на історичний центр Львова».
Заснований у XVI столітті та перебудований наприкінці XVI — у XVII століттях в італійсько-нідерландському стилі, Бернардинський монастир належить до Української греко-католицької церкви і є чинним.
Він також є популярною туристичною пам’яткою Львова завдяки центральному розташуванню та унікальному поєднанню польської, української та австро-угорської архітектури.
За своїм культурним значенням в Україні монастир можна порівняти з бенедиктинським абатством Мельк в Австрії або з Краківським бернардинським монастирем і костелом святого Бернардина Сієнського в Польщі.
Список об’єктів ЮНЕСКО в Україні які постраждали від російської агресії
Бернардинський монастир у Львові, Спасо-Преображенський собор в Одесі та Софійський собор у Києві — це три з восьми об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні, які зазнали пошкоджень унаслідок війни після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Четвертий об’єкт — археологічна пам’ятка й давньогрецька колонія в східному Криму — перебуває під контролем російських сил.
Два об’єкти-кандидати до списку ЮНЕСКО в Україні були пошкоджені внаслідок російських бойових дій, зокрема авіаударів, атак дронів і ракетних обстрілів: історичний центр Чернігова і площа Свободи та будівля Держпрому в Харкові.
Ще два об’єкти-кандидати — біосферний заповідник «Асканія-Нова» у південній частині Херсонської області та Бахчисарайський палац кримських ханів у Криму — перебувають під російською окупацією.