Інститут соціальних наук і стратегічних досліджень Джино Джермані — італійський аналітичний центр у Римі, що спеціалізується на протидії дезінформації, — представив дослідження за 2026 рік під назвою «Антисемітизм і російські приховані операції впливу від царів до Путіна», автором якого є дослідник Массіміліано Де Паскуале.
У роботі, що охоплює період від царської доби через радянський час до сьогодення, йдеться про те, що російський антисемітизм є не лише спадком минулого, а й складовою сучасної гібридної війни. За висновками дослідження, Москва за допомогою тролів, ботів і лояльних медіа розпалює антисемітизм у країнах Заходу — як серед правих (через ідеологію переваги «білої раси»), так і серед лівих (через радикальний антисіонізм) — з метою підірвати соціальну тканину ліберальних демократій.
Росію Владіміра Путіна, як і інші незахідні держави — зокрема Китай та Іран, — у дослідженні описують як країну, що системно застосовує когнітивну війну. Йдеться як про внутрішній вимір — контроль над власним населенням, так і про зовнішній — вплив на західні демократії та їх дестабілізацію через масове поширення неправдивих або маніпулятивних стратегічних наративів.
Як пояснюють автори, стратегічний наратив — це інструмент, за допомогою якого політичні актори формують спільне бачення минулого, сучасного й майбутнього міжнародних відносин, щоб впливати на суспільні настрої та поведінку як у своїй країні, так і за кордоном. Такі наративи покликані викривлювати сприйняття реальності — як серед громадськості, так і серед політиків у цільових країнах — і в такий спосіб виправдовувати геополітичні інтереси Росії.
Російські медіа давно активно просувають конспірологічні теорії про історичні події, створюючи підґрунтя для розпалювання внутрішнього антисемітизму та підсилення наративу про нібито моральну перевагу Росії над «антиросійськими» державами.
У серпні 2016 року російський телеканал REN TV показав документальний фільм, у якому стверджувалося, що група з 300 євреїв, масонів та «ілюмінатів» організувала затоплення «Титаніка» у 1912 році, щоб спричинити глобальну кризу. У програмі також пов’язували цю теорію змови з такими подіями, як аварія на Чорнобильській АЕС і теракти 11 вересня. Фільм засудили єврейські організації та ініціативи, що протидіють антисемітизму.
Пандемія COVID-19 також стала для російських медіа можливістю поширювати конспірологічні теорії, що покладали провину на Сполучені Штати та єврейські спільноти.
«Пандемія коронавірусу може бути результатом біологічної атаки США проти Китаю, Росії та Ірану. Сіоністські неоконсерватори розробили стратегію глобального домінування через безперервні війни. Гасло цієї групи — “мета виправдовує засоби”, а серед таких засобів — використання геноцидної біологічної зброї.
З’являються тривожні повідомлення про те, що США експериментують із патогенами, націленими на конкретні етнічні групи та певний генотип. Система охорони здоров’я Великої Британії встановила, що люди з темношкірих етнічних груп важче переносять COVID-19, а рівень смертності серед чорних і азійських спільнот вищий, ніж серед білих».
Цей матеріал було опубліковано в італійській та англійській версіях Geopolitika.ru — сайту, пов’язаного з Александром Дугіним. У ньому поширювалися дезінформаційні наративи про COVID-19 і біологічну зброю, що збігаються з прокремлівськими твердженнями про нібито штучне походження вірусу в США.
Також текст відтворював антисемітські тропи про «таємні еліти» або «глибинну державу», яка нібито керує американською політикою з-за лаштунків — у прокремлівських медіа їх часто називають «сіоністськими неоконсерваторами». Твердження про те, що COVID-19 є біологічною зброєю США, поширювали також російські, іранські та китайські медіа.
«Коронавірус — це біологічна зброя “глибинної держави”. Викликає занепокоєння те, що всі найважливіші дослідження у сфері бактеріологічної зброї, які фінансує та координує Пентагон, проводилися переважно у двох країнах — Грузії та Україні. Обидві стали колоніями Сполучених Штатів унаслідок так званих кольорових революцій, за які фінансист Open Society Джордж Сорос приписує собі заслугу».
Цю цитату взято зі статті, опублікованої 24 березня 2020 року в німецькомовній версії News Front. Вона відтворює типовий антисемітський конспірологічний наратив, що спирається на знайомі мотиви російської дезінформації: американську «глибинну державу», єврейського фінансиста Джорджа Сороса та так звані кольорові революції в Грузії й Україні.
За два роки твердження про нібито фінансовані США біолабораторії в Україні стали одним із ключових елементів кремлівської дезінформації, що супроводжувала повномасштабне вторгнення Росії. Цю неправдиву тезу публічно поширювала навіть Тулсі Габбард — нинішня директорка національної розвідки в адміністрації Дональда Трампа.
Кремль посилив пропаганду та дезінформацію — як для підтримки «спеціальної воєнної операції» за кордоном, так і для зміцнення патріотичних настроїв усередині країни.
Як зазначає EUvsDisinfo у матеріалі за лютий 2023 року, «Кремль уже давно поширює дезінформацію про біолабораторії та біологічну зброю… Ця тема, разом з іншими дезінформаційними наративами, пов’язаними з хімічними, біологічними, радіологічними та ядерними (CBRN) загрозами, є вигідною для Кремля, оскільки часто викликає сильні психологічні реакції аудиторії, зокрема страх.
Тому не дивно, що ми й далі спостерігаємо прокремлівську дезінформацію з твердженнями, наприклад, про те, що Сполучені Штати проводять випробування біоагентів на українських військових і цивільних або що російські збройні сили нібито зірвали американські військові біологічні програми в Україні».
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, а також жорстокість, задокументована в Бучі, Гостомелі, Ірпені, Чернігові та Маріуполі, швидко засвідчили те, що дослідження визначає як українофобський і геноцидний характер сучасної Росії. У відповідь Кремль активізував пропаганду та дезінформацію — як для підтримки «спеціальної воєнної операції» за кордоном, так і для зміцнення патріотичних настроїв усередині країни.
Застосовуючи одіозну тактику «дзеркальних звинувачень» — коли жертві приписують злочини, які сам агресор готується вчинити, — Владімір Путін 24 лютого 2022 року заявив, що Україна є «нацистською державою», яка нібито чинить геноцид проти власного населення.
Твердження про те, що Україна є «нелегітимною» або «неспроможною» державою, а також «нацистським» чи «сатаністським» утворенням, яке загрожує Росії, «використовують для того, щоб полегшити сприйняття російським суспільством необхідності агресивної війни, масованих обстрілів цивільних об’єктів і знищення мирних міст, а також щоб допомогти російській армії подолати моральні бар’єри до насильства і вбивства цивільних».
Коли критики звернули увагу на те, що президент України Володимир Зеленський — обраний у 2019 році з 73% голосів — є євреєм, а члени його родини загинули від рук нацистів, Москва у відповідь почала поширювати неправдиві наративи, покликані поставити під сумнів його єврейську ідентичність.
Представники Кремля також відновили безпідставні твердження про те, що «найгіршими нацистами були євреї», применшуючи таким чином роль антисемітизму в нацистській ідеології. Таке викривлення Голокосту, яке просуває російська державна пропаганда, саме по собі є формою антисемітизму.
1 травня 2022 року міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров в ефірі італійської телепрограми Zona Bianca на каналі Rete 4, говорячи про нібито «нацифікацію» України, заявив, що єврейське походження Зеленського не має значення, оскільки «навіть Гітлер мав єврейське коріння; найбільші антисеміти — це самі євреї».
Як пише Джейсон Стенлі у книжці 2018 року «Як працює фашизм: політика “ми” і “вони”»:
«У центрі європейського фашизму — уявлення про євреїв як про джерело морального занепаду. Відповідно до цієї логіки, саме вони нібито підпорядковують країни владі (єврейської) глобальної еліти, використовуючи інструменти ліберальної демократії, секулярного гуманізму, фемінізму та прав ЛГБТ — які подаються як засоби насадження декадансу, слабкості та “нечистоти”.
Владімір Путін, якого вважають лідером російського християнського націоналізму, дедалі більше сприймає себе як глобального лідера цього руху — і так само дедалі частіше його бачать християнські націоналісти у світі, зокрема у США. Частково це стало можливим завдяки глобальному впливу сучасних російських фашистських мислителів, таких як Александр Дугін і Александр Проханов, які заклали його ідеологічні підвалини».
Антисемітизм — ключовий елемент цієї радикальної доктрини — у дослідженні також подається як одна з характерних рис Російської православної церкви під проводом патріарха Кирила, колишнього агента КДБ другого рівня, відомого під прізвищем Михайлов. Він неодноразово називав вторгнення у лютому 2022 року «священною війною» проти нібито занепалого, «сатаністського» та «гомосексуального» Заходу.
Як писав Александр Солдатов у статті для «Новой Газеты» у 2017 році: «З погляду офіційної шовіністичної ідеології, яку в Росії поширюють через телевізійну пропаганду, наша історія — це лише привід для гордості, безперервний ланцюг великих перемог; а якщо в ній і є темні сторінки, то за ними стоять підозрілі іноземці.
Це типова параноїдальна теорія змови. У звірствах революції, на їхню думку, немає провини російського народу — лише зовнішні вороги, “п’ята колона”, створена в Росії за “західні гроші”; і царя вбили не російські революціонери, а злі талмудистські вороги, які принесли його в жертву дияволу».
Кількість неправдивих тверджень, які продукує російська пропагандистська машина, не піддається підрахунку.
Наприкінці 2022 року зростання ворожості до євреїв змусило головного рабина Москви Пінхаса Гольдшмідта, який нині перебуває у вигнанні, закликати російських євреїв виїжджати з країни, поки це ще можливо. Він попереджав, що вони можуть стати «цапами-відбувайлами» за труднощі, спричинені війною проти України.
В інтерв’ю CBC Radio у січні 2023 року він сказав: «За останній місяць я бачу зміну — велику зміну — у тому, куди рухається країна. Вона переходить від авторитаризму до більш тоталітарної моделі. І “залізна завіса”… з кожним днем опускається дедалі нижче. І антисемітизм повернувся».
У жовтні 2023 року з’явилися нові свідчення небезпечного поєднання антисемітизму та українофобії. Російські співаки Віка Циганова та Вадим Циганов в інтерв’ю заявили, що ранні переговори між Росією та Україною зазнали невдачі нібито через етнічне походження учасників. Вони стверджували, що російських євреїв не слід було відправляти на переговори з «єврейським українським режимом», а також просували конспірологічну теорію про те, що євреї нібито організували вторгнення Росії як частину глобального плану.
Французький філософ Бернар-Анрі Леві також часто стає мішенню атак російських державних медіа, які нерідко мають антисемітський підтекст — через його послідовну підтримку України та єврейське походження.
Із 2023 року, зокрема на тлі того, що так звана «спеціальна воєнна операція» не досягла своїх початкових цілей, Москва посилила гібридні кампанії дезінформації, зокрема й антисемітські. Для виправдання війни Кремль активно використовує потік пропаганди, що змальовує Україну як державу, нібито окуповану нацистами і таку, що потребує «денацифікації» — цей наратив супроводжується етнічними образами та дегуманізуючою риторикою, яка має легітимізувати насильство проти українців.
Ці наративи діють у двох напрямах: з одного боку — звинувачення євреїв, з іншого — зображення українців як антисемітів через вигадані випадки антисемітизму в Україні, які прокремлівські медіа поширюють ще з 2014 року.
Ось один із прикладів відвертої дезінформації:
«Близько 30 українських хуліганів опівночі в п’ятницю влаштували погром в Умані, жорстоко побивши євреїв біля храму рабина Нахмана… Чотирьох євреїв госпіталізували… Поліція прибула, але не втрутилася».
Це вигадане повідомлення, опубліковане 12 січня 2020 року в кількох російських і українських медіа, спростувала Національна поліція України, підтвердивши, що такого інциденту не було.
«Українські збройні формування використовували синагогу в Умані як склад зброї та боєприпасів… На фото видно, як українські бойовики завантажують обладнання, замасковане під будівельне сміття, у вантажівки».
Це твердження, оприлюднене 30 березня 2022 року й поширене Міністерством оборони Росії, також виявилося безпідставним. За словами Ірини Рибницької з Фонду рабина Нахмана, на оприлюднених зображеннях чітко видно, що синагога була зачинена, а люди на фото не перебували на її території.
Кількість неправдивих тверджень, які продукує російська пропагандистська машина, не піддається підрахунку. Водночас їхнє безперервне тиражування залишається ефективним інструментом гібридної війни: фактчекінг і експертні спростування рідко зупиняють їхнє поширення, тоді як постійне повторення формує викривлене сприйняття реальності у значної частини суспільства. В основі цієї стратегії — глибоке розуміння психології масової аудиторії, зокрема використання інтересу до теорій змови, недовіри до офіційних джерел і стійких політичних упереджень.
Італійське дослідження про використання антисемітизму в російській пропаганді, представлене Інститутом Джино Джермані, дає міцну доказову основу для розуміння та викриття механізмів російської інформаційної війни. Воно також може допомогти урядам західних країн розробити більш дієві інструменти протидії дезінформаційним кампаніям, спрямованим на підрив соціальної й політичної згуртованості.