Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна відкрита до припинення вогню на Великдень і закликав до енергетичного перемир’я.
Спілкуючись із журналістами, Зеленський зазначив, що надає перевагу довгостроковому припиненню вогню, однак можливі й обмежені «компроміси» на час Великодня — за умови, що вони не підривають «гідність і суверенітет» України.
«Ми готові до припинення вогню на великодні свята. На мій погляд, якщо чесно, нормальні люди, які поважають життя, говорять про припинення вогню і закінчення війни на все життя, а не на кілька днів», — сказав Зеленський, як повідомляє Українська правда.
«Але, безумовно, ми готові до будь-яких компромісів, окрім компромісів з нашою гідністю і суверенітетом».
Заяви Зеленського пролунали на тлі уповільнення мирних переговорів між США та Росією, тоді як Вашингтон дедалі більше зосереджується на війні з Іраном. Нещодавно він відхилив пропозицію США, яка, за його словами, передбачала обмін контролю над східним Донбасом — значну частину якого Росія не змогла повністю захопити за понад десятиліття — на гарантії безпеки з боку США.
Ці твердження заперечив державний секретар США Марко Рубіо, заявивши, що Зеленський неправильно зрозумів пропозицію.
Зеленський зазначив, що остання пропозиція передбачає «повне припинення вогню» в різних сферах і наразі очікує згоди Росії.
«Ми готові говорити про будь-яке припинення вогню… Повне припинення вогню. Енергетичне перемир’я. Перемир’я щодо продовольчої безпеки й енергетики — тобто і на морі, і в повітрі. Повністю — щоб не літали ні ракети, ні дрони. Жодних ударів по інфраструктурі», — сказав Зеленський.
«Ми все це пропонували. І ми відкриті. Якщо “рускіє” будуть готові – будь ласка, ми готові. Нехай запропонують на будь-який час – ми готові вирішити це питання», — додав він.
Київ і Москва раніше відхиляли пропозиції один одного щодо перемир’я, стверджуючи, що це дасть супротивнику можливість перегрупуватися. Водночас Зеленський заявив, що впевнений: «два-три дні» не дадуть Росії жодної суттєвої переваги, відповідаючи на запитання про останню ініціативу.
«За 2-3 дні вони нічого не зможуть зміцнити… Вони ж, ми пам’ятаємо, за три дні що обіцяли і що не змогли зробити», — сказав він, маючи на увазі поширені на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році очікування, що Росія зможе захопити Київ за три дні.
В Україні відзначають як католицький, так і православний Великдень, тоді як у Росії переважає православна традиція. Водночас Зеленський не уточнив, якого саме Великодня стосується його пропозиція.
Безрезультатні спроби перемир’я
За чотири роки інтенсивних бойових дій Київ і Москва неодноразово висували пропозиції щодо припинення вогню, однак жодна з них не призвела до реального перемир’я.
У березні 2022 року сторони провели переговори в Стамбулі на початку повномасштабного вторгнення Росії та обговорювали можливу рамку перемир’я, але процес зірвався після викриття масових убивств у Бучі після відступу російських військ.
Того ж року ООН запропонувала великоднє перемир’я, однак Росія його відхилила.
У січні 2023 року Росія в односторонньому порядку оголосила 36-годинне різдвяне перемир’я за православним календарем, але Київ назвав це «лицемірством», оскільки бойові дії тривали.
Протягом 2024 року з обох сторін з’являлися сигнали про можливе перемир’я, однак це не вилилося в конкретні переговори чи пропозиції, і лише у 2025 році різні сторони знову почали висувати конкретні ініціативи.
У березні 2025 року, невдовзі після переобрання президента США Дональда Трампа, було оголошено 30-денне енергетичне перемир’я, однак воно так і не запрацювало через різні трактування умов і дати його початку Києвом і Москвою.
Сторони того ж року лише частково дотримувалися великоднього перемир’я після того, як Київ погодився на односторонню пропозицію Москви, однак в Україні й далі фіксували повітряні тривоги та окремі бої на фронті, попри ознаки зниження інтенсивності бойових дій.
У травні 2025 року Москва також оголосила одностороннє перемир’я на час святкування Дня перемоги у Другій світовій війні, але, за даними з фронту в Україні, воно не призвело до реального припинення бойових дій.
Пізніше того ж місяця Європа висунула Москві ультиматум щодо перемир’я, на що Росія відповіла пропозицією відновити стамбульський формат переговорів. Це призвело до обмінів полоненими, але не до припинення вогню, як обіцялося, після того як замість російського лідера Владіміра Путіна на переговори відправили історика Мединського.
Протягом 2025 року адміністрація Трампа також кілька разів погрожувала Москві санкціями через відсутність прогресу щодо перемир’я, однак це не дало результату і натомість завершилося особистою зустріччю Трампа з Путіним.
У грудні 2025 року Росія відхилила пропозицію Німеччини щодо різдвяного перемир’я, заявивши, що має намір «досягти своїх цілей» в Україні.