За тиждень із 23 по 29 березня українські дрони п’ять разів атакували ключові балтійські нафтові термінали Росії — Приморськ і Усть-Лугу, завдавши експортерам близько $970 млн збитків, за оцінками Київської школи економіки (KSE), на які посилається FT.
Обидва порти разом забезпечують понад 40% морського експорту російської нафти. Лише в Приморську внаслідок атак було знищено нафти приблизно на $200 млн, повідомив Financial Times західний представник у сфері безпеки.
Втім, ця сума виглядає незначною порівняно зі $160 млрд доходів Росії від нафти у 2025 році, за оцінками KSE.
Повне відновлення потужностей очікується не раніше ніж за кілька тижнів, оскільки згорілі резервуари для зберігання можуть відбудовуватися місяцями, повідомив FT аналітик нафтового ринку компанії Seala AI Владімір Нікітін. За його словами, ремонт технологічних ліній на терміналі «Новатек» в Усть-Лузі може тривати понад місяць. НПЗ «Лукойлу» «Норсі» в Нижньогородській області також зазнав пошкоджень від уламків дронів, пише FT.
Водночас російське медіа The Bell стверджує, що Приморськ «уже за кілька днів після удару» майже повернувся до повної потужності, а Усть-Луга зберегла принаймні часткову можливість експорту. Як зазначає The Bell у недільній розсилці з посиланням на російського енергетичного аналітика Сергія Вакуленка, для повної зупинки роботи балтійських портів Києву довелося б постійно підтримувати інтенсивність атак на рівні березня.
Водночас російська система протидії дронам, яка базується на засобах радіоелектронної боротьби проти БПЛА, що летять на висоті від 35 метрів, значною мірою неефективна проти нових українських моделей. Як пише FT із посиланням на витік звіту української приватної розвідувальної компанії Dallas, ці дрони рухаються за попередньо заданими координатами без використання радіозв’язку.
Через неефективність цих систем бізнес змушений самостійно покривати витрати. Один із російських бізнесменів розповів FT, що витратив щонайменше 1,5 млрд рублів ($19,1 млн) на протидронові вежі та захисні сітки на своїх підприємствах. Станом на весну 2025 року до 80% цивільних підприємств у Росії встановили засоби захисту від дронів, повідомляє газета «Коммерсант».
Державна компанія «Роснефть», найбільший експортер нафти в Росії, використовує власні системи РЕБ, однак вони майже не захищають від новішого покоління дронів. Це викликає невдоволення: бізнес змушений фінансувати захист самостійно, не отримуючи підтримки від держави.
Речник Кремля Дмітрій Пєсков у вівторок визнав, що можливості Росії протидіяти атакам обмежені. Він заявив, що Москва докладає «інтенсивних» зусиль для захисту енергетичної інфраструктури від «таких терористичних атак», але не може гарантувати її «на 100%». Ці слова викликали обурення серед провоєнних Telegram-блогерів.
Водночас українська індустрія далекобійних дронів випереджає російські засоби протидії, попри те, що Москва продовжує завдавати ударів по українських виробниках безпілотників, повідомило FT джерело, близьке до російського Міноборони.