Марія Захарова, офіційна представниця МЗС Росії, у понеділок попередила керівництво сусідніх країн Балтії, що Кремль покладе на них відповідальність і запровадить безпосередні заходи.
Зокрема, можливо, і військові, якщо вони не припинять допомагати Україні підривати російську інфраструктуру з експорту нафти на Балтійському морі.
Менш ніж через дванадцять годин, попри погрозу Захарової, українські дрони, що летіли маршрутом, паралельним повітряному простору Білорусі та країн НАТО, уразили та підпалили найбільший російський нафтовий експортний термінал на Балтійському морі — вп’яте за сім днів.
Росія погрожує країнам Балтії військовими заходами через удари по НПЗ
Виступаючи перед московськими журналістами на брифінгу МЗС у понеділок, Захарова звинуватила Естонію, Латвію та Литву в тому, що вони дозволяють українським ударним дронам входити у свій повітряний простір, аби уможливити атаки київських безпілотників на цілі вздовж російського узбережжя Балтійського моря.
«Цим країнам було надано відповідне попередження. Якщо режими цих країн достатньо мудрі, вони прислухаються. Якщо ні, то їм доведеться мати справу з відповідними заходами», — попередила Захарова. Вона повторила цю погрозу у коментарях журналістам у вівторок.
Дмитро Пєсков, особистий речник президента Росії Володимира Путіна, на брифінгу 31 березня заявив, що Кремль розслідує те, що він назвав доказами причетності країн Балтії до нещодавніх військових ударів України по цілях у Ленінградській області Росії. Він додав: якщо ці країни НАТО дійсно допомагають Україні атакувати Росію, то Москва відповіде дзеркально.
«Звичайно, ми вважаємо, що якщо права на транзит через повітряний простір були надані (балтійською державою Україні) для здійснення ворожої терористичної діяльності проти Російської Федерації, це змусить нас зробити відповідні висновки та вжити необхідних заходів», — сказав Пєсков.
Латвія, Литва та Естонія відкинули звинувачення РФ у пособництві атакам дронів
Усі три країни Балтії відкинули твердження Кремля про те, що вони відкрили свій повітряний простір для українських дронів з метою здійснення раптових атак проти Росії.
Міністерство оборони Латвії у своїй заяві від 31 березня зазначило: «Латвія відкидає як абсолютно безпідставні неправдиві звинувачення, поширені Росією, про те, що Латвія дозволила використовувати свою територію для атак дронів проти Росії, і вимагає негайного спростування цієї відверто неправдивої інформації».
Маршрути українських дронів проходять повз повітряний простір НАТО
Аналіз, проведений виданням Kyiv Post на основі даних із відкритих джерел та мереж спостереження за повітряним рухом в Україні, Білорусі та на північному заході Росії, виявив переконливі докази того, що українські безпілотники пролітають маршрутом приблизно за 20–50 км на схід від Білорусі. Після виходу з території України вони не входять у повітряний простір НАТО і навіть не наближаються до нього впритул.
Останні удари, завдані в ніч із 6 на 7 квітня, за даними цих мереж спостереження, були здійснені близько опівночі за московським часом. Найімовірніше, дрони вилетіли з об’єктів у північних областях України — Чернігівської або Сумської, пролетіли над російськими Брянською, Смоленською та Новгородською областями, і о 4–5 ранку у вівторок атакували російський нафтоналивний термінал в Усть-Лузі. Це з’ясувало видання Kyiv Post після аналізу регіональних звітів про повітряні атаки.
Захарова озвучила свої коментарі у відповідь на запитання журналіста пізно в понеділок, а її заява вперше була оприлюднена підконтрольними Кремлю ЗМІ, такими як ТАСС та «РИА Новости», близько 19:00 за московським часом. За підрахунками дослідників Kyiv Post, українські безпілотники здійснили атаки на нафтоналивний термінал «Усть-Луга» приблизно через десять годин після попередження Захарової.
Російські державні ЗМІ уникають оприлюднення фактів про українські удари по енергетичній інфраструктурі, віддаючи перевагу наративу про «переважну військову міць Росії», яка нібито незабаром розтрощить український опір. Проте Кремлю важко повністю приховати атаки на термінали в Балтійському морі. Пожежі та руйнування в Ленінградській області — другому за багатством регіоні Росії — спостерігали десятки тисяч громадян, які мають доступ до інтернету.
На думку критиків Кремля, мета нових заяв Москви про «причетність НАТО» полягає в тому, щоб не дати росіянам сприймати Україну як серйозного військового супротивника або критикувати владу за нездатність захистити власний повітряний простір.
Полковник Антс Ківісельг, командувач розвідувального центру Збройних сил Естонії, в інтерв’ю естонській державній телерадіокомпанії ERR 6 квітня категорично заперечив, що його країна допомагає Україні. Він повідомив, що Таллінн співпрацює з Києвом, аби забезпечити, щоб українські дрони не потрапляли в повітряний простір НАТО.
«Ми рекомендували обирати коридори для атак так, щоб вони не потрапляли в повітряний простір Естонії, хоча повністю виключити це неможливо. Діяльність російської протиповітряної оборони, безумовно, також є фактором, через який дрони можуть опинитися тут», — сказав Ківісельг.
Пожежі в Усть-Лузі та Приморську: серія успішних ударів по нафтовій базі РФ
Останній удар України по Усть-Лузі у вівторок спричинив пожежі, видимі з космосу, та відновив займання, яке російські рятувальники гасили протягом п’яти днів.
У межах однієї з найінтенсивніших серій ударів безпілотники атакували об’єкт 22, 25, 27, 29 та 31 березня.
Також українські дрони атакували нафтоналивний термінал «Приморськ» 22–23, 25–27, 29 березня та в ніч із 4 на 5 квітня. За повідомленнями російських ЗМІ, пожежі там вдалося ліквідувати до 6 квітня.