Шістнадцять загиблих камерунців, про яких Україна повідомила цього тижня, можуть бути лише частиною справжніх втрат.
Уряд Камеруну заявляє, що Росія підтвердила загибель 16 його громадян під час бойових дій в Україні, хоча незалежні спостерігачі припускають, що реальна цифра може бути набагато вищою.
У звіті за лютий 2026 року, опублікованому женевським проєктом «All Eyes on Wagner», задокументовано загибель щонайменше 94 камерунців, які воювали на боці Росії. За оцінками групи, загинули понад 300 з 1 400 африканців, у тому числі 335 камерунців, яких Москва завербувала на війну в Україні з січня 2023 року по вересень 2025 року.
У лютому міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відзначив загальну тенденцію: «Ми чітко бачимо, що Росія намагається затягувати у війну, на смерть, громадян країн Африки. За нашими даними, на сьогодні в російській армії воює понад 1780 громадян з африканського континенту. Тобто йдеться про найманців», — сказав він. За його словами, новобранців заманюють обіцянками освіти, працевлаштування та високої зарплатні, а потім направляють до бойових підрозділів.
Сибіга заявив, що ці бійці є громадянами 36 африканських країн, і підкреслив, що вербування безпосередньо пов’язане з нагальною потребою Росії у живій силі на передовій.
Тіньова мобілізація
Різке збільшення кількості найманців відбувається на тлі того, що Росія втрачає війська швидше, ніж може їх замінити, і намагається поповнити втрати на полі бою.
Станом на початок квітня 2026 року, кілька західних розвідувальних агентств та Інститут вивчення війни заявили, що рівень втрат Росії перевищив її здатність заміщати їх. Протягом більшої частини 2024 та 2025 років Росія підтримувала відносно стабільний рівень заміщення, але з січня 2026 року баланс змістився у бік дефіциту.
Очевидно, що Кремль намагається поповнити особовий склад, не вдаючись до чергового масового призову, оскільки він усвідомлює, що такий крок буде вкрай непопулярним серед російського населення.
Від «самі впораємося» до іноземних бойовиків
На початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року президент Росії Владімір Путін представляв російські збройні сили як професійні та самодостатні, які не потребують сторонніх чи нерегулярних формувань.
Його риторика швидко змінилася.
8 березня 2022 року в телевізійному зверненні з нагоди Міжнародного жіночого дня Путін заявив: «Підкреслюю: солдати-призовники не беруть і не братимуть участі в бойових діях. І додаткового призову резервістів не буде».
На той час Кремль хотів представити вторгнення як контрольовану операцію, яку можна провести лише силами професіоналів.
Добровольці таки потрібні
Минуло лише три дні, і Путін публічно підтримав ідею залучення іноземних добровольців. На засіданні Ради безпеки Росії 11 березня 2022 року він підтримав вербування бійців із Близького Сходу, особливо з Сирії, для участі у війні:
«Якщо ви бачите, що є люди, які хочуть на добровільних засадах... допомогти людям, що живуть на Донбасі, вам потрібно піти їм назустріч і допомогти їм дістатися зони бойових дій».
Це ознаменувало першу значну зміну риторики: від наполягання на тому, що Росії не потрібні додаткові людські ресурси, до відкритого запрошення сторонніх осіб до війни.
Згідно з російським законодавством, діяльність найманців формально є незаконною, тож Москва уникає терміну «найманець» і використовує натомість м’якші, політично зручніші назви, такі як «добровольці».
Іронія сьогодення
До 2026 року військові зусилля Росії, стали дедалі більше залежати саме від тих сил, які Путін спочатку вважав непотрібними. Колись Москва вважала, що її професійна армія зможе перемогти за лічені дні. Тепер вона виглядає набагато більш залежною від тіньового набору, іноземних найманців, напівприватних формувань, бійців із в’язниць та імпровізованих джерел людських ресурсів, що простягаються аж до Непалу та Камеруну.