Цього року Україна святкує Великдень на тиждень пізніше, ніж католицькі країни. Поки Ісус уже воскрес у Польщі, українські віряни старанно миють вікна, щоб впустити до своїх осель якомога більше світла напередодні Великодня. Ця традиція миття вікон перед Страсною п’ятницею також символізує очищення від гріхів і негативних впливів минулого, які обтяжують розум і душу.
У цей час, сповнений символізму, президент Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до Сирії — однієї з біблійних земель, де українська делегація домовилася про відновлення роботи сирійського посольства в Києві та відкриття українського посольства в Дамаску.
У нинішній ситуації, коли президент США загруз у протистоянні з Іраном, Україна гостро потребує нових партнерів і союзників. Водночас війна з Іраном привернула увагу до українських технологій протидії дронам на Близькому Сході.
Розширення співпраці України з країнами регіону — зокрема відправка фахівців із безпілотників і розгортання дронів-перехоплювачів у Перській затоці — викликало неоднозначну реакцію всередині країни. Дехто вважає, що техніку й спеціалістів слід залишати для власних потреб, адже передача іншим державам наших найефективніших засобів протидії дронам може послабити захист українських міст і прифронтових територій.
Як і в попередні роки, прихід весни знову підживлює очікування нового російського наступу. Щойно минають весняні дощі й підсихає ґрунт, Росія зазвичай активізує військові маневри.
Втім, за даними української розвідки, немає ознак перекидання додаткових російських підрозділів у визначені ділянки фронту, що зазвичай передує наступу. Водночас спроби посилити атаки на українські позиції не дали результату, і, схоже, російська армія не встигає поповнювати втрати новими контрактниками.
Усі ці ознаки вказують на те, що окопна та дронова війна триватиме й улітку — без суттєвих змін. Територію, яку раніше називали лінією фронту, тепер дедалі частіше описують як «зону ураження», адже ця територія повністю прострілюється і контролюється дронами на глибину 15–20 кілометрів.
Дрони залишаються для України ключовим інструментом і одним із найважливіших напрямів для подальшого розвитку. Хоча про українську експертизу в цій сфері багато говорять, наші ковалі здобули визнання і в менш помітній галузі — виготовленні мечів, рапір і шабель для фехтування та історичних реконструкцій.
Нещодавно донька відомого британського письменника Ніка Гаркавея (сина Джона ле Карре), ще підліток, вирішила зайнятися фехтуванням. Коли Нік запитав у тренера доньки, де краще придбати рапіру, той без жодних вагань відповів, що найкращі рапіри виготовляє українська компанія HF Armory.
Нік вирішив перевірити цю рекомендацію і зрештою замовив не одну, а дві рапіри — для доньки і для себе. Замовлення до Великої Британії доставили досить швидко.
Компанія HF Armory працює в Києві вже понад 25 років і призупиняла діяльність лише на п’ять-шість тижнів на самому початку повномасштабної російської агресії. Уже 2 квітня 2022 року вони вже знову відправляли замовлення. Минулого року компанії також вдалося відкрити склад готової продукції в Європейському Союзі.
На місці Зеленського, я взяв би в подарунок президенту Сирії Ахмеду аль-Шараа меч або шаблю від HF Armory — як знак вдячності за українські прапори, розвішані по всій столиці під час його візиту, і за те, що українського президента в Дамаску зустрічав військовий оркестр.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, без сумніву, також заслуговує на такий подарунок: без нього візит Зеленського до Сирії навряд чи був би настільки успішним. Зеленський прилетів до Дамаска урядовим літаком Туреччини, а міністр закордонних справ Хакан Фідан брав участь у переговорах із сирійським президентом. Ба більше, напередодні поїздки до Сирії президент Зеленський провів тривалу зустріч з Ердоганом.
Схоже, вже немає сумнівів, що президент Туреччини активно повертається в контекст російсько-української війни — але тепер не як посередник чи переговорник, а як геополітичний партнер України на Близькому Сході та в Перській затоці. Президент Трамп, зосереджений на пошуку виходу з війни з Іраном, фактично замовк щодо України, і це дало Ердогану можливість знову посилити свій вплив у регіоні.
Війна з Іраном, без сумніву, триватиме, і президент Трамп рано чи пізно може бути змушений шукати посередництва не лише у керівництва Пакистану, а й у Туреччини. Ердоган зберігає репутацію політика з антиізраїльською риторикою, що робить його прийнятним посередником для переговорів з іранської точки зору.
Варто визнати, що українці дещо втратили інтерес до війни між США, Ізраїлем та Іраном. Наразі їхню увагу прикуто щонайменше до двох речей — нового загострення дронової війни з Росією та великодніх приготувань, зокрема миття вікон.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.