Багато відомих аналітиків, наприклад Мартін Вольф і Тімоті Еш, стверджували, що двома найважливішими виборами цього року будуть парламентські вибори в Угорщині 12 квітня і проміжні вибори до Конгресу США 3 листопада.
На щастя, Петер Мадяр і його партія «Тиса» здобули переконливу перемогу, набравши 54% голосів. Партія Віктора Орбана «Фідес» набрала 38%. На щастя, результат виборів був настільки очевидним, що Орбан ще до оголошення остаточних результатів зателефонував Мадяру і визнав свою поразку. «Тиса» отримає конституційну більшість в угорському парламенті – 138 місць із 199.
Цей результат виборів дає багато надихаючих уроків. Він показує, що навіть клептократа, який перебуває при владі 16 років і контролює майже всі ЗМІ та державні інституції, можна перемогти. Угорський приклад свідчить, що вимог для демократичної перемоги може бути менше, ніж зазвичай вважається.
По-перше, потрібна достатня свобода для проведення відносно вільних виборів і свобода слова. По-друге, потрібен сильний політичний лідер, який переконливо відстоює демократію. По-третє, опозиція має бути об’єднаною. Раніше в Угорщині цього не було. Нарешті, контрольовані державою ЗМІ можна подолати за допомогою вільного інтернету, навіть якщо він забруднений російською дезінформацією та дезінформацією від Маска, як це було в Угорщині. Схоже, що майже повна монополія Орбана на ЗМІ виявилася менш ефективною, ніж побоювалися.
Звісно, відкриті кордони та присутність ЄС мають великий вплив, і угорці могли бачити на власні очі, що було не так у їхній країні. Успіх Мадяра є добрим знаком для інших неліберальних країн, таких як Словаччина та Сербія, тоді як Білорусь і Росія є надто репресивними.
На цьому ранньому етапі найбільш очевидними видаються міжнародні наслідки. Показово, що на передвиборчих плакатах Орбана була зневага до трьох осіб: Мадяра, президента України Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Логічно, що двома найбільшими переможцями поза межами Угорщини видаються Україна та Європейський Союз. Обом потрібно діяти швидко і скористатися цим моментом, бо ми не знаємо, як довго він триватиме.
Після перемоги Маяра фон дер Ляєн зробила таку заяву: «Угорщина обрала Європу. Європа завжди обирала Угорщину. Країна повертається на європейський шлях. Союз стає сильнішим». ЄС має вжити трьох негайних заходів. ЄС має якнайшвидше ухвалити рішення щодо преференційного кредиту в розмірі 90 млрд євро для України, вже схваленого в грудні минулого року, але заблокованого Орбаном. Цей кредит має бути виплачений протягом двох років, але Україна потребує фінансування вже в цьому кварталі. По-друге, ЄС має ухвалити рішення про початок переговорів щодо вступу з Україною та Молдовою. Водночас ЄС має запровадити жорсткіші санкції проти Росії, які так довго блокував Орбан. Він також повинен посилити контроль за дотриманням своїх санкцій, зокрема щодо російського тіньового флоту, як це почали робити Швеція, Франція та Велика Британія.
ЄС повинен діяти швидко, оскільки можуть виникнути нові проблеми. Зрештою, як прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, так і прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш агітували за Орбана. Спочатку вони, ймовірно, зважать на результати виборів і стануть більш прихильними до ЄС, але це може бути лише тимчасовим. ЄС може і повинен розширити коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю. Європейський договір дійсно дозволяє приймати набагато більше рішень більшістю голосів, але лише якщо можливість для такого прийняття рішень відкриє Європейська Рада.
Головним переможцем є Україна, проти якої виступали і Орбан, і Трамп. Тепер Україна може з радістю ігнорувати заклики Трампа віддати Росії частину своєї території. Після того, як Трамп, Венс, Віткофф і Кушнер виставили себе на посміховисько у безглуздій війні Трампа проти Ірану, ці проросійські фігури навряд чи зможуть створити Україні значні проблеми в майбутньому, тоді як Європа, включно з Великою Британією та Норвегією, ймовірно, надасть Україні ще більшу підтримку в усіх сферах.
Проте ЄС, як і Міжнародний валютний фонд, висуває Україні жорсткі умови. Ці умови загалом вигідні для України, але надзвичайно важливо, щоб Верховна Рада якнайшвидше ухвалила всі необхідні закони, щоб Україна могла отримати конче потрібне їй європейське фінансування та якомога швидше розпочати реальні переговори про вступ до ЄС.
Найбільшим невдахою є Путін. Російське втручання та дезінформація не допомогли. Орбан був найближчим союзником Путіна в Європі, який із задоволенням саботував усі рішення ЄС і передавав Путіну секретну інформацію. Угорщина є європейським форпостом ГРУ. Путін, ймовірно, стикнеться з набагато більш згуртованим ЄС, що підтримує Україну, та з більш ефективними санкціями проти Росії. Друг Путіна Трамп зараз настільки ослаблений після своєї поразки в Ірані та своєї запеклої ворожості до Європи та НАТО, що він більше не може бути такою великою допомогою для Путіна.
Усі антидемократичні та клептократичні праві екстремісти в Європі та США агітували за Орбана: Трамп, Джей Ді Венс, Марко Рубіо, Стівен Беннон, Аліса Вайдель, Марін Ле Пен, Маттео Сальвіні, Герт Вілдерс, Герберт Кікл, Роберт Фіцо, Андрей Бабіш тощо. Їхнє втручання та підтримка не допомогли. Орбан був їхньою великою зіркою, тож його поразка, ймовірно, зашкодить їм усім.
Це може певною мірою сприяти очікуваній великій поразці Республіканської партії на проміжних виборах через дисфункцію внутрішньої політики Трампа.
Погляди автора статті не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.