Українські ветерани подолали 42 км на марафоні у Парижі

Українські ветерани взяли участь у одному з найпрестижніших забігів світу в Парижі та подолали марафонську дистанцію.

12 квітня у Парижі відбувся один із найпрестижніших забігів світу – Schneider Electric Marathon de Paris. Україну на ньому представили ветерани, які успішно подолали марафонську дистанцію.

Про це повідомила прессекретарка UNBROKEN Ukraine Одарка Жарук, пише Українська Служба Інформації.

Українські ветерани на марафоні в Парижі у 2026 році

До складу української команди увійшли Олесь Проців, Володимир Савєльєв, ментор Центру UNBROKEN Павло Козак та Іван Батрак. Також участь у забігу взяли Богдан Кошулаб, Михайло Варвич та Андрій Тарасюк.

Усі учасники є гравцями спортивного клубу «Титани-Львів», який розвиває адаптивні види спорту для ветеранів.

Українці подолали дистанцію марафону та представили країну на міжнародній спортивній події. Проєкт реалізували за підтримки французького інженера Поля де Ліврона та американської благодійної організації United Help Ukraine.

“Коли ми побачили, скільки українців прийшло нас підтримати – був вражений. Я заряджався тою енергією. Тоді мені захотілось ще більше рухатись вперед”, – поділився враженнями учасник марафону та пацієнт Центру UNBROKEN Володимир Савельєв.

Участь команди у марафоні стала частиною ініціативи Wounded Warrior, спрямованої на підтримку та реабілітацію українських захисників через спорт.

Марафон в Парижі: що відомо про участь України

Раніше ми писали, що команда з 10 учасників з України мала брати участь у марафоні Schneider Electric Marathon de Paris, який відбудеться 12 квітня 2026 року.

До складу увійшли 7 поранених учасників (4 захисники та 3 цивільні) та 3 члени команди підтримки.

Учасники долатимуть дистанцію на спеціальних дерев’яних кріслах колісних, які вони самостійно виготовили під час майстер-класів у Львові.

Майсер-класи провів французький дизайнер та інноватор Поль де Ліврон — засновник проєкту Apollo Wooden Wheelchairs.

Ці реабілітаційні воркшопи спрямовані не лише на створення засобів пересування, а й на психологічне відновлення та соціальну адаптацію поранених.