Війна та зміни у способах перевезення вантажів пішли на користь бізнесу автомобільних перевезень, зокрема компанії Scania Україна, але й спричинили кадрові проблеми, що призвело до таких ініціатив, як проєкт перепідготовки жінок на водіїв вантажівок.
Шведський виробник вантажівок Scania є одним із спонсорів цього проєкту, і Kyiv Post поспілкувався з його генеральним директором Хоканом Юйде про роль “Scania Україна” в цьому проекті.
Цілі цього проєкту полягають у вирішенні гострої нестачі професійних водіїв через війну, зміцненні економіки та відбудові України, а також у сприянні інклюзивності та участі жінок на ринку праці, зокрема у галузі, де переважають чоловіки.
Проект Reskilling Ukraine фінансує шведська некомерційна організація «Beredskapslyftet» (Ініціатива «Зміна навичок»). Однак рушійною силою проєкту є співпраця з компаніями-партнерами Reskilling Ukraine — компаніями, які роблять свій внесок у проєкт своїми знаннями, навичками, обладнанням та іншими ресурсами. Одна з таких компаній – виробник вантажівок Scania.
Для “Scania Україна” все почалося у 2023 році, коли співзасновник Beredskapslyftet Фредрік Хіллельсон запитав Юде, чи хоче Scania взяти участь у пілотному проєкті з навчання 24 українок професії водія вантажівки. Той доразу погодився, і Scania підтримує цей проєкт вже три роки. Нещодавно на головній станції техобслуговування Scania в Бучанському районі поблизу Києва відбувся випуск 1 000 водійок.
За даними Beredskapslyftet, перепідготовку проходять жінки, які вже мають водійські права категорії B. Вони отримують водійські права категорії C або CE у звичайній автошколі, а витрати покриває Beredskapslyftet.
У цьому інтерв’ю Юйде розповідає, як “Scania Україна” підтримує проєкт.
Kyiv Post: Як “Scania Україна” сприяє проєкту підготовки жінок-водіїв вантажівок?
Хокан Юйде: “Scania Україна” бере участь у додаткових практичних частинах навчання, таких як керування сучасною вантажівкою, кріплення вантажу, безпечне, економічне та екологічне водіння. Ці навчальні курси також включають елементи першої допомоги. Ми надаємо вантажівки та персонал для їхнього навчання, а також покриваємо витрати, безпосередньо пов’язані з навчанням, яке ми проводимо.
Багато жінок, які пройшли навчання, є внутрішньо переміщеними особами, які переїхали, можливо, зі сходу чи півдня України, але вирішили залишитися в ній. Це частина проєкту, спрямованого на розширення можливостей цих жінок.
КР: Чому ви це робите?
ХЮ: Ми робимо це, бо хочемо допомогти надати жінкам можливість опанувати професію та залучити більше жінок на ринок праці. Крім того, у “Scania Україна” є клієнти, для яких найбільшою проблемою є пошук водіїв. Саме ці клієнти купують наші вантажівки та обслуговують їх у нас, тому очевидно, що в інтересах Scania — щоб у наших клієнтів були водії.
Наші клієнти стикаються з величезними труднощами у пошуку водіїв у країні, яка перебуває у стані війни, де багато хто потрібен у війську — не обов’язково на самому фронті, а для доставки боєприпасів та інших матеріалів до військових частин. Дехто виїхав з країни.
Крім того, багато водіїв вантажівок бояться тут їздити, побоюючись мобілізації. Скрізь стоять блокпости, і тебе зупиняють і перевіряють. Усі транспортні компанії мають таку проблему.
КР: Тоді варто наймати жінок…
ХЮ: Безумовно! Традиційно в Україні жінки не могли керувати важкими вантажівками. До 2017 року це було заборонено Законом про працю, але тепер це їм можна. Жінкам все ще досить незвично керувати важкими вантажівками, але вантажівки загалом стають дедалі поширенішими.
КР: Які шанси у жінок знайти роботу після навчання — чи існують упередження, що ускладнюють працевлаштування?
ХЮ: Звісно, можуть бути ті, хто скептично ставиться до жінок-водіїв, і саме з цим стикаються жінки. Але існує так багато різних видів транспорту. Керування вантажівкою — це не лише тижневі поїздки дорогами Європи. Ця професія має багато різних аспектів – наприклад, доставка продуктів харчування або пального протягом дня в містах і передмістях. Деякі водять машини швидкої допомоги, інші – автобуси. Для тих, що пройшли навчання, є багато різних варіантів. І є хороші приклади того, як жінки-водії вантажівок проводять у дорозі тижні — так само, як і чоловіки. Все залежить від особистої ситуації.
КР: Як війна вплинула на діяльність Scania в Україні?
ХЮ: Можна сказати, що логістика — це життєва артерія кожного суспільства, особливо під час війни.
Під час війни ситуація кардинально змінилася. Спочатку зникло авіасполучення, а потім Чорне море було практично закрите. Транспортування основних експортних товарів України, таких як сільськогосподарська продукція та зерно, які переважно перевозилися морським транспортом через Чорне море, довелося перенаправити. Будівництво залізниці займає багато часу. Тому автотранспорт став дуже важливим. Це просто найгнучкіший спосіб перенаправити логістику. З цієї причини з комерційної точки зору під час війни це були одні з найкращих для нас років. Попит на нашу продукцію зріс.
Наше завдання — підтримувати клієнтів вантажівками та забезпечувати, щоб вони залишалися на дорогах, щоб їх можна було обслуговувати та ремонтувати. Життя має продовжуватися з певною нормальністю, і ми намагаємося сприяти підтримці цієї нормальності. Продукти харчування потрапляють до магазинів, бензин — на заправки, ліки — до аптек, а боєприпаси — на фронт. Ми відчуваємо, що відіграємо важливу роль у підтримці функціонування суспільства. І якщо ми зможемо сприяти підготовці жінок-водіїв вантажівок, це допоможе не лише Scania, а й усьому суспільству. Сильнішій Україні.
КР: Ваші клієнти залежать від водіїв, але “Scania Україна” також залежить від механіків для ваших станцій техобслуговування — чи втратили ви цю робочу силу під час війни?
ХЮ: У нас є одинадцять сервісних станцій по всій Україні, багато механіків були мобілізовані, і це дуже ускладнює ведення бізнесу, оскільки потреба в обслуговуванні вантажівок зросла, а у нас стало менше людей. Ті, хто працював з нами і хто працює з нами зараз, звикли обслуговувати важкі транспортні засоби, і вони також можуть виконувати дуже важливу функцію в армії. Зрозуміло, що попит на них великий.
КР: Тоді чи розглядали ви можливість підготовки жінок-механіків?
ХЮ: Так! У нас також є такий проєкт у співпраці з Beredskapslyftet, з іншими сервісними станціями тут, у Києві, та з Національним університетом транспорту в Києві, який відповідає за теоретичну частину навчання. Потім жінки-механіки проходять стажування на наших станціях технічного обслуговування. Ми найняли нашу першу жінку-механіка на станцію технічного обслуговування тут, у Києві. Такого теж раніше не було. Це було для нас новим. У нас були лише чоловічі роздягальні. Тому перше, що я вирішив, — це побудувати нову роздягальню для нашої першої жінки. Звичайно, ми розраховуємо, що жінок буде більше.
КР: Чи допомогли ці проєкти “Scania Україна” вирішити проблему нестачі персоналу? Хоча зараз вам бракує не водіїв, а механіків…
Проєкт з підготовки механіків, який ми реалізуємо паралельно, має прямий вплив на наш бізнес. Йдеться про те, щоб ми могли керувати нашими сервісними станціями, обслуговувати наших клієнтів, тому ми безпосередньо зацікавлені в цьому.
Що стосується водіїв, то тут йдеться про допомогу нашим клієнтам, і для нас важливо, щоб у них усе було добре. Якщо ми зможемо сприяти підготовці жінок-водіїв вантажівок, це допоможе не тільки компанії “Scania Україна”, а й Україні.