У вівторок ударна авіація уразила російську базу безпілотників, застосувавши високоточні бомби й ракети стандартів НАТО — уперше Повітряні сили України використали ці керовані боєприпаси в межах однієї комбінованої атаки.
Українська авіація застосувала крилаті ракети SCALP французького виробництва та скинула авіабомби GBU-39 американського виробництва, завдавши ударів по будівлях на тимчасово окупованій території на сході України поблизу Донецького аеропорту. За повідомленнями, пошкоджено стратегічний склад безпілотників, повідомляється про втрати.
На відео, оприлюдненому Генеральним штабом ЗСУ, видно три або чотири вибухи, що вразили вже пошкоджені будівлі, геолоковані в районі аеропорту. Один із вибухів мав ознаки внутрішньої детонації, характерної для бойової частини ракети SCALP. Інший за візуальними ознаками нагадував вторинні вибухи, типові для детонації складованих боєприпасів.
За даними Генерального штабу, удар було завдано по російському підрозділу безпілотників і об’єктах, з яких раніше здійснювалися запуски дронів Shahed по цивільних цілях в Україні.
Прямих підтверджень цієї інформації немає, однак провідні українські медіа та деякі російські військові блогери повідомили, що комбінована атака із застосуванням бомб і ракет справді відбулася і що було уражено базу «шахедів».
Франція оголосила про передачу Україні крилатих ракет SCALP-EG (Système de Croisière Autonome à Longue Portée – Emploi Général) у травні 2023 року. Перше бойове застосування цієї зброї, призначеної для глибокого ураження цілі перед вибухом, відбулося в серпні 2023 року — тоді удар завдав бомбардувальник Су-24.
SCALP — високоточна ракета з можливістю огинання рельєфу та стійкістю до засобів радіоелектронної боротьби. Разом із британським аналогом Storm Shadow вона вважається однією з найточніших керованих ракет на озброєнні Повітряних сил України.
За оцінками, Україна отримала загалом від 50 до 100 таких ракет і застосовувала їх лише для ударів по цілях найвищого пріоритету. Заявлена дальність SCALP/Storm Shadow перевищує 250 км.
Під час атаки у вівторок по Донецькому аеропорту французькі крилаті ракети, за даними Генштабу, застосовували разом із авіабомбами GBU-39 виробництва Boeing. Це керовані плануючі бомби, розроблені для армії США, які активно використовувалися в Іраку, Афганістані та нещодавно в Ірані. При скиданні з великої висоти вони можуть планувати на відстань понад 110 км і завдяки інерційній системі наведення вражати цілі розміром 5–8 метрів.
Відео Генштабу не дає змоги визначити, яка саме зброя вразила ті чи інші цілі. Водночас усі удари припали точно в центр будівель — у дахи.
Перед атакою на Донецький аеропорт, під час неї і після неї спостерігалася інтенсивна активність української авіації; ймовірно, була задіяна й авіація НАТО.
Перед цим українські сили неодноразово завдавали ударів по засобах протиповітряної оборони в районі — це типовий етап підготовки до ударів по цілях високої важливості.
9 квітня 1-й окремий центр Сил безпілотних систем ЗСУ повідомив, що його підрозділи з 1 по 9 квітня знищили дев’ять російських зенітних ракетних комплексів середньої дальності Тор-М1, зокрема в окупованій частині Донецької області, а також кілька систем ППО малої дальності «Панцир».
10 квітня, за повідомленням 9-го батальйону «Кайрос» цього підрозділу, було знищено ще один комплекс Тор-М1 у Маріуполі — приблизно за 50 км на південь від Донецька — а також ще один «Панцир» у неназваному районі Донецької області.
Ймовірні розвідувальні дії або удари по російських засобах ППО фіксувалися майже щодня протягом тижня перед атакою на Донецький аеропорт — про це свідчать дані Kyiv Post щодо підтвердженої активності українських далекобійних дронів. Найінтенсивнішою вона була над Кримом.
Зокрема, за цей період російські сили ППО відбивали атаки українських дронів у районі аеродрому «Гвардійське» в Криму (13 квітня), російської військової бази поблизу села Рибинське на південь від Донецька (14 квітня), а також у містах Армянськ, Джанкой, Феодосія та Сімферополь, де дрони вражали наземні цілі.
Пізніше того ж дня Генеральний штаб оприлюднив відео, на якому дрон влучає у високопріоритетну російську радіолокаційну станцію дальнього виявлення «Небо-У», геолоковану в портовому місті Феодосія. Знищення таких радарів перед ударами із застосуванням рідкісних озброєнь виробництва країн НАТО є типовою тактикою Повітряних сил України. Водночас Kyiv Post не змогло незалежно підтвердити, що удар по Феодосії був підготовчим етапом атаки на Донецький аеропорт.
Активність повітряної розвідки НАТО над Чорним морем і східною Польщею також зросла в дні перед ударом. Кремль звинувачує НАТО у використанні розвідувальних польотів для допомоги Україні у виявленні російських цілей — твердження, яке широко поділяють українські військові аналітики, але яке НАТО офіційно не підтверджувало.
Найпоширеніша повітряна платформа НАТО для збору електронної розвідки — чотиридвигунний літак RC-135 Rivet Joint, створений на базі Boeing 707, — після більш ніж тижневої перерви здійснив патрульні польоти над акваторією Чорного моря 10 і 13 квітня, за день до удару. Як і під час попередніх місій, літаки Королівських ВПС вилітали з Великої Британії і поверталися на свої бази.
Основними цілями для Rivet Joint є джерела електронного випромінювання — зокрема радари ППО та військові системи зв’язку. Його можливості збору даних засекречені, однак російські військові блогери припускають, що політ такого літака над центральною частиною Чорного моря може дозволяти визначати цілі глибоко на території України та півдня Росії.
Окрім щоденних морських патрулів ВПС Туреччини над південною частиною Чорного моря, «цивільний» розвідувальний літак США, що базується в Румунії та зареєстрований у Манассасі (штат Вірджинія) під бортовим номером N159L, 10 квітня здійснив паралельний політ разом із Rivet Joint, а 11 і 13 квітня виконував власні патрулі над Чорним морем.
N159L — це літак Bombardier Challenger 650 2020 року випуску, переобладнаний у спеціалізовану платформу розвідки, спостереження та збору інформації (ISR), що належить американській приватній компанії Lasai Aviation LLC. Його експлуатує підрядник армії США — компанія Leidos.
За даними відкритих джерел, літак, який зовні нагадує стандартний бізнес-джет, оснащений численними антенами, сенсорами, серверами та комп’ютерними системами, що дозволяють перехоплювати й обробляти електронні сигнали та передавати дані й розвідувальну інформацію в реальному часі урядовим структурам США.
За даними відкритих платформ відстеження польотів, літак E-3A Sentry AWACS під прапором НАТО у вівторок — у день удару по Донецькому аеропорту — прибув до східної Румунії та тривалий час перебував у її повітряному просторі. Наступного дня він також працював у цьому районі.
Такі польоти під час російсько-української війни трапляються рідко. За даними Kyiv Post, два польоти E-3A Sentry над східною Румунією протягом двох днів — подія, що відбувається приблизно раз на рік.
Без прямих підтверджень можна припустити, що участь НАТО могла полягати у виявленні російських систем ППО для подальших ударів українських сил або допомозі з прокладанням маршрутів в обхід цих систем. Також не виключено, що здійснювався повітряний контроль для виявлення російських винищувачів і ракет, які могли загрожувати українській авіації.
У понеділок один із російських військових блогерів заявив, що французький розвідувальний літак у супроводі чотирьох винищувачів Rafale перелетів із Середземного моря до Чорного моря та виконував розвідувальні завдання, однак без доказів. Інші джерела цю інформацію не підтвердили.