Економіка Росії слабша, ніж здається, і може рухатися до «довгострокового спаду або різкого падіння», заявив очільник військової розвідки Швеції.
В інтерв’ю The Financial Times керівник Служби військової розвідки та безпеки Швеції Томас Нільссон зазначив, що Москва має труднощі з підтриманням воєнної економіки, попри тимчасове поліпшення через зростання цін на нафту на тлі конфлікту на Близькому Сході.
Російська економіка може розвиватися лише за одним із двох сценаріїв: довгостроковий спад або різке падіння, сказав Нільссон.
За його словами, щоб закрити бюджетний дефіцит, Росії потрібно, аби ціна на ключову нафту марки Urals залишалася вище $100 за барель щонайменше рік, а для розв’язання ширших економічних проблем — значно довше.
Це не є стійкою моделлю зростання — виробляти ресурси для війни, які потім знищуються на полі бою, додав Нільссон.
Напруження у воєнній економіці
Оборонний сектор Росії, який був одним із ключових рушіїв нещодавнього зростання, уже демонструє ознаки напруження, свідчать оцінки шведської розвідки. У міру розвитку війни фінансування дедалі більше переорієнтовують на безпілотні системи та далекобійне озброєння.
Водночас поза сектором безпілотників значна частина російського військово-промислового комплексу лишається збитковою, потерпає від корупції та розкрадань і залежить від кредитів державних банків, зазначив Нільссон.
Він також застеріг, що реальний стан економіки, ймовірно, гірший за офіційні показники.
Якщо створити таку систему, як це зробив Путін, він може не знати, наскільки складною є реальна економічна ситуація. Але навіть попри викривлену інформацію, яку він отримує, зрештою від цього не втекти, сказав Нільссон.
Оцінка шведської розвідки свідчить, що Росія маніпулює економічними даними, щоб створити більш позитивне враження для західних союзників України. За словами Нільссона, реальна інфляція, ймовірно, ближча до ключової ставки центробанку на рівні 15%, ніж до офіційних 5,86%.
Стокгольм також поділяє оцінку німецької розвідки BND про те, що Росія занижує бюджетний дефіцит на $30 млрд, і фіксує фінансові індикатори, які можуть свідчити про ризик майбутньої банківської кризи, додав він.
Офіційні дані вже свідчать про проблеми
Навіть офіційна російська статистика вказує на зростання тиску на економіку.
Президент Владімір Путін минулого тижня визнав, що економіка показує слабші результати: у січні та лютому ВВП скоротився на 1,8%, зокрема через спад у ключових секторах, таких як промисловість і будівництво.
Наступного дня голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила: зовнішні умови майже постійно погіршуються — як для експорту, так і для імпорту.
Зростання цін на нафту, яке, за словами Путіна, може приносити до $150 млн додаткових доходів щодня, дало тимчасове полегшення, однак він застеріг, що цей ефект буде нетривалим.
За словами Нільссона, Росія може зіткнутися з новим фінансовим тиском, якщо ціни на нафту стабілізуються, особливо у разі зниження геополітичної напруги на Близькому Сході.
«Життя в борг»
Попри те, що міжнародні прогнози загалом збігаються з оцінкою російського центробанку про сповільнення інфляції до близько 5% до кінця року, оцінка Швеції є значно песимістичнішою.
Росія «живе в борг», сказав Нільссон.
Швеція закликає європейські країни посилити санкції та збільшити підтримку України, щоб використати вразливість російської економіки.