Росія отримала нову партію багатоцільових винищувачів Су-35С, що стало першим публічним постачанням цих літаків у 2026 році.
17 квітня російська «Об’єднана авіабудівна корпорація» (ОАК) повідомила, що в рамках держзамовлення Повітряно-космічним силам було поставлено невизначену кількість літаків Су-35С.
«ОАК поставила Повітряно-космічним силам Росії партію нових багатоцільових винищувачів Су-35С. Літаки покоління 4++ пройшли повний цикл заводських випробувань, були випробувані в різних режимах експлуатації пілотами Міністерства оборони Росії та здійснили переліт на свій аеродром», — йдеться в повідомленні.
Су-35С (НАТО: Flanker -Е; неофіційно Super Flanker) — російський багатоцільовий винищувач, модифікована багатоцільова версія винищувача Су-27 Flanker, розробленого в 1980-х роках. Модернізований Су-35С перебуває на озброєнні з 2014 року.
Останнє публічно оголошене постачання відбулося в грудні 2025 року.
Як зазначило російське видання Военный, щонайменше два Су-35С були показані в рекламних матеріалах ОАК, зйомки яких проводилися на головному виробничому майданчику корпорації в Комсомольську-на-Амурі.
За підрахунками російського авіаційного видання, у 2025 році ОАК поставила понад 20 літаків Су-35С, а в 2024 році загальний обсяг постачання чотирма партіями становив 15 літаків.
Невідомо, чи вплинула на виробництво та постачання нещодавня пожежа на заводі ОАК у Комсомольську-на-Амурі.
Санкції Заходу проти Росії неефективні? Розбираємося
Про Су-35С згадувалося у звіті, в якому ставилася під сумнів ефективність західних санкцій, з посиланням на виявлену в цих літаках електроніку іноземного виробництва,.
У документі, підготовленому Міжнародним партнерством з прав людини (IPHR) та опублікованому в середині 2025 року, було досліджено уламки збитих російських Су-34 та Су-35С за допомогою неурядової організації «Незалежна антикорупційна комісія України» (НАКО).
Дослідження IPHR дозволило відстежити походження 1 115 із 1 119 вилучених іноземних електронних компонентів з літаків до 141 компанії по всьому світу — більшість із них розташована у США, а інші — у Німеччині, Японії, Тайвані та Південній Кореї.
У документі ці компоненти вказані як «життєво важливі» для передових функцій літаків, оскільки вони «забезпечують точне наведення, зв’язок та навігацію».
221 іноземний компонент, виявлений у літаках Су-34, походив від 59 компаній з восьми країн, переважно зі США, за якими йшли Японія, ЄС, Швейцарія, Тайвань і Південна Корея.
Натомість у винищувачах Су-35С було виявлено значно більшу кількість компонентів — 889 від 138 компаній. Більшість компонентів також походила зі США, а деякі, хоча й у невеликому відсотку, — з Китаю.
У звіті стверджується, що хоча багато з названих компонентів підлягають експортному контролю, Росія в обхід санкцій купувала їх через підставні компанії, щоб приховати кінцеве місце призначення.
У звіті також звинувачують Захід у колективній неспроможності забезпечити дотримання санкцій, що дозволило компонентам безперервно надходити до Росії, даючи літакам можливість скидати бомби та запускати ракети по цивільних цілях в Україні.